У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Демянчук С.В., Собіна І.М.
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Рівне на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Рівненський радіотехнічний завод» про видачу уточнюючої довідки.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 липня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про роботу у відповідача в період з 06.08.1986 року по 05.11.1998 року паяльщиком радіодеталей, зайнятого паянням припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-2 класів небезпеки або канцерогени, які відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення розділ ХХІІІ, позиція 12100000-16456, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 (аналогічний Список №1 був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162).
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в м.Рівне подало на нього апеляційну скаргу.
На обґрунтування своєї скарги вказує, що уточнююча довідка, що видана на виконання рішення Рівненського міського суду від 14.07.2014 року по справі №569/7850/14-ц прямо впливає на права, свободи та інтереси управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, оскільки є документом, який повинен враховуватися при призначенні пенсії, проте виданий з порушенням визначеного порядку та підстав.
Зазначає, що розв'язуючи даний спір, суд повинен враховувати, що основними підставами для видачі уточнюючої довідки є передусім: наявність професії та виробництва в Списках, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення; підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (витяги з наказів про проведення такої атестації); відповідність довідки первинним документам. Виходячи із копії уточнюючої довідки, яка видана на виконання оскаржуваного рішення вбачається, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці за наказами по підприємству, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджене на вказаних в довідці посадах з 22.08.1992 року.
Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 працювала на Рівненському радіотехнічному заводі (на теперішній час: ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод») на посаді паяльщика радіодеталей із шкідливими умовами праці в період з 07.02.1986 року по 05.11.1998 року.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме записами у трудовій книжці ОСОБА_1
Інструкція по охороні праці і виробничої санітарії при пайці (луженні) сплавами, які містять свинець (ПОТ №289-86) засвідчує, що паяння радіодеталей проводилося припоями, які містять свинець.
Відповідно до п.3 (додатку №1 до пункту) Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383 (далі: Порядок застосування Списків №1 і №2) при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Оскільки позивач працювала у період дії Списка №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, яким була передбачена ця посада, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на цих посадах при дотриманні вимог, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими, та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.20 цього Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, устав, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та про зобов'язання відповідача видати уточнюючу довідку.
Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Рівне відхилити.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: С.П. Ковалевич
Судді: С.В. Демянчук
І.М. Собіна