Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-кп/781/141/15 Головуючий у І інстанції: Павелко І.Л.

Категорія: ст. 187 ч. 2 КК України Доповідач у ІІ інстанції: Лещенко Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Лещенка Р.М., суддів: Онуфрієва В.М., Бондарчука Р.А.,

при секретарі Піроженко Д.В.,

за участю прокурора Черниш Г.Р.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120020002318 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_2 та прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Знам’янка Знам’янського району Кіровоградської області, росіянина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого вантажником ПАТ «Ласка», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживав у АДРЕСА_2, неодноразово судимого, останній раз:

- 18.11.2005 року вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.153, ч.2 ст.15 ч.2 ст.153 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 20.02.2014 року по відбуттю строку покарання,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна, належного йому на праві власності,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнаний винним за вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій,.

14.04.2014 року близько 22.45 год., ОСОБА_3, проходив через сквер, що розташований на розі вулиць Олександрійської та Преображенської у м. Кіровограді, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_4 із сумкою в руці. У ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння вказаною сумкою. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи дістав із сумки, яка була при ньому розбірний ніж, який згідно висновку експерта № 64 від 30.05.20І4 року холодною зброєю не являється, та продовжуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном, підійшов до ОСОБА_4 зі сторони спини, схопивши її руками повалив на землю та із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої приставив до її горла ніж та наказав віддати йому гроші. ОСОБА_4 повідомила, що гроші в сумці. Після чого, переконавшись, що ОСОБА_4 не може вчинити дій направлених на утримання свого майна, ОСОБА_3 вихопив сумку зі штучної галантерної шкіри коричневого кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 224 грн. 40 коп., всередині якої знаходився мобільний телефон «Samsung Е 1080і», вартість якого згідно висновку експерта №437 від 09.05.2014 року складає 133 грн. 33 коп., в якому знаходилася сім-карта оператора МТС, вартістю 10 грн., гаманець жіночий, шкіряний вартістю згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 166 грн. 40 коп., із грошовими коштами в сумі 20 грн., банківська картка «Укрсімбанку» на рахунку якої знаходилися, грошові кошти у сумі 30 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, таким чином, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 584 грн. 13 коп.

Крім того, 02.05.2014 року близько 02.00 год., ОСОБА_3, знаходився біля будинку №12 по вул. 50 р. Жовтня в м. Кіровограді, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_5 із сумкою в руці, яка проходила по тротуару повз нього. У ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння вказаною сумкою. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та продовжуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном, раптово напав на ОСОБА_5, схопивши її руками повалив на землю, дістав ніж, який згідно висновку експерта №64 від 30.05.2014 року холодною, зброєю не являється, та із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним, для життя та здоров'я потерпілої, наказав віддати йому речі. Після чого, ОСОБА_3 вихопив із рук ОСОБА_5 сумку «А1 dalіl», вартість якої згідно висновку експерта № 979 від 04.06.2014 року складає 511 грн. 20 коп., всередині якої знаходився гаманець «Мого&Jenny», вартість якого згідно висновку експерта №979 від 04.06.2014 року складає 243 грн. 20 коп., в якому знаходилися гроші у сумі 60 грн., а також банківську картку «ПриватБанку», на якій знаходились грошові кошти в сумі 2294 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, таким чином, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3108 грн. 40 коп.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції, справу направити до суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду та скасувати раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обравши відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання. Своє прохання апелянт мотивує тим, що в суді першої інстанції не була допитана потерпіла ОСОБА_5, через що він був позбавлений можливості задати їй питання, чим було порушено його право на захист. Допит же потерпілої ОСОБА_5 слідчим суддею на досудовому слідстві був проведений без його з захисником участі. Судові дебати в суді першої інстанції проводились без участі потерпілим, що є, на думку обвинуваченого, порушенням вимог ст. 412 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду, змінивши обвинуваченому запобіжний захід, мотивуючи це тим, що районний суд, незважаючи на протиріччя між показаннями свідків, що були допитаних у судовому засіданні, не усунув їх, а необґрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В основу доведеності винуватості за епізодом щодо потерпілої ОСОБА_5 суд поклав показання потерпілої, яка в судовому засіданні не допитувалась. Районний суд взяв до уваги показання потерпілої, які вона дала під час допиту слідчим суддею 11.06.2014 року, який був проведений без обвинувачений та захисту. Клопотання про виклик у судове засідання потерпілої ОСОБА_5 для її допиту суд залишив без задоволення, так само як і визнання недопустимим доказом вказаного протоколу проведеного з порушенням права на захист. По епізоду щодо потерпілої ОСОБА_4 суд взяв до уваги показання потерпілої щодо впізнання ОСОБА_3, незважаючи на те, що напад на потерпілу було вчинено, як встановлено під час досудового слідства, о 22.45 год., тобто в темну пору доби, а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 повідомляли в судовому засіданні, що особисто знали ОСОБА_12, і той зростом і статурою схожий на ОСОБА_3 Однак прокурор надав до суду матеріали, які свідчать про неможливість встановлення місця перебування ОСОБА_13

В своїй апеляційній скарзі прокурор у даному кримінальному провадженні ОСОБА_14 просить даний вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, а матеріали кримінального провадження направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, обґрунтовуючи це тим, що потерпіла ОСОБА_5 на судовий розгляд кримінального провадження жодного разу не з'явилась, що є порушенням права на захист обвинуваченого. Крім того, процесуальним прокурором в ході досудового розслідування в порядку ст. 255 КПК України, за клопотанням потерпілої, допитано останню. Однак, про час, місце та дату вказаної слідчої дії, обвинуваченого та його захисника належним чином повідомлено не було, що також є порушенням права на захист.

Заслухавши доповідь судді - доповідача , вислухавши обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали свої апеляційні скарги, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу процесуального прокурора та заперечила проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого та його захисника в частині зміни запобіжного заходу, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а апеляційна скарга процесуального прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, а вирок суду скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, з таких підстав.

Частиною першою статті 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд кримінального провадження № 12014120020002318 стосовно ОСОБА_3, як вбачається з матеріалів справи, відбувся за відсутності потерпілої ОСОБА_5 При цьому в матеріалах провадження відсутня інформація про те, що потерпіла була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Тим самим, обвинувачений ОСОБА_3, враховуючи, що він заперечував свою причетність до скоєння злочину стосовно потерпілої ОСОБА_5, був позбавлений можливості задати їй в судовому засідання питання по суті пред'явленого йому обвинувачення, чим безумовно було порушено його право на захист.

Тому, за вказаного істотного порушення вимог кримінального процесуального закону вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2014 року стосовно ОСОБА_3 підлягає безумовному скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду необхідно перевірити і інші апеляційні доводи обвинуваченого та його захисника.

В своїй апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_2 також просять змінити запобіжний захід обвинуваченому, на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Однак колегія суддів приходить до висновку, що по даному кримінальному провадженню наявні ті ж самі ризики, передбачені ст. 177 КК України, які існували під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що він може знищити, приховати або спотворити речі, які мають істотне значення по справі, та незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_5

Тому апеляційні вимоги обвинуваченого та його захисника, в частині зміни запобіжного заходу, задоволенню не підлягають, а обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора задовольнити в повному обсязі.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2014 року стосовно ОСОБА_3 скасувати.

Призначити по кримінальному провадженню № 12014120020002318 новий судовий розгляд в Кіровському районному суді м. Кіровограда в іншому складі суду.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.04.2015 року до 12 години 00 хвилин.

Судді:

Лещенко Р.М. Онуфрієв В.М. Бондарчук Р.А.