Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Власова С.О.,
суддів - Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
з участю: позивача-ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_1,
представника відповідача - Приступа В.М. та Маріна І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рахівського районного суду від 16 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що він працював старшим майстром лісу Рахівського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ», з 23.06.2014 року. Наказом №130-к від 02.10.2014 року його звільнено з роботі на підставі ст.40 п.4 КЗпП України, тобто за прогул, невихід на роботу 30 та 31 липня 2014 року. Однак, 30 та 31 липня 2014 року позивач був викликаний повісткою кабінет №141 до старшого слідчого УМВС України в Закарпатській області, капітана міліції ОСОБА_5 для проведення слідчих дій по кримінальних провадженнях. Вважає, що звільнення є незаконним, просив суд поновити його на роботі старшим майстром лісу Рахівського лісництва ДП «Рахівське ЛДГ» та стягнути з Державного підприємства «Рахівське ЛДГ» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2014 року по день поновлення на роботі.
Рішенням Рахівського районного суду від 16.12.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Не погодившись із рішення суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неналежну оцінку доказів судом, при цьому посилається на аналогічні обставини, що були викладені в позові. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.
Представники відповідача (директор Приступа В.М.) та представник по дорученню Маріна І.М. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили суд її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із Державним підприємством «Рахівське лісове дослідне господарство», з 23.06.2014 року займав посаду старшого майстра лісу Рахівського ласництва ДП «Рахівське ЛДГ», що стверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 3).
Наказом в.о. директора Державного підприємства «Рахівське лісове господарство» №130-к від 02.10.2014 року старшого майстра лісу ОСОБА_4 звільнено за прогули без поважних причин (30 і 31 липня 2014 року), на підставі п.4 ст.40 КЗпП України та проведено остаточний розрахунок (а.с.4).
Відповідно до ст.40 ч.1 п.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір по закінченню строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в разі прогулу (в тому числі відсутності на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні підтверджено факт відсутності позивача ОСОБА_4 на роботі без поважних причин більше трьох годин 30.07.2014 року та протягом усього дня 31.07.2014 року, оскільки поважність причин відсутності не підтверджені належними доказами.
З вказаним висновком суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
Матеріалами справи доведено, що 30 липня 2014 року та 31 липня 2014 року житель села Богдан Рахівського району ОСОБА_4 органом досудового розслідування для проведення за його участю слідчих та процесуальних дій на 10 годину повістками викликався в кабінет № 141 до старшого слідчого СУ УМВС в Закарпатській області Ужгород капітана міліції ОСОБА_5 у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР за № 120140401600014026 та № 1201407016000358.
Дана обставина стверджується повістками про виклик ОСОБА_4 до старшого слідчого капітана міліції ОСОБА_5, який особистим підписом відмітив та завірив круглими печатками органу міліції про прибуття ОСОБА_4 у зазначені дні до старшого слідчого (а.с.2), та листом за своїм підписом за вих. № 7/4490 від 21 листопада 2014 року підтвердив, що викликаний ОСОБА_4 прибув у вказані дні до ОСОБА_5 у після обідній час, пояснивши своє запізнення через значну відстань (біля 200 км.) від свого помешкання до міста Ужгорода (а.с. 50).
Щодо наявних у справі трьох довідок про те, що ОСОБА_4 не з»являвся до слідчого у визначений у повістках час, та що він за повідомленням т.в.о начальника слідчого управління П.Д. Москалюка та начальника відділу слідчого управління В.В. Цільо не перебував у слідчому управлінні (а.с. 23,81,82), колегія оцінює критично і до уваги не бере, оскільки згідно положень ч.5 ст.40 КПК України слідчий уповноважений здійснювати свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, та є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Крім цього, ОСОБА_4 своє запізнення 30.07.2014 р. до старшого слідчого пояснював у суді апеляційної інстанції тим, що в цей день до обіду він проходив рентгенологічне обстеження ноги у районній лікарні по місцю свого проживання.
Дана обставина стверджується довідкою Рахівської районної лікарні від 29.01.2015 р. №18/05-7, яка перевірена апеляційним судом та долучена до справи.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_8, покази якого перевірено апеляційним судом підтвердив факт того, що 30.07.2014 р. та 31.07.2014 р. на прохання ОСОБА_4 по причині хвороби ноги останнього відвозив в м. Ужгород в слідче управління.
Частиною 1 ст.235 ч.КЗпП України передбачено: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який його звільнив.
За таких обставин, вимога позивача про поновлення його на роботі є підставною та підлягає до задоволення.
Щодо вимоги про стягнення Державного підприємства «Рахівське ЛДГ» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.10.2014 року по день поновлення на роботі, колегія суддів констатує наступне.
Частиною 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.
Відповідно до пункту 6 частини 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд
визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_4 , нарахована заробітна плата за серпень 2014 року склала 1999,90 грн., за вересень 2014 року 4288,56 грн.(а.с.116), тобто:
· усього за останні два місяці роботи заробітна плата склала 6288,46 грн.;
· сумарна кількість робочих днів у серпні-вересні 2014 року становить -42 робочих дня;
· тоді заробітна плата за 1 робочий день становить 149, 72 грн., виходячи з розрахунку: 6288,46 грн. : 42 робочих дні.
· Встановлено, що вимушений прогул ОСОБА_4 з часу його звільнення і до дня ухвалення рішення судом ( з 03.10.2014 року по 17.02.2015 року) складає 95 робочих днів, тоді виходячи з розрахунку 149, 72 грн. х 95 робочих днів, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу складає 14 223, 40 грн., які підлягають стягненню з Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство».
·
·
·
Згідно п.3 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 365, 40 грн., з яких: 243, 60 грн. -за подання позовної заяви, 121,80 грн.- за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.3 і 4, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Рахівського районного суду від 16 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -задовольнити.
Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді старшого майстра лісу Рахівського лісництва Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство»-днем 02.10.2014 року.
Стягнути з Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2014 року по 17 лютого 2015 року у розмірі 14223,40 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 40 коп.) з утриманням податку й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» на користь держави судовий збір у розмірі 365,40 грн. (триста шістдесят п»ять грн. 40 коп.).
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді: