АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1816/15 Справа № 201/15019/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

18 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

18 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Агро-ФТ", ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного підприємства "Агро-ФТ", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Жовтневим районним судом м.Дніпроетровська 24 листопада 2014 року постановлено ухвалу, згідно якої суд задовольнив заяву позивача ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову, згідно якої суд наклав арешт в межах позовних вимог у сумі 33 110,47 доларів США та 7 069,31 доларів США на майно та грошові кошти, що належать ПП «Агро-ФТ», в тому числі - на транспортний засіб Mersedes-Benz GLK 220CDI, 2012р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, я кий належиться останньому на праві власності. Також суд наклав арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 і знаходяться у нього або в інших осіб /а.с. 17-18/.

З цією ухвалою не погодилися ПП "Агро-ФТ" та ОСОБА_2 і звернулися до суду з апеляційними скаргами в яких просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального закону /а.с. 21-23, 26-28/.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених, вимог колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду, в силу ст. 312 ЦПК України, скасувати та передати на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було розглянуто заяву позивача ПАТ «Банк Кредит Дніпро» - про забезпечення позову /а.с. 7-9/ та 24 листопада 2014 року постановлено ухвалу про забезпечення позову /а.с. 17-18/.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України - про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,- єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України - види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак, в порушення вище зазначених вимог процесуального закону, вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановляючи 24 листопада 2014 року ухвалу про забезпечення позову, - суд першої інстанції не зазначив підстави обрання такого виду забезпечення позову, як і не обґрунтував причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, суд першої інстанції забезпечуючи позов вийшов за межі заявлених вимог, оскільки з тексту заяви вбачається що позивач просив накласти арешт в межах суми позову, а саме в межах 33 110,47 доларів США та 7 069,31 грн., тоді як суд в своїх ухвалі наклав арешт в межах 33 110,47, доларів США та 7 069,31 доларів США.

Враховуючи зазначене апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання співмірності даного виду забезпечення позову, так як в ухвалі суду не зазначені мотиви, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову і постановляючи 24 листопада 2014 року ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції, в порушення ч.2 ст.151 ЦПК України, прийняв в своє провадження заяву, яка не відповідає вимогам закону і в порушення вимог ч. 3 ст. 153 ЦПК України не витребував у заявника додаткові матеріали та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ПП "Агро-ФТ" та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню та переданю на новий розгляд до суду першої інстанції, як така, що не відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи, з передачею питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Агро-ФТ", ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2014 року - скасувати та передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.Л.