УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 11564/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Козоріз О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року про відмову в задоволенні заяви Львівської митниці Міндоходів про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

Львівська митниця Міндоходів звернулась до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді. В заяві просить змінити спосіб та порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської Митниці Міндоходів з 06.07.2011 року на «поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Міндоходів з 06.07.2011 року».

Ухвалою від 17.11.2014 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні вказаної заяви Львівської митниці Міндоходів.

Дану ухвалу окружного суду оскаржила в апеляційному порядку Львівська митниця Міндоходів, просить скасувати ухвалу від 17.11.2014 року та винести нову,якою задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в результаті реорганізації відповідача у справі такої посади, на якій поновлено позивача не існує, а тому відповідач позбавлений виконати судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 року №726/2012, утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №166-р «Питання Міністерства доходів і зборів України» функції і повноваження Державної податкової служби України та Державної митної служби України передано Міністерству доходів і зборів України.

Відповідно до заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в даній справі у зв'язку з реорганізацією відповідач не має реальної можливості виконати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року №150626/11/9104 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської Митниці Міндоходів з 06.07.2011 року, тому факт поновлення позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської Митниці Міндоходів потребує зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень (незалежно від того, чи залучалися вони до участі у справі) можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Забезпечення виконання рішення - це вчинення конкретних дій для надання практичної допомоги у виконанні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, у випадку звільнення працівника без законних на це підстав, суд зобов'язаний поновити його на роботі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року у справі №2 150626/11/9104 поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 06.07.2011 року. Постанову в частині поновлення на роботі звернено до негайного виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.09.2013 року касаційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці залишено без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З викладеного вбачається, що резолютивна частина постанови суду від 29.03.2012 року №2 150626/11/9104 містить визначення порядку виконання судового рішення - поновлення на посаді.

Стосовно зміни способу виконання судового рішення суд попередньої інстанції обґрунтовано послався на частину 2 ст. 257 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі визначено ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З вищевикладеного вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено єдиний спосіб виконання рішення про поновлення на роботі - видання відповідного наказу (розпорядження) власником або уповноваженим ним органом (працедавцем), яким прийнято незаконне рішення про звільнення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що оскільки спосіб виконання рішення про поновлення на роботі знайшов своє нормативне закріплення у Законі України «Про виконавче провадження», додаткове визначення цього способу у судовому рішенні не потребується, а відтак заява про зміну порядку та способу виконання судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для зміни способу чи порядку виконання судового рішення такими обставинами можуть бути - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Враховуючи зазначені вище обґрунтування способу і порядку виконання судового рішення у справі, підстави для зміни цих порядку і способу наразі відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки судом першої інстанції обставини у справі встановлено повно та правильно, вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, оскаржене рішення є законним і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Львівської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року у справі № 2а-8713/111370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді С.М. Кузьмич

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 20.02.2015