УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 90920/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0002352302 від 22.11.2011 року та стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 1 777 777 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002352302 від 22.11.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Завод «Галичина» заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 1 777 777 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, її оскаржили в апеляційному порядку Луцька ОДПІ та ГУДКС України у Волинській області.

В апеляційних скаргах зазначають, що в період з 1.07.2011 року по 31.08.2011 року придбані у ТОВ «Оксі Груп» АЗС та товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) не були використані у господарській діяльності ТОВ «Завод «Галичина», про що свідчить відсутність у товариства договорів на здачу АЗС в оренду, надання послуг та не підтверджено факту реалізації паливно-мастильних матеріалів. Лише 1.09.2011 року додатковою угодою до договору оренди №12 від 11.02.2011 року ТОВ «Завод «Галичина» передало нежитлову будівлю (АЗС) з ТМЦ в оренду ТОВ «Золотий екватор». Враховуючи те, що ТОВ «Завод «Галичина» документально не підтвердило факт використання у липні-серпні 2011 року придбаного майна у господарській діяльності, тому перевіркою правомірно зроблено висновок, про завищення позивачем заявленої у декларації за серпень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 777 777 грн.

Апелянти просять скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Луцької ОДПІ, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити,а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Луцької ОДПІ та ГУДКС України у Волинській області слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що 20.09.2011 року ТОВ «Завод «Галичина» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 1 777 777 грн.

У період з 25.10.2011 року по 31.10.2011 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод «Галичина» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №9023/23-3/33513052 від 10.11.2011 року, яким встановлено, що ТОВ «Завод «Галичина» не підтвердило відображене у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1 777 777 грн. та в порушення абзацу "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу (ПК) України, ТОВ «Завод «Галичина» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1 777 777 грн.

22.11.2011 року на підставі акта перевірки від 10.11.2011 року Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002352302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1 777 777 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 444 444 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 року ТОВ «Завод «Галичина» оскаржило в адміністративному порядку. Рішеннями ДПА у Волинській області №5602/10/25-006 від 20.12.2011 року та ДПС України №22610/6/10-2115 від 29.02.2012 року первинна та повторна скарги ТОВ «Завод «Галичина» були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Завод «Галичина» уклало з ТОВ «Оксі Груп» договір купівлі-продажу від 26.07.2011 року, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Оксі Груп») зобов'язується передати у власність нежитлову будівлю, загальною площею 174,2 м2, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 1А, вартістю 10 526 696,20 грн., в тому числі ПДВ - 1 754 449,37 грн. Даний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 26.07.2011 року за № 4557431. На поставлений товар виписано податкову накладну № 1 від 26.07.2011 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, 26.07.2011 року між ТОВ «Завод «Галичина» та ТОВ «Оксі Груп» було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого товарно-матеріальні цінності передаються продавцем на умовах EXW (Інкотермс-2010), загальна вартість якого визначена в додатку № 1 до даного договору та становить 139 967,80 грн., в тому числі ПДВ - 23327,97 грн.

На отриманий товар виписано податкові накладні № 1,2,3,4 від 26.07.2011 року на загальну суму 10 666 664 грн., в тому числі ПДВ - 1 777 777 грн.

Факт купівлі-продажу нежитлової будівлі та ТМЦ підтверджується відповідними актами приймання-передачі від 26.07.2011 року , які наявні в справі.

Податковий орган прийшов до висновку, що в період з 1.07.2011 року по 31.08.2011 року ТОВ «Завод Галичина» придбана нежитлова будівлю та ТМЦ не були використані в господарській діяльності, про що свідчить відсутність договорів на здачу в оренду будівлі АЗС, надання послуг, та документів на реалізацію паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Тому фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку придбані нежитлова будівля та товарно-матеріальні цінності протягом липня та серпня 2011 року не були використані в господарській діяльності зв'язку з чим, на думку Луцької ОДПІ, податковий кредит з податку на додану вартість по придбаній нежитловій будівлі та товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як таке майно та товарно-матеріальні цінності почали використовуватись підприємством в оподатковуваних операціях.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Завод «Галичина», суд першої інстанції прийшов до висновку про помилковість висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої у декларації за серпень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 777 777 грн.

З такою позицією суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 200 ПК України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ст. 200 ПК України, сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов'язання та податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів про заниження (завищення) позивачем суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до Державного бюджету України та податкового кредиту, що вплинув на визначення бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на суму 1777777 грн.

Висновки податкового органу в частині того, що податковий кредит з податку на додану вартість по придбаному майну та товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як таке майно та товарно-матеріальні цінності почали підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях, на переконання колегії суддів є помилковими з огляду на наступне.

Податковий кредит у сумі 1777777 грн. був сформований ТОВ «Завод «Галичина» за наслідками господарських операцій, а саме: операцій по придбанню нежитлової будівлі та товарно-матеріальних цінностей в липні 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Завод «Галичина» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме: автозаправними станціями, які працюють під торговою маркою WOG.

Тому нежитлова будівля та товарно-матеріальні цінності були придбані позивачем з метою забезпечення здійснення своєї підприємницької діяльності, тобто є такими, що мають сприяти отриманню прибутку підприємством відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України. Про це об'єктивно свідчать наступні дії позивача, який придбане майно в рамках господарської діяльності на праві оренди передав в користування третій особі.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У справі встановлено, що на підставі податкових накладних ТОВ «Завод «Галичина» в липні 2011 року придбало нерухоме майно та товарно-матеріальні цінності, по ціні яких було сплачено суму податку на додану вартість.

У податковій декларації за серпень 2011 року на підставі вищевказаних податкових накладних позивачем було сформовано податковий кредит.

Беручи до уваги вищевказані обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у серпні 2011 року сплачений при придбанні товару податок на додану вартість в сумі 1 777 777 грн.

Відповідно до п. 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Оскільки ТОВ «Завод «Галичина» не відшкодовано 1 777 777 грн. податку на додану вартість за серпень 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України зазначеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підставою для їх задоволення бути не можуть.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі № 2а/0370/925/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський