Справа № 2-8/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 лютого 2009 року                                                                                                                                                                     м.Мена                              Менський районний суд Чернігівської області

в складі:  головуючого - судді                              Кухти В.О.

                 при секретарі                                          Зубкович Н.Ф.

            з участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

            представника відповідача ОСОБА_6,

            розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в м. Мена цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Менського району, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на будинок, скасування рішення сільської ради, стягнення матеріальних збитків, -

В с т а н о в и в :

У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулася з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Менського району про визнання права власності на будинок. У грудні 2008 року позовні вимоги були змінені та ОСОБА_1 особисто подав позов до Киселівської сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив рішення Киселівської сільської ради Менського району №14 від 12.03.2007 року скасувати, як протизаконне; визнати за ним право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1; стягнути з Киселівської сільської ради матеріальні збитки в сумі 6160 гривень; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 7000 гривень за продаж майна, яке їм не належало; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 3080 гривень за порушення цілісності будинку. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що його батько 05.10.1984 року купив у ОСОБА_8 жилий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці 0,25 га, в АДРЕСА_1. В 1985 році він уклав шлюб з ОСОБА_7, яка померла в червні-липні 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивача помер і відкрилася спадщина на вищезазначений будинок з надвірними будівлями, який належав померлому на праві особистої приватної власності. Рішенням Киселівської сільської ради №14 від 12.03.2007 року спірний будинок розділили навпіл між ОСОБА_9 та ОСОБА_7. Такі дії Киселівської сільської ради нанесли йому значної матеріальної шкоди. ОСОБА_5 та чоловік ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_9 розпродали все майно, яке було в садибі по АДРЕСА_1, та порушили цілісність будинку, продавши конвектор та замінивши нову газову плиту.

В судовому засіданні представники позивача відмовилися від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 7000 гривень за продаж майна, яке їм не належало та 3080 гривень за порушення цілісності будинку і провадження у справі в цій частині було закрито. В іншій частині позовні вимоги підтримали та додатково послалися на те, що будинок і надвірні будівлі були особистою приватною власністю ОСОБА_9, його дружина ОСОБА_7 померла раніше за нього, рішенням сільської ради право власності     ОСОБА_9 на цей будинок було порушене. Рішеннями Менського районного суду ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визначено додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини померлої ОСОБА_7, а не ОСОБА_10.

Представник відповідача Киселівської сільської ради позовні вимоги не визнав у повному обсязі та послався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу будинку     ОСОБА_9 купив один будинок критий залізом, інші добудови здійснювалися подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і тому будинок з надвірними будівлями знаходився у спільній сумісній власності подружжя. Оскаржуваним рішенням Киселівської сільської ради прийняте рішення про визнання права власності за ОСОБА_9 та ОСОБА_7, поділ будинку цим рішенням не проводився, це рішення не є документом, який посвідчує право власності, тому права позивача цим рішенням не порушені.

Відповідачка ОСОБА_5, яка також представляла інтереси відповідачки  ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала в повному обсязі, вважає, що будинок перебував у спільній власності подружжя.

Третя особа Менська державна нотаріальна контора в судове засідання представника не направила справу просила розглядати без її участі.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача Киселівської сільської ради, відповідачку ОСОБА_5, яка також представляла інтереси відповідачки    ОСОБА_4, та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За договором купівлі-продажу від 03.10.1984 року /а.с.8/ ОСОБА_9 купив жилий будинок, що знаходиться в с.Киселівка і розташований на присадибній ділянці розміром 0,25 га. На цій земельній ділянці знаходиться один жилий будинок критий залізом, загальною площею 30 кв.м..

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу /а.с.105/ 23.01.1985 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_11, яка після укладення шлюбу почала носити прізвище ОСОБА_10.

З довідок виконавчого комітету Киселівської сільської ради від 01.10.2007 року та 25.03.2008 року /а.с. 30, 121/ випливає, що ОСОБА_9 проживав в АДРЕСА_1, з 22.11.1984 року, а ОСОБА_7 - з 12.02.1985 року. Це ж підтверджується погосподарською книгою /а.с. 102-103/.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 /а.с.9-14/ житловий будинок збудований 1948 року, покрівля - шифер, площа - 44м², дійсна вартість - 11654 гривні; веранда а-1 збудована 1970 року, площа - 24,9 м², дійсна вартість 6128 гривень. Також за цією адресою знаходяться: сараї Б-1, б-1; навіс В-1; погріб Г-1; колодязь №1; ворота з фірткою №2; загальною вартістю 25092 гривні.

Суд бере до уваги те, що у період з моменту купівлі ОСОБА_9 будинку до моменту коли він почав проживати у ньому разом з ОСОБА_7 неможливо було провести такі покращення будинку, а саме: змінити покрівлю будинку з заліза на шифер, збільшити площу будинку з 30 м² до 44 м² самого будинку та 24,9 м² веранди, а також побудувати господарські будівлі зазначені в технічному паспорті; і приходить до висновку, що дані покращення були здійсненні за рахунок спільних трудових та грошових затрат подружжя ОСОБА_9 та      ОСОБА_7, які спричинили істотне збільшення вартості житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. З цього випливає, що спірний будинок з надвірними будівлями був спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_7.

Частини 3 та 5 ст.1268 ЦК України передбачають, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Стаття 1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно свідоцтва про смерть /а.с.106/ ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадкоємцями після її смерті залишився чоловік ОСОБА_9, який проживав разом з нею і тому прийняв спадщину, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які відповідно до свідоцтв про народження та свідоцтв про укладення шлюбу /а.с.107 - 110/ є її доньками. ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на підставі рішень суду /а.с.89, 90/, звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини ОСОБА_7 /а.с.119, 120/ і 27.03.2008 року Менська державна нотаріальна контора зареєструвала спадкову справу по прийняттю спадщини після померлої ОСОБА_7 /а.с.122/. Таким чином спадщину після померлої ОСОБА_7 прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як спадкоємці першої черги.

Відповідно до ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Оскільки спірний будинок з надвірними будівлями, як встановлено вище належав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, а також враховуючи, що згідно ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, то після смерті ОСОБА_7 до спадкової маси увійшла ¹/₂ частина спірного житлового будинку. Таким чином ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 успадкували по ¹/₆ частині житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.

Так як ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не зверталися до суду з вимогами про визнання за ними права власності на відповідні частки спірного житлового будинку, суд не може вийти за межі позовних вимог та визнати за ними право власності на належні їм частини житлового будинку цим рішенням.

Відповідно до свідоцтва про смерть /а.с.7/ ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Єдиним спадкоємцем першої черги залишився позивач, який є його сином, що підтверджується  свідоцтвом про народження /а.с.4/. Позивач прийняв спадщину, що підтверджується його заявою поданою до Менської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини /а.с.24/. Тобто ОСОБА_1 успадкував ²/₃ житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, які належали його батьку ОСОБА_9 (¹/₂ як частка у спільному майні подружжя та ¹/₆ як спадщина після померлої ОСОБА_7) і за позивачем необхідно визнати право власності на цю частку.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Рішенням виконавчого комітету Киселівської сільської ради №14 від 12.03.2007 року /а.с.3/ визнано право особистої власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, за ОСОБА_9 та ОСОБА_7. Це рішення не є державною реєстрацією права власності на зазначений житловий будинок і не створює юридичних наслідків, тому не порушує права власності позивача на належну йому частину житлового будинку. Інших підстав незаконності цього рішення стороною позивача не наведено, тому у задоволенні позовної вимоги про скасування зазначеного рішення необхідно відмовити.

Також необхідно відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Киселівської сільської ради матеріальних збитків у сумі 6160 гривень, оскільки ці збитки позивачем документально не підтверджені, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями Киселівської сільської ради та спричиненими збитками, не доведено незаконність дій Киселівської сільської ради.

Судові витрати згідно статті 88 ЦПК України необхідно розподілити пропорційно задоволеним вимогам. Тобто з відовідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь позивача по ¹/₃ частині судових витрат сплачених ОСОБА_1 за розгляд позовної вимоги про визнання права власності.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 62, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 182, 316, 328, 1166, 1174, 1261, 1267-1270 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд -

Вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Менського району, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на будинок, скасування рішення сільської ради, стягнення матеріальних збитків задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ²/₃ житлового будинку з надвірними будівлями (означені в план-схемі технічного паспорта Чернігівського МБТІ літерами:  житловий будинок А-1; веранда а-1; сараї Б-1, б-1; навіс В-1; погріб Г-1; колодязь №1, ворота №2), що знаходиться в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частину судового збору, сплаченого ним при подачі позову, в сумі 83 гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 частину судового збору, сплаченого ним при подачі позову, в сумі 83 гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частину витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оплачених ним при подачі позову, в сумі 10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 частину витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оплачених ним при подачі позову, в сумі 10 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Суддя                                                                                                                                    В.О.Кухта