ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/29823/14

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лаб-Універсум"

доДержавної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України"

простягнення 3 014 180 грн 00 коп.

Представники:

від позивача: Садовець О.О., довіреність від 12.12.2014

від відповідача: Гнилорибов А.М., довіреність №63 від 20.02.2015 Завгородня Т.О., довіреність №63 від 20.02.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.12.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаб-Універсум" з вимогами до Державної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України" про стягнення 3 014 180 грн 08 коп. заборгованості за договором про поставку товарів № 06/10/3 від 10.06.2013, в тому числі 2 453 970 грн 00 коп. основного боргу, 530 071 грн 08 коп. інфляційних втрат та 30 139 грн 00 коп. 3 % річних від простроченої суми.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державна установа "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки товару № 06/10/3 від 10.06.2013 належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 2 453 970 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховано 530 071 грн 08 коп. інфляційних втрат та 30 139 грн 00 коп. 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2015 порушено провадження у справі № 910/29823/14, розгляд справи призначений на 03.02.2015.

02.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання.

03.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 03.02.2015 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 03.02.2015 розгляд справи було відкладено на 23.02.2015 у зв'язку із неявкою представників сторін.

23.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу, яке було задоволено судом.

У судове засідання 23.02.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких позов підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 23.02.2015 з'явились представники відповідача та надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких визнали існування боргу перед позивачем, однак просили у задоволенні позову відмовити у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаб-Універсум" (постачальник за договором) та Державною установою "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України" (замовник за договором) укладено договір поставки №06/10/3, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений у специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Відповідно до пункту 10.1. договору він набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2013.

Сума договору становить 2 453 970 грн 00 коп. (п. 3.1. договору). Розрахунки проволдяться шляхом оплати замовником поставленого товару за фактом постачання з відстрочкою платежу 30 банківських або попередньої оплати, яка здійснється на підставі рахунку-фактури на строк не більше трьох місяців відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань (пункт 4.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки товару № 06/10/3 від 10.06.2013 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2 453 970 грн 00 коп., що підтверджується наступними доказами:

- видаткова накладна №РН-00638 від 09.10.2013 на суму 1 495 770 грн 00 коп., довіреність на отримання цінностей №341 від 08.10.2013;

- видаткова накладна №РН-00687 від 05.11.2013 на суму 165 000 грн 00 коп., довіреність на отримання цінностей №357 від 23.10.2013;

- видаткова накладна №РН-00767 від 14.11.2013 на суму 705 800 грн 00 коп., довіреність на отримання цінностей №396 від 13.11.2013;

- видаткова накладна №РН-00799 від 21.11.2013 на суму 72 000 грн 00 коп., довіреність на отримання цінностей №416 від 20.11.2013;

- видаткова накладна №РН-00869 від 16.12.2013 на суму 15 400 грн 00 коп., довіреність на отримання цінностей б/н від 12.12.2013,

належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару. Позивач вказує, що станом на 31.01.2015 за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар у розмірі 2 453 970 грн 00 коп.

Відповідач усно в судовому засіданні не заперечує факт поставки товару за договором № 06/10/3 від 10.06.2013 на загальну суму 2 453 970 грн 00 коп.

Також в матеріалах справи наявна відповідь відповідача на претензію позивача №429 від 18.03.2014, в якій він визнає існування заборгованості за поставлений позивачем товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки товару № 06/10/3 від 10.06.2013 та факту наявності заборгованості у розмірі 2 453 970 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 2 453 970 грн 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 530 071 грн 08 коп. інфляційних втрат та 30 139 грн 00 коп. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність чинному законодавству.

Представники відповідача наявність заборгованості за договором поставки товару № 06/10/3 від 10.06.2013 у розмірі 2 453 970 грн 00 коп. в судовому засіданні визнали.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 530 071 грн 08 коп. інфляційних втрат та 30 139 грн 00 коп. 3 % річних від простроченої суми підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України" (03680, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 30, ідентифікаційний код 25672427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаб-Універсум" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. А, кімн. 601, ідентифікаційний код 36304335) заборгованість у розмірі 2 453 970 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят) грн 00 коп. основного боргу, 530 071 (п'ятсот тридцять тисяч сімдесят одна) грн 08 коп. втрат від інфляції, 30 139 (тридцять тисяч сто тридцять дев'ять) грн 00 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 60 283 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят три) грн 60 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.02.2015

Суддя Н.Б. Плотницька