КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/5341/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
24 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ФОЗЗІ-ФАРМ» до Державної екологічної інспекції в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В :
Приватне акціонерне товариство «ФОЗЗІ-ФАРМ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправним і скасування припису від 30.04.2014 року № 08-376п.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний припис прийнятий всупереч вимог чинного законодавства України, є необґрунтованим і таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття. Як стверджує позивач, висновки посадових осіб екологічної інспекції щодо порушення ним вимог природоохоронного законодавства з питань збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження, видалення або захоронення відходів є безпідставними, оскільки позивач такими видами діяльності не займається і не здійснює операцій у сфері поводження з відходами. Основний вид діяльності позивача - оптова торгівля фармацевтичними товарами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту тощо, у процесі якої утворюються лише побутові відходи, які позивач не збирає, не зберігає і не утилізує. Відходи, що утворюються позивачем, вивозяться і розміщуються спеціалізованими підприємствами, з якими позивач уклав відповідні договори, тому він особисто не повинен одержувати ніяких дозволів і лімітів на утворення і розміщення таких відходів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «ФОЗЗІ-ФАРМ» є юридичною особою, що зареєстрована 30.07.2001 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.
Видами діяльності позивача є: діяльність посередників у сфері торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями і тютюновими виробами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах.
Посадовими особами Державної екологічної інспекції у м. Києві проведено перевірку мережі аптек «Біла Ромашка» позивача, що розташовані в місті Києві, з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами і небезпечним хімічними речовинами.
За результатами перевірки посадові особи відповідача склали Акт перевірки від 30.04.2014 року № 08-846а.
Відповідно до Акта, перевіркою встановлено, що в ході діяльності ПрАТ «ФОЗЗІ-ФАРМ» утворюються відходи різного морфологічного складу і класу небезпеки: люмінесцентні лампи і відходи, які містять ртуть, відходи від надання послуг аптекарських і фармацевтичних закладів, препарати фармацевтичні і прилади лікарські зіпсовані, прострочені, тверді побутові відходи, відходи від прибирання вулиць, пакувальні матеріали тощо.
Вказані відходи відносяться до I-III-IV класу небезпеки на утворення і розміщення яких необхідні дозвільні документи. Інвентаризація не проведена, що є порушенням Постанови Кабінету міністрів України від 01.11.1999 № 2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», статті 17 Закону України «Про відходи». Показник загального утворення відходів (Пзув) не визначено, в зв'язку з чим не подано Декларацію про відходи/та не отримано Дозвіл і Ліміти на утворення і розміщення відходів.
Також в Акті перевірки зазначено, що в ході діяльності ПрАТ «ФОЗЗІ-ФАРМ» не ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів по Формі № 1-ВТ, що утворюються, зберігаються чи утилізуються, чим порушено статті 5, 17, 26 Закону України «Про відходи», Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.08.2008 № 342 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари та Інструкції щодо її заповнення».
Надано для перевірки договори на послуги по вивезенню побутових відходів. На вивезення і утилізацію інших видів відходів договори відсутні.
На підставі Акта Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Бабенко Д.В. прийнято припис від 30.04.2014 № 08-376п, згідно з яким з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, позивача зобов'язано:
- вести, за встановленими нормами, первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються чи утилізуються за формою № 1-Вт;
- провести інвентаризацію джерел і відходів. Звіт про інвентаризацію відходів надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві;
- на підставі інвентаризації джерел утворення відходів провести розрахунок показника загального утворення відходів (Пзув). Копію розрахунку надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві;
- визначити і погодити склад і властивості відходів, які утворюються, ступінь їх необхідності для навколишнього середовища;
- здійснювати заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам що займаються збиранням, обробленням і утилізацією відходів, а саме укласти договори на передачу подальшої утилізації відходів, що утворюються;
- організувати місця для зберігання і видалення відходів відповідно до вимог екологічної безпеки;
- призначити відповідальних (у) осіб (особу) у сфері поводження з відходами по підприємству.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем приписом, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис винесено незаконно, оскільки позивач не здійснює операцій у сфері поводження з відходами.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля фармацевтичними товарами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту тощо, у процесі якої утворюється лише побутові відходи, які позивач не збирає, не зберігає, не утилізує.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що при задоволені позову суд першої інстанції не врахував, що:
- оскільки позивач є виробником відходів - він здійснює операції у сфері поводження з відходами в частині утворення їх, зберігання та видалення;
- суд першої інстанції використав нормативні акти, які втратили чинність, - Постанову КМУ № 1218 та норми Закону України «Про відходи» щодо визначення побутових відходів, а саме рішення суду побудоване на даному законі, який діяв до 2013 року і в який внесено ряд змін, які не відображені в Постанові;
- суд першої інстанції використав практику судів за 2012 рік, тоді як законодавчі акти щодо поводження з відходами внесено у 2013 - 2014 роках ряд змін.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.
З наведених норм законодавства вбачається, що поводження з відходами - це сукупність дій, спрямованих, в тому числі, на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Колегією суддів встановлено, що позивач не здійснює всіх наведених вище видів діяльності, зокрема, не здійснює:
нагляд за місцями видалення відходів, і тому не здійснює поводження з відходами;
не здійснює операції поводження з відходами, оскільки дані операції теж складають сукупність дій зі збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів;
не здійснює перевезення, зберігання оброблення (перероблення), утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення відходів.
Згідно Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР відходами, у розумінні Закону, є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Небезпечними відходами, у розумінні цього ж Закону, - є відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку.
Побутовими відходами - є відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення (стаття 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР).
Згідно з пунктом 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на
утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 03.08.1998 року № 1218, До категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать: (1) власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; (2) власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року №1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (Офіційний вісник України, 1998 року, №35, ст.1307).
Крім того, як було встановлено обставинами справи, відповідно до акту, відповідачем виявлено у позивача наступні відходи:
відпрацьовані люмінесцентні лампи,
відходи від надання послуг аптекарських і фармацевтичних закладів,
пакувальні матеріали,
тверді побутові відходи,
відходи від прибирання вулиць.
Відповідно до пункту 1.10 Методики роздільного збирання побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 року №133, компоненти, що входять до складу твердих побутових відходів, визначають за такою класифікацією - органічна складова побутових відходів, що легко загниває; папір та картон; полімери; скло; побутовий металобрухт; текстиль; дерево; небезпечні відходи у складі побутових відходів; кістки, шкіра, гума.
Згідно з пунктом 1.8 розділу 1 Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 16.02.2010 року №39) визначає морфологічний склад твердих побутових відходів рекомендується визначати за такою класифікацією:
харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо);
папір та картон;
полімери (пластик, пластмаси);
скло;
чорні метали;
кольорові метали;
текстиль;
дерево;
небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо);
кістки, шкіра, гума;
залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).
З огляду на викладене, колегією суддів встановлено, що в мережі аптек «Біла Ромашка» утворюються побутові відходи.
Щодо використання судом першої інстанції норм законодавства України, які втратили чинність, слід зазначити.
Так, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції визначено поняття побутові відходи, що передбачено ст.1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР, в редакції, чинній на день складання оскаржуваної апелянтом постанови. Крім того в попередній редакціях даного закону від 16.10.2012 року та від 09.04.2014 року поняття побутові відходи не змінювалось.
Також, зазначаємо, що Постанова Кабінету Міністрів України №1218 є чинною на сьогоднішній день. Останні зміни до вказаної постанови внесено 07.08.2013 року.
З огляду на викладене, твердження апелянта на те, що судом першої інстанції використано нечинні норми законодавства є необґрунтованими, як і необґрунтованим є і те, що суд першої інстанції посилався на практику судів за 2012 року по тим положенням законодавчих актів, щодо яких не було внесено зміни.
Суд першої інстанції вказав про аналогічну позицію Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 року у справі № К/9991/95164/11.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.