Копія Справа № 2-а-424/2008 р.
Категорія статобліку - 28
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2008 року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Флоренко О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2008 року вищезазначену справу, згідно ч.2 ст.18, п.5 розділу VII КАС України, передано для розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, для усунення недоліків, до 07 серпня 2008 року. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, та зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як «Дитині війни», щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки, в сумі 2733 грн. 30 коп., а також, доплатити невиплачену суму за 2008 рік. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії “Діти війни”. Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , однак у 2006―2007 роках така допомога їй не виплачувалась. При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходив з наступних розрахунків. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік становив: з 1 січня― 350 грн., з 1 квітня― 359, з 1 жовтня― 366 грн., а на 2007 рік: з 1 січня― 380 грн., з 1 квітня― 406, з 1 жовтня― 411 грн.. Таким чином, сума невиплаченої допомоги за 2006―2007 роки становить 2733 грн. 30 коп..
В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву, в якій вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати за її відсутності.
Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі надало суду клопотання про розгляд справи без участі представника Управління, а також заперечення на позовну заяву Янішевської Є.Я., в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується лише особам які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищевказаних законодавчих актів України, у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. з урахуванням факту відсутності відповідних рішень Верховної Ради України та відповідних розпоряджень Пенсійного фонду України стосовно відновлення дії вищевказаних законодавчих актів України, у редакції, чинній до внесення змін до них, територіальні управління не мають законних підстав проводити перерахунок пенсії окремим категоріям громадян, «Дітям війни», відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачці з 1 січня 2008 року виплачується щомісячно 47 грн., з 1 квітня 2008 року― 48,10 грн., а з 1 липня 2008 року― 48,20 грн..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, то дана вимога не підлягає задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, «Дитиною війни» визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що, відповідно до копії пенсійного посвідчення серія АГ №763675, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., отримує пенсію за віком і є «Дитиною війни» (а.с.5), тобто вона має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.
У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, «дітям війни» пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік було зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV п.17 ст.77 вказаного Закону було виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги «дітям війни», передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині були нереалізовані.
Проаналізувавши норми закону, які регулювали правовідносини щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в 2006 році, суд дійшов висновку, що ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановила зазначену пільгу. Однак, Закон України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції від 19.01.2006 року), визначивши необхідність поетапної реалізації в 2006 році ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не закріпив правовий механізм запровадження в дію зазначеного положення, який не був визначений і в подальшому. Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дітині війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області не зобов'язане було здійснювати підвищення пенсії, а тому у задаволенні позовних вимог в цій частистині належить відмовити.
Пуктом 12 статті 71, статею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено, а підвищення пенсії передбачене ст.6 зазначеного закону, виплачується лише особам які є інвалідами, за винятком тих, на яких розповсюджується дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
???????
Судом встановлено, що позивач є інвалідом II групи (а.с.17,18) і на підставі цього відповідачем з січня по грудень 2007 року позивачу нараховувалась пенсія з врахуванням пільги передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12.ст.7, ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні некоституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі, в строк з січня по 8 липня 2007 року, правомірно виплачувалась пільга, передбачена ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням п.12 ст.7, ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування Управлінням Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі пенсії за віком, з урахуванням пільги передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI для осіб, які втратили працездатність прожитковий мінімум встановлено в розмірах: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію згідно вище зазначеного законодавства, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71, ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,―
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі про зобов'язання вчинити певні дії― задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі здійснити щомісячне нарахування ОСОБА_1 до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Закону України “Про внесення змін до Закону України ”Про Державний бюджет на 2007 рік” з урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 09.07.2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови, а у разі оголошення вступної та резолютивної чистини постанови - з дня складання постанови в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги на постанову суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Суддя підпис :
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровоградського
окружного суду О.Ю. Флоренко