18.02.2015 Справа № 363/1728/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Скарлат О.І.

при секретарі Марченко Л.А., Данько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в травні 2013 року звернулася з даним позовом до суду, посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0758 га, кадастровий номер 3221887801:026023:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку . Цього ж дня також було укладено між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Одночасно з укладенням договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки 03 липня 2008 року позивачем було укладено договір про іпотечний кредит № 907 з ВАТ «Державний ощадний банк України», іпотечний договір № 1843 з ВАТ «Державний ощадний банк України» та договір № 010683 серії МНО добровільного комплексного страхування майна та страхування від нещасних випадків.

Згідно договору про іпотечний кредит № 907, ВАТ «Державний ощадний банк України» банк надав позивачу грошові кошти (кредит) у сумі 160000 доларів США на придбання будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, строком на 9 років до 03 липня 2017 року.

Згідно іпотечного договору № 1843, позивачем передано в іпотеку ВАТ «Державний ощадний банк України» земельну ділянку площею 0,0758 га, розташовану за вищевказаною адресою, для будівництва та обслуговування житлового будинку та будинок, розташований за вищевказаною адресою.

Кредитні кошти у сумі 160000 доларів США, надані позивачу ВАТ «Державний ощадний банк України», при підписанні договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, позивачем були сплачені відповідачам.

Позивач зазначає, що при укладенні попереднього договору при ознайомленні з документами на право власності на будинок та земельну ділянку у позивача виникло питання про те, що будинок має адресу - АДРЕСА_2, а земельна ділянка - АДРЕСА_1, на що продавці завірили позивача в тому, що земельна ділянка, завжди була за адресою АДРЕСА_1, а будинок за адресою АДРЕСА_2, що в свою чергу було підтверджено довідкою з Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Після укладення договору купівлі-продажу вищевказаного будинку і земельної ділянки, позивач почала займатись виготовленням державного акту на земельну ділянку на своє ім'я. Але до цього часу вона не може виготовити державний акт на земельну ділянку та стати повноправним власником земельної ділянки, оскільки їй відмовляють у зв'язку з проблемою в адресі.

Позивач неодноразово зверталась до Старопетрівської сільської ради Вишгородського району з запитом щодо документів на підставі яких було приватизовано земельну ділянку. Відповіді надано не було, лише у січні 2013 року позивач отримала відповідь, де було вказано, що земельна ділянка знаходиться за адресою - АДРЕСА_2. Державний акт на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_2 виготовлено за адресою АДРЕСА_1, тобто документ цей є недійсним. Позивач вважає, що відповідачі ввели її в оману та продали їй не існуючу по документам земельну ділянку на якій розташований будинок.

Позивачем було сплачено ціну за будинок та земельну ділянку з урахуванням, що будинок знаходиться у хорошому стані, після капітального ремонту, як повідомили при огляді відповідачі. У процесі проживання виявилось, що ремонт було зроблено поверхово, у будинку постійна сирість, з»являється грибок, пліснява, зіпсовуються меблі та інші цінні речі та позивач постійно знаходиться в стресовому стані та хворіє. Таким чином, позивач вважає, що відповідачами під час укладення правочинів було навмисно її введено в оману щодо порушень при будівництві, що будинок має певні недоліки, які вони приховали.

Ухвалою суду від 06.02.2014 року позовні вимоги в частині визнання недійним договору про іпотечний кредит №907 від 03.07.2008 року та № 1843 від 03.07.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадний банк України» та визнання недійним Договору Добровільного комплексного страхування майна та страхування від нещасних випадків від 03.07.2008 року № 0020683 - залишені без розгляду( том1а.с. 179).

Позивачем під час розгляду справи неодноразово уточнювались позовні вимоги , на підставі поданої заяви про уточнення позовних вимог в редакції від 27.09.2013 року позивач просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, серії ЯБ № 521235 кадастровий номер 3221887801:02:023:0103 виданий ОСОБА_2 11 квітня 2006 року на підставі рішення Старопетрівської сільської ради 35 сесії 4 скликання від 21 жовтня 2005 року № 409, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634200244; договорів купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 03 липня 2008 року, укладений між позивачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_4; договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 03 липня 2013 року укладений між позивачем та ОСОБА_2 Примінити реституцію, сторони повернути в попередній стан. Стягнути з відповідачів на її користь 1717785,50 грн. (21500 доларів США, станом на 01 грудня 2011 року курс долару до гривні 798,9700 грн. за 100 доларів), збитки у сумі 639176,00 грн. (40000 доларів США) та моральну шкоду у сумі 50000,00 грн., а всього: 2356961,50 грн. (29500 доларів США, станом на 01 грудня 2011 року курс долару до гривні 798,9700 грн. за 100 доларів).

У судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2014 року позивач позов підтримала та просить його задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав. В подальшому в судові засідання, які призначалися по даній справі позивач, будучи повідомленою про розгляд справи не з'являлася або надавала суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з її хворобою . У призначене судове засідання, яке відбулося 18.02.2015 року позивач, будучи повідомленою належним чином про розгляд справи без поважних причин не прибула, надала суду через канцелярію суду клопотання про відвід судді та просить розглянути подані клопотання без її участі.

Оскільки суд, позбавлений можливості відкласти розгляд справи через чергову неявку без поважних причин позивача в межах строку передбаченого ст.157 ЦПК України, з метою забезпечення розгляду справи протягом розумного строку та унеможливлення невиправданого затягування вирішення справи, з урахуванням , що позивач дала суду свої пояснення та на виконання ухвали апеляційного суду Київської області від 08.05.2014 року, суд вважає можливим розглянути справу по суті, з урахуванням пояснень сторін і на підставі поданих ними доказів.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 проти заявленого позову заперечила в повному обсязі, оскільки вважає позов необґрунтований та безпідставний, позивач не довела суду підставність своїх позовних вимог, крім того просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви в яких просять розглянути справу без їх участі. Крім того відповідачі надали суду письмові заперечення , в яких вказали, що позивач була ознайомлена зі станом і якістю земельної ділянки та будинком і при оформленні договорів купівлі-продажу ніяких претензій не пред'являла, а тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності.

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» у судове засідання 18.02.2015 року не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду свої письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа-Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином , причини неявки суду не відомі.

Представник Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з»явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2008 року між ОСОБА_4, яка діяла зі згоди батька - ОСОБА_2 та матері- ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватний нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передають у власність ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с.8).

Відповідно до п. 4 даного договору, житловий будинок, що продається, візуально оглянутий покупцем до підписання цього договору. Відчужуваний житловий будинок знаходиться у стані, який є повністю придатним для використання його за цільовим призначенням. Прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був би проінформований покупець, житловий будинок не має.

03 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватний нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9, відповідно до якого ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0758 га, кадастровий номер 3221887801:02:023:0103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, передану у власність ОСОБА_2 на підставі рішення 35 сесії 4-го скликання Старопетрівської сільської ради від 21 жовтня 2005 року за № 409 (том 1 а.с.9).

Відповідно до п. 1.2. даного договору, ця земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 521235, виданого Старопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області 11 квітня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634200244. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до п. 3.2. даного договору, покупець ознайомлена зі станом земельної ділянки, її якістю і при оформленні договору ніяких претензій не пред'явила.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 521235, виданого 11 квітня 2006 року, ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0758 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, належала ОСОБА_2 на підставі рішення Старопетрівської сільської ради 35 сесії 4-го скликання від 21 жовтня 2005 року № 409.(том 1 а.с.10).

Відповідно до витягу з рішення Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 409-35.ІУ від 21 жовтня 2005 року, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,0758 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. (том 1 а.с.11)

Згідно з ЦК України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним (ст.ст.215-235 ЦК України).

Позивач ОСОБА_1 просить визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку недійсним з підстав ст. 230 ЦК України, вважаючи, що відповідач ОСОБА_2 приховав від неї, що державний акт на право власності на спірну земельну ділянку є недійсним, оскільки в ньому вказана інша адреса ділянки і знаючи про це, приховав від нотаріуса та покупця цю обставину, а тому цей договір є недійсним, як такий що порушує право позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними «відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, то вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. За змістом вказаної статті саме позивач повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Позивачем не надано доказів, щодо наявності умислу у відповідачів на введення позивача в оману, щодо обставин, які впливають на укладення договору купівлі-продажу.

Згідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких визнання права, визнання правочину недійсним, припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач в силу ст.10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, відповідно до вимог закону, при вирішенні спору про визнання договору недійсним вчиненого під впливом обману, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману.

Наявність умислу в діях відповідачів позивачем в суді не доведено, обставини, щодо яких ОСОБА_1 введено в оману, і сам факт обману жодним чином не підтверджено належними та допустимими доказами.

Твердження позивача, що спірний житловий будинок побудований з порушенням будівельних норм, та такі обставини були приховані від позивача під час укладання правочину є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Твердження позивача, що під час укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та будинку відповідачами було надано нотаріусу підроблену довідку сільської ради на підтвердження адреси земельної ділянки є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду,оскільки, жодних доказів фальсифікування довідок, рішень , що мають в матеріалах справи суду не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ст. 126 Земельного Кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи позивач набув право власності на належну йому земельну ділянку на законних підставах відповідно до положень ст.ст. 81, 116, 118, 120 ЗК України. Розмір земельної ділянки та їх межі визначені державним актом, який позивач одержав на законних підставах.

Вимоги позивача відносно визнання недійним державного акту на підставі того, що при виготовленні державного акту було допущено помилку в адресі не передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на те, що вона не може оформити право власності на земельну ділянку через помилку в державному акті адреси вказаної земельної ділянки також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та зібрані по справі докази, суд вважає, що ні позивачем не доведено, ні судом не здобуто доказів відповідно до вимог законодавства на підтвердження позову щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_2 та вчинення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку під впливом обману, позивач уклала вказані договори з власної волі, як це було доведено у судовому засіданні. Окрім того, позивачем за придбану земельну ділянку було сплачено 446 200 гривень, що підтверджується підписом покупця під договором факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до покупця. Також, позивачем за придбаний житловий будинок було сплачено 572 300 гривень, що підтверджується підписом покупця під договором факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до покупця.

Вирішуючи вимоги в частині повернення сторін у первісний стан та стягнення з відповідачів суму збитків та відшкодування моральної шкоди , суд виходить з того, що ці вимоги заявлені позивачем ОСОБА_1 як похідні від вимоги визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку.

Відмова в задоволенні основної позовної вимоги є підставою для відмови в задоволенні похідної позовної вимоги

Оскільки суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_2 та вчинення договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку під впливом обману не підлягають задоволенню то і підстав для задоволення вимог про стягнення збитків та моральної шкоди як похідних у суду відсутні, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене вище, позивач всупереч зазначених положень Закону не довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог про визнання договорів купівлі-продажу як такого, що вчинений під впливом обману, недійсним і застосування наслідків його недійсності, а відтак правові підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Старопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І.Скарлат