Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р. Справа № 805/38/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ

до: Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 р. № 0000051521/3663

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Краматорськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 р. № 0000051521/3663.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі акту перевірки № 05/79/21/НОМЕР_1 від 29 листопада 2013 року прийнято оскаржуване рішення № 0000051521/3663, згідно якого до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій: за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, чим порушено Постанову КМУ від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних - оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» у розмірі 5000 грн.; за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, чим порушено ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР - у розмірі 21498,10 грн. Позивач вважає, що рішення не відповідає діючому законодавству та істотно порушує його права та інтереси, в зв'язку з чим позивач просить його скасувати.

Представники сторін у судове засідання з'явилися та просили суд розглянути справу в письмовому провадження, про що надано відповідну заяву.

Представник позивача через канцелярію надав клопотання відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення, відповідно до яких зазначив, що за результатами перевірки позивача встановлено, продаж без наявності відповідних ліцензій та права роздрібної торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, чим порушено приписи статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», також згідно висновків акту перевірки установлено факт роздрібної торгівлі лікеро-горілчаними виробами за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на лікеро-горілчані вироби, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. В зв'язку з вищевикладеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимогипідлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 12.04.2002 р. за № 22700170000009072, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Старшим державним ревізором-інспектором Головного управління Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_7 та головним державним ревізором-інспектором Головного управління Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_8 проведена перевірка магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками якої складено акт № 05/79/21/НОМЕР_1 від 29.11.2013 року.

Перевіркою встановлено, що в магазині за адресою: АДРЕСА_1, за наявністю цінників здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1, зокрема, встановлено факт продажу споживачеві однієї пляшки настойки «з перцем» 0,5 л., міцність 40 % об., дата розливу 15.11.2013 року, виробник ТОВ «Латана-Інвест», за ціною 13 грн., та однієї пачки цигарок - «Вінстон», дата виготовлення 22.11.2013 року, за ціною 13 грн., без наявності відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За придбані підакцизні товари споживачеві відповідного розрахункового документа, який підтверджує проведення розрахункової операції через зареєстрований РРО, не роздруковано та не видано, чим порушено пп. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Супровідні документи на алкогольні напої та тютюнові вироби, які знаходилися в реалізації в магазині, що описані у відповідних додатках до акту, контролюючому органу під час перевірки не надані. Крім цього, за висновками цього ж акту перевірки, установлено факт роздрібної торгівлі лікеро-горілчаними виробами за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на лікеро-горілчані вироби, чим порушено постанову Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 р.

Крім того, з наведеного акту перевірки також вбачається, що зазначену перевірку здійснено у присутності представника суб'єкта господарювання - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка визначена в акті як «зав. Магазину», однак від підписання акту перевірки вона відмовилася.

16.12.2013 року Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області вказані матеріали перевірки направлені на адресу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області для розгляду та вжиття відповідних заходів, у тому числі застосування фінансових санкцій.

На підставі наведеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 000040051521/12998, яким за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 21499,10 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій 24.02.2014 р. № 0000051521/3663 у вигляді штрафу в розмірі: роздрібна торгівля алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої - 100% вартості отриманої партії товару, але не менше 5000 гривень - 5000 грн.; роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії - 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. - 12702,10 грн., роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії - 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. - 8796 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 27.12.2013 року № 000040051521/12998 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 року № 000040051521/12998.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду України від 28.02.2014 року по справі № 805/1461/14 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 000040051521/12998 задоволені повністю. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014 року по справі № 805/1461 апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року - без змін.

Рішенням суду встановлено, що спірною обставиною між сторонами є обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення саме у відношенні позивача, оскільки, як вказував позивач, вона в означеному приміщенні магазину підприємницьку діяльність не здійснювала, а приміщення торгівельного павільйону передала в оренду іншій особі 01.11.2013 року. Стосовно цього суд виходив із наступного.

01.11.2013 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає у платне користування (оренду) нежитлове приміщення (павільйон) за адресою: АДРЕСА_1, пл. 30 кв. м., для розміщення складу. Згідно пункту 4.1 вказаного Договору, термін оренди визначений з 01.11.2013 року по 01.03.2014 року

Отже, посилаючись на означений договір, позивач вказує, що також підтверджено її представником у судовому засіданні, що вона не здійснювала підприємницьку діяльність на момент проведення контролюючим органом фактичної перевірки, зокрема 29.11.2013 року, оскільки приміщення магазину перебувало у платному користуванні у ОСОБА_5.

З метою перевірки означених доводів позивача судом викликано та допитано свідків, а саме: старшого державного ревізора - інспектора Головного управління Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Свідок - старший державний ревізор - інспектор Головного управління Міндоходів у Донецькій області - ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що він разом із головним державним ревізором-інспектором Головного управління Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_8 29.11.2013 року проводив фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, під час якої встановлений факт роздрібної торгівлі в даному магазині підакцизних товарів споживачеві без видачі відповідного розрахункового документа, який підтверджує проведення розрахункової операції через зареєстрований РРО. Зазначив, що коли він зі своїм колегою прибув за місцем розташування означеного магазину, ОСОБА_4 представилася завідувачем даного магазину, їй були вручені наказ та направлення на проведення фактичної перевірки, однак остання від підписання акту перевірки відмовилась. Під час перевірки будь-які документи, що надають право здійснювати підприємницьку діяльність, у тому числі ліценції на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, їм надано не було. Свідок також повідомив, що "куточок покупця" у магазині був відсутній. Під час перевірки ОСОБА_4 телефонувала власнику даного магазину, однак він із власником магазину по телефону під час перевірки не розмовляв. З якою особою розмовляла ОСОБА_4 по телефону, з ОСОБА_1 чи з іншою особою, свідок повідомити не зміг. На запитання суду з яких обставин було установлено, що в даному магазині здійснює підприємницьку діяльність саме ОСОБА_1, свідок повідомив, що наказ та повідомлення на проведення перевірки видані саме на ОСОБА_1, а чим керувалося керівництво при видачі означених документів, що за даної адресою здійснює діяльність саме ОСОБА_1 свідок пояснити не зміг.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що вона є домохазяйкою, ніде не працює. Наприкінці листопада 2013 року знайома ОСОБА_5 її попросила побути в якості сторожу в кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Коли вона перебувала в даному кіоску, то вона на прохання двох чоловіків продала їм одну пляшку алкоголю (настоянки "з перцем" 0,5 л.) та пачку цигарок. При цьому, свідок не змогла пояснити навіщо вона щось продавала, коли її лише попросили сторожувати приміщення. Коли покупці представились працівниками податкової інспекції вона перелякалась та підписала надані ними документи, зі змістом яких вона не ознайомлювалася. Зазначила, що під час перевірки вона телефонувала ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила факт укладання із ОСОБА_1 договору оренди з 01.11.2013 року приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Повідомила, що планувала займатися підприємницькою діяльністю та готувала відповідні документи. Орендоване приміщення використовувала як складське приміщення в якому зберігався товар, який вона закупила. При цьому, зауважила, що на момент проведення перевірки працівниками податкової інспекції вона будь-який товар не реалізовувала, а приміщення було зачинено. Водночас, як повідомила ОСОБА_5 суду, вона попросила сторожувати дане приміщення - ОСОБА_4, чому остання продала алкогольні напої та тютюнові вироби свідок пояснити не змогла, а також повідомила, що вона ОСОБА_4 продавати товар, який знаходився у даному приміщенні, не уповноважувала.

Отже, означеними вище показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджені доводи позивача, що ОСОБА_1 не здійснювала підприємницьку діяльність в приміщенні магазину на момент проведення контролюючим органом фактичної перевірки, зокрема 29.11.2013 року, оскільки приміщення магазину перебувало у платному користуванні у ОСОБА_5 При цьому, із наданих пояснень суду свідком ОСОБА_7 не представляється можливим зробити беззаперечний висновок про те, що в перевіреному магазині здійснювала підприємницьку діяльність саме ОСОБА_1, а не інша особа.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Стосовно посилання відповідача на порушення норм Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розмірі мінімальних оптово - відступних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та частини 11 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суд зазначає, що зазначені порушення не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року по справі № 805/1461/14, яке набрало законної сили.

Щодо посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства визначений строк для оскарження рішення податкового органу, щодо стягнення становить1095 днів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 р. № 0000051521/3663 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимогиФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.02.2014 р. № 0000051521/3663 - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 24.02.2014 р. № 0000051521/3663 про застосування фінансових санкцій в розмірі 21498,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві гривні) 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.