МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

12 лютого 2015 року справа № 814/121/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Єнтіна А.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЕКСПО-СЕРВІС", вул. Фалеєвська, 3/4, м. Миколаїв,54030

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.15р. № 0000111501,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Експо-Сервіс" (далі по тексту - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (даліпо тексту - відповідач, ДПІ, контролюючий орган ) №0000111501 від 12.01.2014 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 880256,22 гривень, з яких 586837,48 - донараховано податку та 293418,74 грн.- штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушення позивачем строків подання податкової звітності не спростовує відомостей, зазначених у цій податкової звітності, а тому позивач має право на включення сум, сплачених постачальнику ТОВ "ТБК "Локомотив" до податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2014 року, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши про правомірність прийнятого відповідно до вимог чинного законодавства спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у відповідності зі ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Експо-Сервіс" зареєстроване в якості юридичної особи 25.12.2013 року та як платник податків перебуває на обліку в органах ДПІ з моменту реєстрації.

19 грудня 2014 року відповідачем проведено перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" за жовтень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 3296/14-04-15-01-14/39037902 (далі по тексту - Акт переввірки).

На підставі Акту перевірки 12.01.2015 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000111501, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 880256,22 гривень, з яких 586837,48 - донараховано податку та 293418,74 грн.- штрафних санкцій.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про необґрунтоване включення податкових накладних № 74 від 14.10.2014 року на суму ПДВ 13257,28 грн., № 72 від 06.10.2014 р. на суму ПДВ 13385,57 грн., № 71 від 02.10.2014 р. на суму ПДВ 13428,34 грн., № 73 від 09.10.2014 р. на суму ПДВ 13944,64 грн., № 79 від 21.10.2014 р. на суму ПДВ 18143,70 грн., № 78 від 17.10.2014 р. на суму ПДВ 23996,22 грн., № 81 від 28.10.2014 р. на суму ПДВ 24856,10 грн., № №82 від 28.10.2014 р. на суму ПДВ 24856,10 грн., № 80 від 22.10.2014 р. на суму ПДВ25958,93 грн., № 76 від 14.10.2014 р. на суму ПДВ 18057,70 грн., №77 від 15.10.2014 р. на суму ПДВ 12107,00 грн., №83 від 28.10.2014 р. на суму ПДВ 21540,55 грн., № 85 від 28.10.2014 р. на суму ПДВ 31540,55 грн., № 68 від 02.10.2014 р. на суму ПДВ 20000,00 грн. та № 146 від 15.10.2014 р. на суму ПДВ 109653,00 грн. за рахунок операції з ТОВ «ТБК «Локомотив», не підтверджених зареєстрованими податковими накладними, в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Тож, при розгляді справи встановлено, що 01.09.2014 року між позивачем та ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Локомотив» укладено договір поставки паливо-мастильних матеріалів № ДП-2/09-2014 та договір купівлі-продажу № ДК/36/09-2014.

Відповідно до умов цих договорів ТОВ «ТБК «Локомотив» протягом жовтня 2014 року поставляв позивачу паливо-мастильні матеріали (дизельне паливо) та продавав будівельні матеріали на підставі видаткових накладних № 71 від 02.10.14 на суму 80570,04 грн., № 72 від 06.10.2014 р. на суму 80313,44 грн., № 73 від 09.10.2014 р. на суму 83667,86 грн., №74 від 14.10.2014 р. на суму 79543,67 грн., №77 від 15.10.2014 р. на суму 72641,98 грн., №78 від 17.10.2014 р. на суму 143977,33 грн., №79 від 21.10.2014 р. на суму 108862,20 грн., №80 від 22.10.2014 р. на суму 155753,58 грн., № 81 від 28.10.2014 р. на суму 149136,62 грн., №82 від 28.10.2014 р. на суму 149136,62 грн., №83 від 28.10.2014 р. на суму 189243,31 грн., № 85 від 28.10.2014 р. на суму 189243,31 грн., № 68 від 02.10.2014 р. на суму 1200000,00 грн., № 76 від 14.10.2014 р. на суму 108346,19 грн., № 146 від 15.10.2014 р. на суму 657918,00 грн., а позивач сплатив йому ці кошти.

На підтвердження цього, ТОВ «ТБК «Локомотив» виписало податкові накладні на зазначені вище кожну поставку № 74 від 14.10.2014 року, № 72 від 06.10.2014 р., № 71 від 02.10.2014 р., № 73 від 09.10.2014 р., № 79 від 21.10.2014 р., № 78 від 17.10.2014 р., № 81 від 28.10.2014 р., № №82 від 28.10.2014 р., № 80 від 22.10.2014 р., № 76 від 14.10.2014 р., №77 від 15.10.2014 р., №83 від 28.10.2014 р., № 85 від 28.10.2014 р., № 68 від 02.10.2014 р. та № 146 від 15.10.2014 р., однак протягом п'ятнадцяти днів, наступних за датою складання вказаних податкових накладних не зареєстровало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з неприйняттям їх до реєстрації, та надало їх позивачу, оформленими в порушення вимог абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Згідно пп. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В свою чергу, як встановлено судом, відповідно до вище наведених норм статті 201 Податкового кодексу України, позивач скористався своїм правом і разом з декларацією по податку на додану вартість за жовтень 2014 року до податкового органу було подано додаток 8 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну, порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).

Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2014 року позивачем подано в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний місяць жовтень 2014 року, в якій відображено податковий кредит в сумі586837,48 грн., розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року, а також заяву (додаток 8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій було заявлено про порушення з боку постачальника ТОВ «ТБК «Локомотив» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі наведених вище податкових накладних. Всі податкові документи прийняти контролюючим органом, що підтверджується отриманими електронними квитанціями № 2 від 20.11.2014 року.

Отже, податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року та додаток № 8 до декларації з ПДВ позивачем було подано до ДПІ в електронному вигляді, що в свою чергу, на думку суду, зробило неможливим дотримання позивачем вимог частини 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про подачу у вказані вище строки заяви (додаток 8 до декларації) разом з копіями первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В свою чергу, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення у відповідача були всі передбачені законодавством документи, отримані від позивача, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком №8, подані в електронній формі, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від свого контрагента, до яких, як вбачається з доводів відповідача та апеляційної скарги, будь-яких заперечень у податкового органу не було.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позивачем після отримання податкових накладних від свого контрагента було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за жовтень 2014 року, зокрема, подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" та відповідно надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту отримання послуг від свого контрагента, що спростовує висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту в жовтень 2014 року сум податку на додану вартість за податковими накладними не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім іншого, підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Тобто, вказана норма зазначає про наявність повноважень контролюючого органу щодо перевірки поданих платниками податку даних та відповідно обов'язку на підставі усіх документів приймати обґрунтовані рішення як на користь інтересам держави, так і на користь інтересів суб'єктів господарювання, в тому числі відповідно до принципу пропорційності, чого при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення податковим органом дотримано не було.

У будь-якому разі подання платником податків заяви про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних (додаток №8) відповідно до ст.201.10 ПК України є підставою для проведення податковим органом проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця.

Відповідач таку перевірку не ініціював, достовірність та повноту нарахування продавцем зобов'язань з податку за такою операцією не перевірив, обмежившись лише ігноруванням поданої позивачем заяви (додатку №8).

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідності його задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 12.01.2015 р. №0000111501.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Експо-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39037902).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна