КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/12242/14 Головуючий у 1-й інстанції: Сапон А.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо припинення виплати їй раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати УПФУ в м. Чернігові поновити виплату раніше призначеної їй пенсії за віком на пільгових умовах з 17 грудня 2013 року.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2011 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 та Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 937.

Виплата позивачеві пенсії припинена в зв'язку з визнанням Публічного акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно», де позивач працювала до виходу на пенсію, банкрутом та припинення перерахування цим підприємством відповідачеві коштів на її виплату та доставку.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач мала право на пенсію за віком на пільгових умовах, а ліквідація ПАТ «Чернігівське хімволокно» у зв'язку з банкрутством та несплата ним внесків до Пенсійного фонду не є підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину Конституцією України.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що умовою виплати пільгової пенсії є надходження в повному обсязі грошових коштів на виплату такої пенсії від підприємства до органу Пенсійного фонду України, а тому неперерахування підприємством грошових коштів є підставою для припинення виплати пільгової пенсії.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач працювала перемотувальницею ниток у ПАТ «Чернігівське хімволокно».

Згідно з пунктом «є» частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. Професія перемотувальниці ниток не входить до списку зазначених робіт.

За наслідками атестації робочих місць за умовами праці, проведеної згідно з постановою КМ України від 01.08.1992 № 442, характер і умови праці на робочому місці перемотувальниці нитки у ПАТ «Чернігівське хімволокно» віднесено до ІІІ класу II ступеня тяжкості та визнано за останньою право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на п'ять років за рахунок коштів підприємства, які перераховується Пенсійному фонду для здійснення виплати пенсії на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Механізм призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937.

Пунктом 6 цього Порядку визначено, що рішення про призначення пільгової пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті і районі у місті за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, що подаються у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці, та гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України або за рішенням суду у випадках:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів звертає увагу, що ненадходження коштів на виплату та доставку пільгової пенсії від ПАТ «Чернігівське хімволокно» не входить до вищевказаного переліку підстав для припинення пенсії.

Крім того, згідно з постановою господарського суду Чернігівської області від 24.09.2012 року № 5028/9/56/2012 ПАТ «Чернігівське хімволокно» визнано банкрутом. Підставою для зобов'язання ПАТ «Чернігівське хімволокно» відшкодовувати відповідачу кошти на сплату пільгової пенсії був гарантійний лист. Однак, після порушення господарським судом Чернігівської області провадження про визнання ПАТ «Чернігівське хімволокно» банкрутом відповідач у порядку, передбаченому ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не звертався до суду з заявою про визнання його права на отримання коштів на виплату пільгових пенсій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мала право на пенсію за віком на пільгових умовах, а ліквідація ПАТ «Чернігівське хімволокно» у зв'язку з банкрутством та несплата ним внесків до Пенсійного фонду не є підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину Конституцією України (стаття 46).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.01.2008 у справі № к-2299/06.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.