Справа № 165/731/14-к Провадження №11-кп/773/37/15 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Борсука П.П.,

суддів Міліщука С.Л., Хлапук Л.І.,

при секретарі Бубало О.О.,

з участю прокурора Васьовчика І.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальне провадженння за апеляціями прокурора, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4 на вирок Нововолинського міського суду від 12 листопада 2014 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_9, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, одружений, має на утриманні малолітню доньку, не працює, раніше судимий:

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 26 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 185, ст. 75 КК України до покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком один рік шість місяців;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 03 грудня 2007 року ч. 3 ст. 321, ст. 71 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі;

вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 червня 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання призначене за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 червня 2014 року - три роки один місяць шість днів позбавлення волі, остаточно визначено покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців.

Строк відбування покарання за даним вироком визначено обчислювати ОСОБА_2 з 12 листопада 2014 року, зарахувавши у строк відбування покарання його тримання під вартою з 13 грудня 2013 року до 11 листопада 2014 року включно.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишено ОСОБА_2 попередню - тримання під вартою.

Даним вироком засуджено ОСОБА_1, щодо якого апеляційним судом ухвалено окреме рішення.

Переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В :

В період часу з 22 год 26 травня 2013 року до 11 год 27 травня 2013 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, з приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_8, повторно, викрали майно бувше у вжитку, а саме: електрокосарку, вартістю 350 грн.; бензопилу марки "Бригадир", вартістю 1500 грн.; подовжувач довжиною 70 м, вартістю 96 грн.; кутову електропилку марки "Бош", вартістю 1000 грн.; електрофуганок, вартістю 650 грн.; електродриль, вартістю 600 грн.; електролобзик марки "Бош", вартістю 1000 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 5196 грн.

В період часу з 17 год 17 листопада 2013 року до 08 год 18 листопада 2013 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, з приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_7, повторно, викрали: перфоратор марки "Ритм ПМ", вартістю 800 грн.; бензопилу марки "Фаворит", вартістю 800 грн.; болгарку марки "Ритм", вартістю 600 грн.; болгарку марки "ДВТ", вартістю 600 грн.; електролобзик вартістю 600 грн.; цвяходер, вартістю 100 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3500 грн.

В період часу з 17 год 27 листопада 2013 року до 09 год 28 листопада 2013 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, з приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_6 повторно, викрали бензиновий генератор марки "WERK", вартістю 2200 грн.; пуско-зарядний пристрій марки "BNC 400 START", вартістю 1500 грн., п'ять болгарок марки та дві шліфувальні машинки марки "PARKSIDE", на загальну суму 1550 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5250 грн.

В період часу з 30 листопада 2013 року до 07 год 06 грудня 2013 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, з підсобного приміщення та гаража, які розташовані поруч з будинком на АДРЕСА_5, повторно, викрали: велосипед марки "Giant", вартістю 2500 грн., велосипед марки "Bergamont", вартістю 2500 грн.; чотири автомобільні шини марки "Nokian", розміром R16 235/60, вартістю 3000 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 8000 грн.

В період часу з 16 год 07 грудня 2013 року до 08 год 13 грудня 2013 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, з будинку, що за адресою АДРЕСА_4, повторно, викрали три радіатори опалення (11 ребер в кожному) марки "АРС", чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2700 грн.

Крім того, 01 грудня 2013 в період з 01 год до 09 год ОСОБА_2 проник на подвір'я будинку АДРЕСА_3, повторно, з-під навісу викрав: дві автомобільні шини розміром R15 205x70 вартістю 1200 грн.; велосипед марки "Фішер", вартістю 1200 грн.; велосипед марки "Маккензі", вартістю 2000 грн. та класичний велосипед без рами, вартістю 1500 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 5900 грн.

В період з 30 листопада до 06 грудня 2013 року ОСОБА_2 з гаража, що розташований поруч з будинком на АДРЕСА_2, повторно, викрав: зварювальний апарат кустарного виробництва, вартістю 500 грн.; бензопилу марки "Штіль", вартістю 400 грн.; набір автоінструментів, які складалися із 96-ти предметів, вартістю 950 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 1850 грн.

В період часу з кінця листопада до 13 грудня 2013 року ОСОБА_2 з підсобного приміщення, яке розташоване в дворі будинку АДРЕСА_1, повторно, викрав ручну кутову шліфувальну машинку марки "Арсенал УШМ -180/1900", вартістю 450 грн. та бензопилу марки "Husgvarna-240", вартістю 2100 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 2550 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник вирок оскаржують у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Посилаються на безпідставну відмову в задоволенні їх клопотання про допит свідків, на відсутність прямих доказів, які б підтверджували його причетність до вчинених злочинів. Захисник просить виправдати його підзахисного, а обвинувачений скасувати вирок та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій, думку ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали подані ними апеляційні скарги, ОСОБА_1, який підтримав апеляції, прокурора, який заперечив проти їх задоволення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та його захисника до задоволення не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів при вказаних у вироку обставинах стверджується зібраними у справі та перевіреними судом доказами, яким ним дано належну оцінку.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, винуватість останнього суд першої інстанції обґрунтував такими доказами.

Зокрема за епізодами крадіжок потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 підтвердили факти викрадення їх майна, при поверненні впізнали його за родовими характеристиками речей. Дане майно оглянуто та визнано речовими доказами.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 підтвердили про придбання в обвинувачених викраденого майна, яке добровільно видали. Про те, що воно крадене, не знали. Самі обвинувачені не заперечували збут майна вищезазначеним свідкам.

Висновками експертиз (т.3 а.к.п. 107-110, 116-121, 139-142, 152-158) стверджено, що сліди низу підошви, які виявлені при огляді місця події за епізодами викрадення майна у потерпілого ОСОБА_9 залишені взуттям з аналогічним типом малюнку підошвеної частини, як і в кросівках, які належать ОСОБА_1

Протоколами дослідження інформації отриманої при застосуванні технічних засобів (т.2 а.с.41-51) підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через мобільний зв'язок за період з 04 вересня до 11 грудня 2013 року активно рекламували, пропонували та продавали різні речі, зокрема: електроінструмент - дрилі, болгарки, перфоратори, пилки, лобзики, шуруповерти; набір ключів в чемодані, бензокоси, велосипеди, автомобільні шини, зварювальний апарат, ноутбук, генератор, батареї та інші речі, що відповідає переліку в обвинувальному акті викраденого у потерпілих майна. Дані обставини також підтверджені і відтвореним у судовому засіданні дисками з інформацією, отриманою під час негласного зняття з каналів зв'язку. З аудіозапису вбачається, що збігаються навіть індивідуальні ознаки речей.

Судом першої інстанції у вироку за кожним епізодом крадіжки наведено докази та дано їм оцінку. Дані докази зібрані у встановленому законом порядку та підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення даних злочинів, як ним самим так і за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1

Вищезазначеними доказами спростовуються твердження захисника ОСОБА_4 про відсутність прямих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах. Свідки чітко підтвердили про придбання викрадених речей в обвинувачених. Потерпілі впізнали своє майна, яке було вилучено.

Доводи ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 про безпідставну відмову суду у виклику свідків ОСОБА_12, ОСОБА_22 є надумані та спростовуються матеріалами кримінального провадження. Суд першої інстанції тричі викликав в судове засідання зазначених свідків, із них 18 та 25 вересня застосовував до них примусовий привід. Як вбачається з рапортів оперуповноважних СКР Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_12 перебував в м. Києві на сезонних роботах, а ОСОБА_22 на лікуванні в м. Львові.(т. 2 а.к.п. 189-191, 213, 216, 220).

За епізодом викрадення майна в потерпілого ОСОБА_5 свідок ОСОБА_23 ствердив про добровільну видачу речей, які він придбав в обвинувачених. В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що електоролобзик марки "Sterm" належить йому. При пред'явленні речей для впізнання, як вбачається з протоколу (т.2 а.к.п. 35-36) він дану обставину також підтвердив. З приводу вилученого майна складено протокол огляду та визнано речовими доказами. Дані докази належні, так як підтверджують причетність ОСОБА_2 до вчиненого злочину та допустимі, оскільки зібрані у встановленому законом порядку. А тому доводи захисника ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах закону.

За іншими епізодами крадіжок вчинені як обома обвинуваченими, так і самим ОСОБА_2 суд першої інстанції дав оцінку протоколам огляду місця події, згідно яких вилучалося викрадене майно потерпілих. Дані процесуальні документи складені відповідно до вимог закону, а твердження захисника обвинуваченого з цього приводу безпідставні.

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги показання свідків, які стверджували про придбання в обвинувачених викраденого майна, як доказ що свідчить про причетність останніх до вчинених злочинів.

Негласні слідчі дії щодо обвинувачених підтверджуються довідкою голови суду, і зібрані за їх результатами докази є допустимі, а доводи ОСОБА_2 апеляційний суд вважає безпідставними.

Доводи обвинуваченого про придбання майна, яке збували в інших громадян, не підтверджені матеріалами кримінального провадження. Висунута версія є ніщо інше, як спосіб уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житлове приміщення, сховище за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.

Покарання призначене у відповідності до ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Виходячи з вищенаведеного керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 12 листопада 2014 року щодо нього - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченими, які знаходяться під вартою в той же строк з моменту отримання її копії.

Головуючий

Судді