Справа № 310/5414/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Теслицькій О. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності, визнання майна спільною власністю, поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності, визнання майна спільною власністю, поділ майна, який неодноразово уточнював, вказуючи, що він та відповідач уклали шлюб 02.08.1978 року, який було розірвано 19.05.1987 року. У шлюбі у них народилось двоє синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу сторони продовжували підтримувати дружні відносини для того, щоб запобігти негативного впливу на дітей, який має місце після розлучення батьків, але спільне господарство не вели, у фактичних шлюбних відносинах не перебували, проживали та були зареєстрованими за різними адресами. 23.05.2001 року сторони уклали повторний шлюб.

У період з 28.09.1999 року по 14.03.2001 року, тобто до укладення з ОСОБА_2 шлюбу він придбав у власність 6089 простих іменних акцій ЗАТ «Берті» за кошти, що належали йому особисто, тому вони є його особистою приватною власністю.

Під час шлюбу, а саме в період з 23.05.2001 року до теперішнього часу він та відповідач придбали: прості іменні акції ПрАТ «Берті» у кількості 2038 штук; квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_4; гараж АДРЕСА_2; житловий будинок та земельну ділянку АДРЕСА_5. Усе це майно було зареєстровано за ОСОБА_2

Просив визнати за ним право особистої приватної власності на 6089 простих іменних акцій ПрАТ «Берті» та трикімнатну квартиру АДРЕСА_6.

Визнати право спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4.

Поділити спільне майно подружжя загальною вартістю 3 014 829 грн. наступним чином:

Виділити у власність ОСОБА_1 майно загальна вартість якого складає 1 507 345 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 1016 штук вартістю 50800 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_5 вартістю 917 130 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_5 вартістю 56 858 грн.;

- 95/100 трикімнатної квартири АДРЕСА_4 вартістю 482 557 грн. (507 955/вартість всієї квартири/ х 95 : 100).

Виділити у власність ОСОБА_2 майно загальна вартість якого складає 1 507 414,5 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 1016 штук вартістю 50 800 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 605 653 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 513 633 грн.;

- 5/100 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_4 вартість яких складає 25 328,5 грн. (507 955/вартість всієї квартири/ х 5 : 100)

- гараж АДРЕСА_2 вартістю 72 000 грн.;

- грошові кошти в сумі 240 000 грн.

У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмові пояснення у яких просив його вимоги задовольнити та розглянути справу в його відсутності.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач та його представники в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. У письмових запереченнях ОСОБА_2 зазначила, що з вимогами про визнання 6089 простих іменних акцій приватного акціонерного товариства «Берті» особистою приватною власністю ОСОБА_1 не згідна, оскільки з березня 1994 року і до другого оформлення шлюбу вона та позивач проживали разом, вели спільне господарство та підприємницьку діяльність. Крім того, 4605 акцій придбані 28.09.1999 року на ім'я позивача, фактично за кошти її підприємства, тому відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на них.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Із свідоцтва про одруження та копії паспорта ОСОБА_1 видно, що позивач та відповідач уклали шлюб 02.08.1978 року (т.1, а.с. 3, 71), який розірвано 19.05.1987 року (т.1, а.с.4).

Повторно подружжя уклало шлюб 23.05.2001 року (т.1, а.с.5).

Згідно прикінцевих положень СК України він набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України (у редакції 2003 року)

Цивільний кодекс України (у редакції 2003 року) набрав чинності з 01.01.2004 року, тому суд вважає, що питання про поділ майна яке було придбано до набрання чинності СК України, тобто до 01.01.2004 року повинно вирішуватись на підставі КпШС України, а майно, що було придбано після 01.01.2004 року повинно вирішуватись на підставі СК України.

Стаття 22 КпШС України передбачає, що майно нажите подружжям під час шлюбу, є їх загальною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 28 КпШС України у разі розділу майна, що є загальною сумісною власністю подружжя, їх частки признаються рівними.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 СК України, відповідно до якої у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Стаття 57 СК України встановлює перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Зокрема, це може бути майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Також це може бути майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Згідно ст. 29 КпШС України якщо між подружжям не досягнута угода про спосіб розділу загального майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може ухвалити рішення: про розділ майна в натурі, якщо це можливо без збитку для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості і частки кожного з подружжя в загальному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладанням на нього обов'язку компенсувати іншому з подружжя його частку грошима.

Частинами 1-3 ст. 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Приймаючи до уваги, що подружжя не може поділити майно, яке придбано в шлюбі за взаємною згодою, тому воно підлягає поділу між ними з урахуванням його вартості в рівних частках, так як у судовому засіданні встановлено, що шлюбного договору або контракту, який би передбачав майнові права та обов'язки подружжя не укладалось, їх частки є рівними, підстави для відступу від засад рівності часток, які передбачені ст. 70 СК України відсутні.

Оскільки подружжя погодили між собою вартість майна, тому суд при його поділі виходить з вартості майна, яке зазначено сторонами.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно довідки ст. інспектора по кадрам ПАТ «Берті» закрите акціонерне товариство «Берті» утворено шляхом злиття суб'єктів підприємницької діяльності - акціонерного товариства «Апогей» та товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екос» і зареєстровано Бердянським міськвиконкомом 12.02.1997 року, реєстраційний номер 111.

ЗАТ «Берті» перейменовано в приватне акціонерне товариство «Берті» на підставі свідоцтва про державну реєстрацію А01№694334 від 25.03.2011 року (т.1, а.с.33).

Депозитарна установа ТОВ «ФК «Емісія» надала виписку про стан рахунку в цінних паперах на 20.08.2014 року, з якої видно, що ПрАТ «Берті» є емітентом 8127 іменних простих акцій номінальною вартістю однієї 50 грн. на загальну суму 406 350 грн. (т.1, а.с.36)

За повідомленням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку станом на 31.12.2014 року ОСОБА_1 володів 8127 простих іменних акцій емітента ПрАТ «Берті». Номінальна вартість цінного паперу - 50 грн. (т.2, а.с.72-73).

Депозитарна установа ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» листом від 24.07.2014 року повідомило, що в зв'язку з набранням чинності 12.10.2013 року ЗУ «Про депозитарну систему України» товариство депозитарну діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів ПрАТ «Берті» припинив. Разом з тим, товариство надало витяг з журналу обліку записів по рахунку №5 з якого видно, що ОСОБА_1 у 1999 році придбав 4605 акцій, у 2000 році - 1355 акцій і до 23.05.2001 року - 172 акції (т.1, а.с.58-62).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які би підтверджували, що акції придбані ОСОБА_1 до 23.05.2001 року за спільні кошти позивача та відповідача, а також, що вони є спільним сумісним майном подружжя або особистою власністю ОСОБА_2

Таким чином, судом встановлено, що з моменту розірвання шлюбу 19.05.1987 року і до повторного укладення шлюбу 23.05.2001 року ОСОБА_1 придбав 6132 акції, які виходячи з сенсу ст. 22 КпШС України не є спільною сумісною власністю подружжя, а є особистою власністю особи яка їх придбала.

Розглядаючи спір у межах заявлених вимог, суд вважає, що вимоги про визнання права особистої приватної власності ОСОБА_1 на 6089 простих іменних акцій ПАТ «Берті» підлягають задоволенню.

Після укладення шлюбу 23.05.2001 року ОСОБА_1 придбав 1995 акцій (2002 рік - 921 акція, 2003 рік - 595 акцій, 2004 рік - 442 акції, 2007 рік - 37 акцій) (т.1, а.с.58-62), які за ст. 22 КпШС України та ст. 60 СК України є спільним сумісним майном подружжя і підлягають поділу між ними.

Також судом встановлено, що 18.11.1994 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу набув право власності на квартиру АДРЕСА_6 (т.1, а.с.88). Зазначена квартира придбана позивачем у той час коли він не був у шлюбі з відповідачем, тому виходячи з сенсу ст. 22 КпШС України вона є його особистою приватною власністю.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 придбала наступне майно:

- 21.09.2001 року житловий будинок АДРЕСА_5. Вартість якого на день розгляду спору згідно висновку оцінювача складає 917 130 грн. (т.1, а.с. 96, 185);

- 26.12.2012 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_4. Відповідно до висновку оцінювача її вартість на час вирішення спору 507 955 грн. (т.1, а.с. 97, 184).

- 21.05.2013 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вартість якої за висновком оцінювача 605 653 грн. (т.1, а.с. 90, 181);

- 27.12.2012 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_3. За висновком оцінювача її вартість 513 633 грн. (т.1, а.с.93, 182);

- 27.12.2012 року гараж АДРЕСА_2 у м. Бердянську (т.1, а.с. 94). Сторони визнали, що вартість спірного гаражу 72 000 грн., тому за ст. 61 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Згідно державного акту про право приватної власності на землю від 06.02.2002 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2001 року є власником земельної ділянки площею 0,0525 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_5. Вартість земельної ділянки за висновком оцінювача 56 858 грн. (т.1, а.с.186).

Аналізуючи надані сторонами докази, суд вважає встановленим, що перераховане нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_2 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки воно набуто позивачем та відповідачем у шлюбі. За таких обставин воно підлягає поділу між подружжям.

Вимоги ОСОБА_1 про визнання трикімнатної квартири АДРЕСА_4 спільною власністю подружжя є зайвими і не можуть бути задоволені, оскільки Сімейний кодекс України встановлює презумпцію факту спільної сумісної власності подружжя, доки інше не доведено кимось із подружжя.

Визначаючи майно, яке слід виділити сторонам спору, суд враховує його вартість, фактичне користування майном та можливість його використання без збитку для господарського призначення.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23.12.2013 року встановлено, що 27.12.2012 року ОСОБА_2 надала позику ОСОБА_3 в сумі 240 000 грн. до 21.05.2013 року, який у встановлений строк борг не повернув, тому ці грошові кошти стягнуті рішенням суду на користь ОСОБА_2 (т.2, а.с.68). Доказів виконання рішення суду сторонами не надано, тому ці грошові кошти є спільним сумісним майном подружжя. Враховуючи, що рішенням суду від 23.12.2013 року 240 000 грн., які є спільною сумісною власністю подружжя стягнуто на користь ОСОБА_2, тому при поділі майна подружжя ці грошові кошти слід виділити відповідачу.

ОСОБА_2 виділено майно на загальну суму 1 481 186 грн., а ОСОБА_1 на 1 531 793 грн., що на 50607 грн. більше вартості майна, яке виділено ОСОБА_2, тому задля забезпечення рівності часток з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 компенсація різниці вартості виділеного майна в сумі 25303,5 грн. у відповідності до положень ст. ст. 69, 70, 71 СК України.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на 6089 простих іменних акцій приватного акціонерного товариства «Берті» та трикімнатну квартиру АДРЕСА_6.

Поділити майно загальною вартістю 3 012 979 грн., що набуте за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:

Виділити у власність ОСОБА_1 майно загальна вартість якого складає 1 531 793 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 997 штук вартістю 49 850 грн.;

- житловий будинок АДРЕСА_5 вартістю 917 130 грн.;

- земельну ділянку площею 0,0665 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_5 вартістю 56 858 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 507 955 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 майно загальна вартість якого складає 1 481 186 грн., а саме:

- прості іменні акції приватного акціонерного товариства «Берті» у кількості 998 штук вартістю 49 900 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 605 653 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 вартістю 513 633 грн.;

- гараж АДРЕСА_2 вартістю 72 000 грн.;

- грошові кошти в сумі 240 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 25 303 грн. 50 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя