Справа № 129/3198/14-ц Провадження № 22-ц/772/626/2015Головуючий в суді першої інстанції Швидкий О. В.
Категорія 50 Доповідач Якименко М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого судді: Якименко М.М.
Суддів: Стеблюк Л.П., Голоти Л.О.
При секретарі Пантелейомовій А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2014 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що вона навчається на денній формі відділення першого курсу факультету дизайну Київського національного університету технологій та дизайну та потребує матеріальної допомоги на період навчання, оскільки ніде не працює, весь свій час приділяє навчанню.
Батько позивача є приватним підприємцем, зареєстрований в Гайсинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, проте коштів на її утримання, в зв'язку з навчанням не надає.
ОСОБА_2 зазначає, що її батько достатньо матеріально забезпечений, має добрий стан здоров'я, аліменти з нього на користь інших осіб не стягуються, а тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на її утримання.
Оскільки ОСОБА_3 має мінливий дохід, позивач просила стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 гривень щомісячно на весь період навчання або до досягнення нею 23-річного віку.
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2014 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі 1500,00 гривень щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 21.11.2014 року і до досягнення нею двадцяти трьох років. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням відповідач ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку в частині встановленого розміру аліментів. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру і порядку стягнення аліментів, а саме: стягувати з нього аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 500 гривень, починаючи з 21 листопада 2014 року на весь період навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 років.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою першого курсу факультету дизайну Київського національного університету технологій та дизайну денної форми навчання.
Добровільно обов'язку по утриманню своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання не виконує, хоча має таку можливість, оскільки зареєстрований, як фізична особа-підприємець в Гайсинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області і отримує мінливий дохід.
Позивач є студенткою і , в зв'язку з навчанням, потребує матеріальних витрат.
Відповідно до ч.ч 1,2 ст.199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За нормою ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий заробіток, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач має нерегулярний, мінливий заробіток, висновок суду про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі є правильним.
Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, а саме в сумі 1500,00 гривень.
Так, ст. 199 СК України визначає, що аліменти на повнолітню дочку/сина стягуються, якщо останні продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Приймаючи до уваги те, що витрати на придбання одягу, взуття, ліків, предметів особистої гігієни (а.с.а.с.79-103) не є витратами, які пов'язані безпосередньо з навчанням позивача в розумінні ст.199 СК України , колегія суддів вважає, що суд, при вирішенні питання розміру аліментів помилково прийняв їх до уваги.
Колегією суддів при вирішенні питання щодо визначення розміру аліментів беруться до уваги витрати позивача пов'язані власне саме з її навчанням - придбання необхідних канцелярських товарів, навчального приладдя, проживання у гуртожитку, проїздом у транспорті, а також та обставина, що позивач отримує щомісячну стипендію та, крім того, можливість надання такого утримання другим із батьків ( відповідачем), який визнає позов в розмірі 500,00 гривень.
В ході апеляційного розгляду сторони повідомили, що на розгляді в суді першої інстанції на даний час перебуває цивільна справа за позовом іншої повнолітньої дитини про стягнення з відповідача аліментів.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині обов'язку відповідача по сплаті аліментів до досягнення 23 річного віку, яка була покладена на відповідача рішенням суду і вважає , що рішення суду в цій частині підлягає зміні, а саме обов'язок по сплаті аліментів у відповідача виникає з 21.11.2014 року, як було зазначено районним судом , але на весь період навчання і не більш, як до досягнення позивачем 23-річного віку.
Таким чином, враховуючи положення ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, колегія суддів, приймаючи до уваги вищенаведене, виходячи з принципу розумності і справедливості, конкретних обставин справи, прийшла до висновку, що розмір аліментів у сумі 500,00 гривень на утримання повнолітньої дочки, з врахуванням наявних доказів, доходу позивача, взаємного обов'язку батьків по утриманню дитини, є достатнім.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, вказують на невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.182, 184, 199, 200 СК України, ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2014 року в частині розміру стягнення аліментів змінити.
Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 гривень щомісячно на весь період навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/
СУДДІ: /підписи/
З оригіналом вірно:
ГОЛОВУЮЧИЙ: