Судове рішення #41013664

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Провадження № 11-кп/793/66/15 Справа № 696/1117/14-к Категорія: ч.2 ст.121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Ткаченко С. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСоломки І.А.,

суддів при секретарі Гончарука І.М., Демиденка А.І., Єгоровій С.А.,

з участю прокурора Жук І. В.,


потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника потерпілих ОСОБА_9,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

обвинуваченого ОСОБА_13,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_14,

цивільного відповідача ОСОБА_15,

представника служби у

справах дітей Діхтяренко А.М.,

представника кримінальної

міліції у справах дітей Корчаки В.С.,

соціального педагога ОСОБА_18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора Черкаської області Шевченка І., захисників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_14 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого, та обвинуваченого ОСОБА_13 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 13.11.2014 року, яким

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, учень 10-Б класу Кам'янської загальноосвітньої школи № 1, раніше не судимий, -


засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на користь потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 витрати на поховання в сумі 8450,54 коп., витрати на придбання ліків в сумі 68,12 грн. та моральну шкоду в розмірі 400000 грн. солідарно.

Вирішено питання про речові докази, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Чигиринського районного суду Черкаської області ОСОБА_13 визнаний винним та засуджений за те, що він 12 лютого 2014 року близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні туалету на третьому поверсі в будівлі Кам'янської загальноосвітньої школи № 1 за адресою: м. Кам'янка, вул. Леніна, 18а, побачивши наглядно знайомого йому ОСОБА_20, на грунті давніх неприязних відносин, маючи умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до останнього та умисно наніс йому кулаками рук декілька ударів в голову та по тулубу, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна в області ніздрів носу, синця верхньої губи справа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, які згідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: перелому склепіння черепа і області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканин лівої скроневої області, синця лівої скроневої області голови, що згідно до висновку експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких ОСОБА_20 помер в цей день близько 22 год. 40 хвилин в реанімаційному відділенні Кам'янської центральної районної лікарні.

На вказаний вирок подано апеляційні скарги:

- неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_13, який, вважаючи вирок суду незаконним, просив вирок скасувати, а його виправдати, оскільки він потерпілого не бив, злочину щодо нього не вчиняв, навпаки допомагав потерпілому дійти до медпункту;

- законним представником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_14, який вважаючи вирок суду незаконним просив його скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_13 складу злочину. При цьому посилається на те, що судом в обґрунтування вироку покладені покази свідків, які вони давали на досудовому розслідуванні, а не безпосередньо в суді під час розгляду провадження, що є порушенням кримінального процесуального кодексу. Також, не зазначено чим саме підтверджується вина ОСОБА_13, які саме дії він вчинив по відношенню до потерпілого ОСОБА_20, а також - наявність умислу, тобто чому обвинувачений заподіяв потерпілому тілесні ушкодження. Крім того, суд безпідставно відмовив в клопотанні захисту про допит в судовому засіданні нейрохірурга та проведенні комплексної експертизи. Вважає, що якби лікарі встановили правильний діагноз потерпілому і він би вижив, то всі б знали, що в дійсності сталося. Крім того, потерпілий на запитання матері - хто його побив, назвав ім»я - ОСОБА_17;

- захисником ОСОБА_11, який вважаючи вирок незаконним через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просив його скасувати і закрити кримінальне провадження, посилається на те, що суд у вироці в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_13 поклав лише надумані докази та обставини, які є сумнівними, та не доводять вину обвинуваченого в скоєнні злочину. Крім того, суд безпідставно послався на покази потерпілої ОСОБА_8, як на доказ того, що ОСОБА_13 один наніс неповнолітньому ОСОБА_20 удари руками в голову та тулубу, так як це суперечить її показам, які вона давала суду про те, що її сина ОСОБА_20 побили декілька школярів, одного з яких він назвав - ОСОБА_17. Також судом не усунуто суперечності в висновках судово - медичних експертиз від 17.03.2014 року № 032 та від 16.04.2014 року № 39/9, щодо часу спричинення тілесних ушкоджень потерпілому;

- захисником ОСОБА_10, який вважаючи вирок суду незаконним, необгрунтованим, винесеним з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неповнотою судового розгляду, просив його скасувати і закрити кримінальне провадження. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що порушено ст. 62 Конституції України, обвинувачення визнане судом доведеним, сформульовано не чітко і не конкретно, не визначено ознак об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Вирок не містить жодного обґрунтованого, достатнього, достовірного та належного доказу, що підтверджує участь ОСОБА_13 у скоєнні злочину; обвинувачення ґрунтується на домислах, припущеннях, довільному трактуванні показів деяких свідків та вибірковому тлумаченню результатів судово-медичних експертиз. У вироці зазначено покази ОСОБА_13, яких він не давав в судовому засіданні. Суд упереджено підійшов до оцінки показів свідків і необґрунтовано допустив, що покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_24 є достовірними, а покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 такими, що викликають сумніви з підстав, що вони є друзями із ОСОБА_13

Також, судом допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Так, покази свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , які не були очевидцями вчинення ОСОБА_13 злочину щодо ОСОБА_20, а стосуються розмови в режимі конференцзв'язку з ОСОБА_13, протирічать один одному.

Суд не взяв до уваги докази, що могли вплинути на його висновки, а саме: отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень від удару або від падіння, які не включені в обвинувачення ОСОБА_13 щодо їх нанесення ОСОБА_20, тому вважає, що мав місце нещасний випадок внаслідок падіння, отже можливо був і повторний нещасний випадок в результаті якого потерпілий отримав травму голови.

Крім того, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироці суду не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Суд у вироці не зазначив, чому взяті до уваги висновки судово-медичної експертизи від 01.04.2014 року та покази експертів ОСОБА_28 та ОСОБА_29, та не взяті до уваги висновки експерта від 17.03.2014 року та покази експерта ОСОБА_30, щодо часу можливого отримання травми голови ОСОБА_20 до його смерті. Покази потерпілої ОСОБА_8 містять істотні суперечності між її показами на досудовому слідстві і в суді першої інстанції.

Також, у вироці відсутні мотив і мета вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, а також відсутні докази, що ОСОБА_13 мав умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_20.

Крім того, вважає, що ні органом досудового розслідування, ні судом не було встановлено достатніх доказів для доведеності винуватості ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення і у суду вичерпані всі можливості їх отримання, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю;

- прокурором, який просив вирок суду змінити через неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність, що слугувало призначенню покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості та вважати засудженим ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при призначенні покарання судом не враховані положення п. 3 ч. 2 ст. 102 КК України, згідно яких за вчинення тяжкого злочину неповнолітньому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше семи років.


Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_13, його законного представника - ОСОБА_14 та захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, цивільного відповідача ОСОБА_15, представника служби у справах дітей ОСОБА_16, які підтримали апеляцію обвинуваченого та апеляції подані в інтересах обвинуваченого, заперечили апеляцію прокурора; обвинувачений просив його виправдати або вирок скасувати на направити справу на новий судовий розгляд; думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора у кримінальному провадженні та заперечив проти задоволення апеляцій інших учасників процесу; думку потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_20, їх представника ОСОБА_9, які погодилися з думкою прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим та вмотивованим, грунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування вироку є неповнота судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєтру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність , встановлену законом .

Як встановлено апеляційним судом під час розгляду даного кримінального провадження, судом першої інстанції залишено поза увагою, що в порушення вимог ч.2 ст. 109 КПК України в розділі 2 реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого ОСОБА_13 відсутні дані про внесення відомостей до ЄРДР після повідомлення йому про нову підозру за ч.2 ст. 121 КК України, що істотно порушує вимоги ст. 291 КПК України, оскільки могло свідчити про зібрання доказів та висунутого в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_13 за ч.2 ст. 121 КК України з порушенням процесуального закону, пов»язаного з допустимістю доказів. Вказаний витяг з ЄРДР відсутній і в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, суд першої інстанції на думку колегії суддів допустив неповноту судового слідства, оскільки, як з»ясувалося в апеляційному суді, 14.02.2014 р. до ЄРДР внесено дані про вчиненння злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, щодо медичних працівників Кам»янської ЦРЛ, які надавали медичну допомогу портерпілому ОСОБА_20., але, як пояснив прокурор, кінцеве рішення по даному факту не прийнято, незважаючи на досить тривалий час його розслідування. Суд першої інстанції не звернув на це увагу, хоча прийняте рішення за вказаним фактом має істотне значення для ухвалення обгрунтованого, законного та справедливого рішення по даній справі, що тягне за собою істотне порушення права на захист обвинуваченого та може вплинути на кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, суд першої інстанції при вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_13 дав перевагу висновку повторної судово-медичної експертизи № 39/9 від 01.04.2014 р. та не навів доводів, чому не взяв до уваги висновок судово-медичної експертизи № 032 від 17.03.2014 р., не усунувши при цьому відповідно до ч.2 ст. 332 КПК України суперечності , які містять зазначені експертизи (в т.ч. щодо часу отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень: в одній зазначено - 12-14 годин до смерті потерпілого, в іншій - 6-12-14 годин до смерті), хоча вказане має істотне значення для перевірки алібі обвинуваченого, якому інкримінують вчинення злочину за 10 годин до смерті потерпілого.

Розглядаючи справу по суті, районний суд не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, допустив істотні порушення кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду і постановив обвинувальний вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає безумовному скасуванню і призначенню нового розгляду в суді першої інстанції в іншому його складі зі стадії підготовчого провадження.

Вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню також через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України неповнолітньому призначається покарання за вчинення тяжкого злочину на строк не більше семи років.

Як вбачається з вироку, судом призначено покарання ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 121 КК України - 8 років позбавлення волі, що є грубим порушенням вимог ст. 102 КК України, в якій визначено, що за тяжкий злочин вчинений неповнолітнім покарання у виді позбавлення волі призначається на строк не більше семи років, тому апеляція прокурора в цій частині підлягає до задоволення .

З врахуванням викладених по справі обставин та положень Європейського Суду з прав людини, Конвенції ООН про права дитини, Рішення ЄСПЛ від 27.11.2008р. у справі «Свершов проти України», оскільки після скасування вироку суду кримінальне провадження буде направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження, не вбачається наявності чітких ознак того, що перебування ОСОБА_13 під вартою буде обґрунтованим і тому в зв'язку зі скасуванням вироку суду першої інстанції підлягає зміні й обраний при постановленні вироку судом першої інстанції запобіжний захід відносно останнього.

Відповідно до вимог ст. 492 КПК України з врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого, який є неповнолітнім (15 років), має постійне місце проживання, позитивно характеризується, що в своїй сукупності може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_13, колегія суддів вважає за можливе змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.


З врахуванням викладеного, керуючись ст. 405, п. 6 ч. 1 ст. 407, ст.ст.412, 415, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги : обвинуваченого ОСОБА_13, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_14, захисників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10, заступника прокурора Черкаської області Шевченка І. - задовольнити частково.

Вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2014 року відносно ОСОБА_13 - скасувати та призначити новий розгляд в Чигиринському районному суді Черкаської області зі стадії підготовчого судового засідання.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши з-під варти його негайно з зали суду.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці - до 20.04.2015 р., заборонивши йому з 18 до 07 години ранку залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

прибувати за першою вимогою до органів досудового слідства та суду на визначений час;

утриматись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді;

заборонити залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду з 18 до 07 години ранку.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_13, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченому (домашнього арешту) - визначити до 20.04.2015 року.

Копію ухвали направити до Кам»янського РВ УМВС України в Черкаській області для виконання та постановлення на облік ОСОБА_13 для здійснення контролю.


Головуючий :

Судді :


  • Номер: 11-п/793/25/16
  • Опис:
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 696/1117/14-к
  • Суд: Апеляційний суд Черкаської області
  • Суддя: Соломка І. А.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.01.2016
  • Дата етапу: 26.01.2016
  • Номер: 11-п/793/470/16
  • Опис:
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 696/1117/14-к
  • Суд: Апеляційний суд Черкаської області
  • Суддя: Соломка І. А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.09.2016
  • Дата етапу: 10.10.2016
  • Номер: 11-кп/793/439/18
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 696/1117/14-к
  • Суд: Апеляційний суд Черкаської області
  • Суддя: Соломка І. А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.04.2018
  • Дата етапу: 23.04.2018
  • Номер: 11-кп/4809/599/20
  • Опис: Слабенко І.Р.
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 696/1117/14-к
  • Суд: Кропивницький апеляційний суд
  • Суддя: Соломка І. А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.06.2020
  • Дата етапу: 30.06.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація