УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 876/11173/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до УПФ України в м. Луцьку в якому просить визнати дії УПФ України в м. Луцьку щодо не включення до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань неправомірними. Зобов'язати УПФ України в м. Луцьку здійснити перерахунок та виплату їй пенсії державного службовця з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації в розмірі 70% відповідно до Закону України «Про державну службу» з 07.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку як одержувач пенсії за віком з 07.08.2014 року. Пенсію їй призначено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Стаж роботи на державній службі становить 12 років 11 місяців 09 днів. Вказує, що 26.08.2014 року звернулася до відповідача із письмовою заявою про перерахунок і виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, щомісячної індексації, які отримані ним перед зверненням за призначенням пенсії. Однак, відповідач своїм листом № 384/С-01 від 09.09.2014 року повідомив, що включити до заробітної плати при обчисленні пенсії як державному службовцю інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та індексації, немає законних підстав, оскільки зазначені виплати не належать до інших надбавок, визначених Законом України «Про державну службу». Вважає дії УПФ України у м. Луцьку щодо відмови включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії неправомірними та такими, що порушують його конституційні права.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року - позов задоволено.Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку стосовно не включення ОСОБА_1 до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань та індексації в розмірі 70%- неправомірними.Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених у довідці про складові заробітної плати та індексації в розмірі 70%, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 07.08.2014 року, з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПФ України в м. Луцьку Волинської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку як одержувач пенсії за віком з 07.08.2014 року. Пенсію їй призначено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Стаж роботи на державній службі становить 12 років 11 місяців 09 днів.

Згідно з довідки № 23-2.42 від 06.08.2014 р. ОСОБА_1 нараховувалась матеріальна допомога на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати. З даних виплат нараховувався та стягувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 11).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановлено ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,- у розмірі 70% відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.У Статті 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм свідчить, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обумовлено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, а ч.1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати , що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі №161/15951/14-а, 2-а/161/616/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Кузьмич С.М.

Затолочний В.С.