Справа № 2-132/2009 рік

                                       З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      04 лютого 2009 рік     Первомайський міськрайонний суд Харківської області  

в складі  судді Зеленського В.В.

                при секретарі Лукіновій О.О.

з участю позивача ОСОБА_1 .

                представника ІІІ-ї особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайський цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 , ІІІ-я особа Первомайський міськрайонний центр зайнятості Харківської області  про зміну підстави та дати звільнення, стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, моральної шкоди,-

Встановив:

                Позивач звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_1  знаходилась з відповідачем по справі ОСОБА_2  у трудових відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_2  на адресу відповідача була направлена заява про звільнення позивача за власним бажанням, але відповіді від неї не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_3  під час допиту у судовому засіданні дізналася про те, що була звільнена за недовіру до матеріально відповідальної особи. Після доповнення позовних вимог, просить суд, поновити строки звернення до суду, так як перебувала за межами м. Первомайський і не мала змоги звернутися до суду за захистом свого порушеного права, змінити підстави звільнення зі ст.41 п.2 КЗпП України - за недовіру до матеріально відповідальної особи на ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням та дату звільнення на ІНФОРМАЦІЯ_4 , зобов'язати відповідача ОСОБА_3  надати позивачу належним чином оформлену трудову книжку, стягнути з відповідача ОСОБА_3  на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі - ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка полягає у порушенні нормального життєвого ритму, відсутності змоги працевлаштуватися у зв'язку з записом у трудовому договорі про звільнення за недовіру до матеріально відповідальної особи.

          Представник ІІІ-ї особи Первомайського міськрайонного центру зайнятості Харківської області позовні вимоги не визнав пояснив, що установа виконувала тільки завдання по реєстрації трудової угоди між сторонами, надання позивачу зарплати, яку отримував роботодавець, про що є документи.

           Відповідач ОСОБА_3  до суду не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, суд не має відомостей про причини її неявки, тому вважає потрібним в силу ст.224 ЦПК України, отримавши згоду з'явившихся сторін по справі, ухвалити  заочне рішення на підставі наявних доказів.

          Суд, дослідивши інші докази, встановив слідуючі обставини та відповідні до них правовідносини.

          Відповідно до копії трудового договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2  від ІНФОРМАЦІЯ_6  ( арк.спр.41-42) сторони перебували у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_6  по ІНФОРМАЦІЯ_7 . Про що відбулася реєстрація у Первомайському міськрайонному центрі зайнятості Харківської області під НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_6  та НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до  ст. 41 ч.1 п.2 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний з винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує гроші, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

      Згідно до п. 28 постанови Пленуму ВС України „ Про практику розгляду судами трудових спорів „ від 06.11.1992 року № 9 звільнення з підстав втрати довіри ( п.2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності ( зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри ( зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

         Крім цього, Типовий договір про повну матеріальну відповідальність між сторонами, наданий до справи не містить дати його укладання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_3  не відбирала від позивача пояснень щодо вчинення нею дій, які дають висновки про втрату до нього довіри, не склала інших документів, щоб зафіксувати в чому саме полягають ці дії.

Тому, суд, вважає, що відповідач не надала до суду жодного обгрунтованого доказу з'ясування підстав для розірвання трудового договору з позивачем по ст.42 ч.1 п.2 КЗпП України.

Як вбачається із наданих матеріалів справи ( копії заяви від ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії поштової квитанції ( арк. спр.4), позивач письмово просила відповідача звільнити її за власним бажанням.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зміни підстав звільнення зі ст. 41 п.2 КЗпП України - за недовіру до матеріально відповідальної особи на ст.38 КЗпП України - за власним бажанням та дату звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_9  на ІНФОРМАЦІЯ_4  підлягають задоволенню, що відповідає вимогам ст. 235 ч.3 КЗпП України, яка каже, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю ( пункт) закону.

Згідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмого за два тижні.

Що стосується зобов'язання надати позивачу належним чином оформлену трудову книжку, то відповідно до  п.2.20-1 „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівниеків”, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, трудові книжки працівників, які працюють на умовах договору у фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг ( кухарі, няньки, водії тощо) зберігаються безпосередньо у працівників. Доказів утримання трудової книжки у позивача до суду надано не було, тому суд, вважає можливим в цій частині позову відмовити.

Крім цього слід відмовити в частині позовних вимог, щодо сплати заборгованості по зарплаті у сумі ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки позивач не надав до суду доказів існування вказаної заборгованості по зарплаті, що теж підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_3 , та не  заперечується ІІІ-ю особою Первомайським міськрайонним центром зайнятості Харківської області, а відповідно до ст.117 ч.1 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Щодо позовних вимог  про стягнення моральної шкоди, то згідно до  ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.5 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової )шкоди”, обов'язковому з'ясуванню при  вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і противоправним діянням заподіювача та вини останньго в її заподіянні.

Як вбачається із пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5  позивач з ІНФОРМАЦІЯ_11 у не мала змоги працевлаштуватися, оскільки під час з'ясування про причини звільнення на попередній роботі їй відмовляли, була вимушена виїзджати за межі м. Первомайський для пошуку роботи, вона довгий час була без джерела прибутку

Тому, суд, вважає, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Але розмір відшкодування підлягає зменшенню з ІНФОРМАЦІЯ_12 , т.я. не відповідає вимогам розумності, справедливості.

Відповідно до ст. 24-1 КЗпП України, у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного ддопущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначену міністерством  праці та соціальної політики України.

Стаття 233 ч.1 КЗпП України, каже, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається із наданої до справи копії трудової угоди між сторонами, позивач дізнався до звільнення у червні 2005 року, а звернувся до суду у листопаді 2005 року, тому пропустила передбачений законом строк для звернення до суду.

Як зазначалось вище, свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5  пояснили, що позивач виїзджала за межі м. Первомайський, Харківської області.

Тому суду, вважає, що позивачем був пропущений строк з поважних причин, тому він полягає поновленню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3  в порядку ст. 88 ч.3 ЦПК України.

         На підставі ст.ст.38,41 ч.1 п.2, 233 ч.1,234,235 ч.2, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.11,58-60,88 ч.3, 212 -215, 224-228 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_3 , Первомайського міськрайонного центру зайнятості Харківської області  про зміну підстави та дати звільнення, стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, моральної шкоди задовольнити частково.

          Поновити пропущений ОСОБА_1  строк для звернення до суду з поважних причин.

 Змінити підстави та дату звільнення ОСОБА_1  з посади продавця непродовольчих товарів з ІНФОРМАЦІЯ_7  по ст. 41 п.2 КЗпП України - винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу , на ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, з ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до трудової угоди з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2  від ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованою Первомайським міським центром зайнятості Харківської області, реєстраційний НОМЕР_1  від ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що мешкає: АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ідентифікаційнитй номер НОМЕР_2  що мешкає: АДРЕСА_2  моральну шкоду у сумі ІНФОРМАЦІЯ_15 , в  залишеній частині позову про зобов'язання надати належним чином оформлену трудову книжку, стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що мешкає: АДРЕСА_1  на користь держави судовий збір у сумі 16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 16 грн.

          Рішення може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті.

             Суддя -                                                                                                           В.В.Зеленський