Справа № 11а-260 2006 р Головуючий у 1-й інст. - Мельник О.В.
Категорія - ч.2 ст.364 КК України Доповідач - Горщарук Г.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - Міщенко О.А.
Суддів - Горщарук Г.О., Збитковської Т.І.
З участю прокурора - Матящука В.
Та обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи на постанову Рівненського міського суду від 20 березня 2006 року.
Цією постановою кримінальна справа стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого направлена військовому прокурору Луцького гарнізону для проведення додаткового розслідування.
Направляючи справу для проведення додаткового розслідування, суд зазначив, що відповідно до вимог ст.64 КПК України із змісту постанови про зміну обвинувачення неможливо дійти висновку про дату, місце, час скоєння кожного з епізодів вказаних злочинів, характер та розмір шкоди, заподіяної ними, не зазначено підстав віднесення ОСОБА_1 до спеціального суб'єкта. Суд також зазначив, що органами досудового слідства було порушено право ОСОБА_1 на захист.
В поданій на постанову суду апеляції прокурор, який приймав участь по справі зазначає, що в постанові суду не зазначено в чому саме полягає неповнота та неправильність досудового слідства. Просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача Горщарук Г.О., думку прокурора Матящука В. про скасування постанови суду, доводи ОСОБА_1 , який вважає, що суд обгрунтовано направив справу на додаткове розслідування, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що являючись службовою особою склав і видав завідомо неправдиві документи - довідки-рахунки про нібито реалізацію організаціями МО України транспортних засобів та номерних агрегатів, які фактичнбо не належали і не відчужувались МО України, які в подальшому були зареєстровані в органах МРЕВ ДАІ без сплати ввізного мита і акцизного збору, чим державі заподіяні збитки на суму 450596,63 грн. Крім того, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах третіх осіб, прийняв завідомо неправдиві документи про нібито реалізацію військовими радгоспами на реалізацію транспортних засобів, спричинивши державі шкоду на суму 269104, 44 грн. Також в березні-серпні 2002 року отримав від ОСОБА_2 хабар на суму 3800 грн. за вчинення в його інтересах певних дій.
Висновок суду першої інстанції про необхідність проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності судового слідства ґрунтується на вимогах закону.
У відповідності зі ст.ст.22,64 КПК України органи досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, в тому числі з'ясувати час, місце, спосіб та інші обставини скоєння злочину, характер та розмір шкоди, завданої злочином.
Даних вимог закону органи досудового слідства не дотримали.
Суд вірно зазначив у постанові, що із змісту обвинувачення неможливо дійти висновку про дату, місце, час скоєння злочину, розмір заподіяної шкоди, не зазначено суми хабара у кожному випадку, не зазначено чому ОСОБА_1 віднесений до спеціального суб'єкта.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув кримінальну справу військовому прокурору Луцького гарнізону для проведення додаткового розслідування, в ході якого усунути зазначені в постанові суду недоліки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Постанову Рівненського міського суду від 20 березня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь по справі - без задоволення.