ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1604/08
ПОСТАНОВА
Іменем України
9 січня 2009 року Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смілянця Е.С,
при секретарі Веліхановій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Черкасиводоканал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з комунального підприємства «Черкасиводоканал» адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце інвалідом у 2007 році в сумі 37 427 грн. 18 коп. та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 3 338 грн. 31 коп.
В судовому засіданні представник позивача Пасічник А.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила наступне.
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом державної виконавчої влади, одним із завдань якого є здійснення на території області контролю за виконанням встановленого підприємствам, установам, організаціям, в тому числі підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а також за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій у разі недотримання ними даного нормативу.
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Закон) в редакції від 6 жовтня 2005 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виконувати встановлений зазначеним Законом чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів пр. зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 20 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про затвердження порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого статтею 19 Закону.
Сума адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Якщо кількість найманих працівників становить від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів, передбачених програмою зайнятості населення.
У 2007 році у відповідача повинно було працювати 28 інвалідів, проте 2 робочих місця інвалідами зайняті не були.
Серезньорічна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 18 713 грн. 59 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 37 427 грн. 18 коп. У встановлений Законом термін, до 15 квітня 2008 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2007 році відповідач не сплатив.
У зв’язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2008 року нараховується пеня, сума якої на день подачі позову до суду становить 3 338 грн. 31 коп.
Представник відповідача Грищенко І.Д. в судовому засіданні проти позову заперечив, обґрунтовуючи це тим, що згідно зі статтею 18 Закону підприємства зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про занятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому КМУ.
Представник відповідача пояснив та надав докази того, що на виконання нормативу по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, адміністрацією підприємства-відповідача систематично вживаються заходи, спрямовані на пошук та працевлаштування інвалідів шляхом інформування державного органу зайнятості населення (звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН), які містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, розміщення оголошень про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів в засобах масової інформації, участь у «Ярмарку вакансій для інвалідів», надсилання листів до управління праці та соціального захисту населення Соснівського райвиконкому та міського центру зайнятості з проханням надавати інформацію про потребу підприємства-відповідача в кадрах, на обласному радіо, на сайті державної служби зайнятості, розміщення інформації про вакансії у відкритому вигляді. Таким чином, адміністрацією підприємства-відповідача вжито всіх необхідних заходів щодо створення та працевлаштування інвалідів на підприємстві, однак необхідна кількість їх не працевлаштована не з вини підприємства.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 19 зазначеного вище Закону встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону.
Судом встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 19 Закону та згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2007 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу КП «Черкасиводоканал» у 2007 році становила 699 осіб, тобто норматив для працевлаштування інвалідів складав 28 осіб.
Відповідно до п. 2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою КМУ №70 від 31 січня 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики населення за погодженням з Держкомстатом.
Наведене свідчить про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст. 18 Закону.
На підприємство, хоч і не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до копій звітів відповідача за формою 3-ПН (про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів), які долучені до справи, вбачається, що КП «Черкасиводоканал» щомісячно інформувало Черкаський міський центр зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (ГК) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Доказів, які б свідчили про те, що підприємство-відповідач відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства-відповідача або які були направлені центром зайнятості, судом при дослідженні обставин справи не виявлені.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з комунального підприємства «Черкасиводоканал» за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році нормативно та документально не обґрунтовані суперечать діючому законодавству та не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Черкасиводоканал» про стягненн адміністративно-господарських санкцій та пені.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Е.С. Смілянець
Повний текст постанови виготовлений 10 січня 2009 року.