Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів -Чужі Ю.Г., Кожух О.А.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

8 квітня 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 5 червня 2007 року між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11164450000 згідно якого банк надав останній кредит у розмірі - 13618,00 дол. США (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять доларів США, 00 центів), зі сплатою 13,50 % річних, строком з 5 червня 2007 року по 5 червня 2014 року з погашенням суми кредиту та процентів у терміни, передбачені умовами кредитного договору, згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків

Додатковою угодою № 1 від 30 січня 2009 року до зазначеного договору було змінено схему погашення кредиту та реєстраційний номер договору у системі обліку банку з №11164450000 на №11164450001. Встановлено розмір ануїтетного платежу в сумі 200 дол. США щомісяця.

Додатковою угодою № 1 від 30 січня 2009 року до зазначеного договору було змінено кінцевий термін повернення кредитних коштів з 5 червня 2014 року на 5 червня 2016 року.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору № 11164450000 від 5 червня 2007 року, укладеному з відповідачкою ОСОБА_1.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, у зв'язку з чим станом на 21 березня 2014 року виникла заборгованість у сумі 101205,80 гривень, з яких: 101205,75 гривень - сума заборгованості за кредитом; 0,05 гривень - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, позивач просив задовольнити позовні вимоги: стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитним договором в сумі 101 205,80 гривень та судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2014 року в позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11164450000 від 05.06.2007 року - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ПАТ «Дельта Банк» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, просило скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Межі доводів апеляційної скарги - суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачкою кредитних коштів. Даний факт підтверджується підписанням всіх додаткових угод, внесенням платежів в рахунок погашення заборгованості за період з листопада 2012 року по листопад 2013 року, заявою ОСОБА_1 від 31 січня 2014 року про бажання погасити борг за кредитом, та не заперечується самою відповідачкою. Про заміну кредитора відповідачці було відомо, оскільки від імені нового кредитора ПАТ «Дельта Банк» з нею було укладено 12 жовтня 2012 року Додатковий договір № 4 до Договору кредиту та застави транспортного засобу від 5 червня 2007 року про зміну валюти виконання зобов'язань. Також не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, оскільки до позовної заяви було додано довідку станом на 21 березня 2014 року, яка повністю відображає розмір та структуру заборгованості.

Представник позивача Петюшка Р.В. підтримав апеляційну скаргу.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена, що вбачається з повідомлення про вручення судової повістки. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача, пояснення представника банку Петюшки Р.В., дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Банку суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами кожну обставину, на яку він посилається як на підставу заявлених позовних вимог, тобто не доведено те, що Банком виконано свої зобов'язання по договору та надано відповідачці кошти за спірним договором кредиту, належним чином не повідомлено відповідача про зміну кредитора та не надано розрахунку заборгованості, що підлягає до стягнення, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судових засіданнях, 5 червня 2007 року між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11164450000, згідно якого банк надав останній споживчий кредит на придбання транспортного засобу в розмірі - 13618,00 дол. США (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять доларів США 00 центів), зі сплатою 13,50 % річних, строком з 5 червня 2007 року по 5 червня 2014 року з погашенням суми кредиту та процентів у терміни, передбачені умовами кредитного договору, згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків.

Факт виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним договором та надання відповідачці кредитної суми сумнівів не викликає, оскільки підтверджується придбанням транспортного засобу, наданого Банку в заставу, внесенням платежів на погашення заборгованості за кредитом (розрахунок а.с.86) та не заперечується відповідачкою.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 30 січня 2009 року до зазначеного договору, підписаною відповідачкою, було змінено схему погашення кредиту та реєстраційний номер договору у системі обліку банку з №11164450000 на №11164450001. Встановлено розмір ануїтетного платежу в сумі 200 дол. США щомісяця.

Додатковою угодою № 1 від 30 січня 2009 року до зазначеного договору було змінено кінцевий термін повернення кредитних коштів з 5 червня 2014 року на 5 червня 2016 року, і дана додаткова угода також підписана відповідачкою.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору № 11164450000 від 5 червня 2007 року, укладеному з відповідачкою ОСОБА_1.

Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором станом на 21 березня 2014 року виникла заборгованість у сумі 101205,80 гривень, з яких: 101205,75 гривень - сума заборгованості за кредитом; 0,05 гривень - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, що підтверджується Довідкою про заборгованість станом на 21 березня 2014 року (а.с. 21) та розрахунком, наданим суду апеляційної інстанції (а.с.89).

Оскільки ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 11164450000 від 5 червня 2007 року, укладеному з відповідачкою ОСОБА_1, то є правомірним звернення цього Банку до відповідачки з досудовою вимогою про сплату суми заборгованості 21 березня 2014 року (а.с. 22), а потім 8 квітня 2014 року в суд із даним позовом.

Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка належним чином не була повідомлена про зміну кредитора з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ "Дельта Банк" не базується на нормах закону та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до норм ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, отже законодавець не вимагає погодження з боржником заміни кредитора та спеціальної форми повідомлення про таку заміну боржника.

Крім того, встановлено, що 12 жовтня 2012 року, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами 8 грудня 2011 року, між новим кредитором ПАТ «Дельта Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 4 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11164450000 від 5 червня 2007 року (а.с. 67) про зміну валюти виконання зобов'язання за договором, строку кредитування, графіку платежів та процентної ставки, тому твердження про те, що вона не знала про зміну кредитора за договором кредиту та застави не відповідає дійсності.

Отже, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог та безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

В даному випадку колегія суддів констатує про невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України слід скасувати як незаконне та необгрунтоване й необхідно ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 1518 грн. 09 коп..

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за Договором кредиту та застави транспортного засобу № 11164450000 від 5 червня 2007 року в розмірі 101205,80 гривень (сто одна тисяча двісті п'ять гривень 80 копійок), з яких: 101205,75 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 0,05 гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 1518,09 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: