У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Виноградівського районного суду від 04 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 24.10.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 було укладено договір № МКV0GА00007100, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 10000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.10.2017 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка мається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 помер, що підтверджується оцтвом про смерть від 23.06.2008 року.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємці, які постійно проживали разом із кодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняли спадщину, якщо ягом 6 місячного строку з часу відкриття спадщини (тобто з 22.06.2008 р. по 22.01.2009 : не заявили про її відмову. Дії, що свідчать про прийняття спадщини є фактичне вступання 5 правління або володіння спадковим майном. Так, відповідачами фактично управляють та володіють спадковим майном з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на момент смерті є ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), що підтверджується копією в паспорту, копія додається та діти померлого ОСОБА_4 ОСОБА_2, яка зареєстрована АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, який зареєстрований АДРЕСА_1. що підтверджується ювідкою виданою Королівською селищною радою, яка _ іаеться.

Місцем відкриття спадщини згідно ст. 1221 ЦК України є останнє постійне місце проживання спадкодавця: 90332, АДРЕСА_1 часом відкриття спадщини (ст. 1220 ЦК України) визнається день смерті спадкодавця, тобто 22.06.2008 р.

Згідно зі ст. 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

29.09.2014 року позивачем була направлена претензія кредитора до Виноградівської державної нотаріальної контори. Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК: "Кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги."

14.02.2012 року Позивачем було отримано відповідь Виноградівської державної нотаріальної контори за вих. № 25 від 02.02.2012 року, в якій зазначалось, що спадкоємця померлого ОСОБА_4, які звернулись із заявами про прийняття спадщини є ОСОБА_1. 21.04.2012 року до спадкоємцеві, ОСОБА_1, було направлено лист- претензію, згідно яких Приватбанк пред'явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що: "Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі."

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором від 24.10.2007 року становить - 12525.64 Доларів США, яка складається з наступного: 8706.26 Доларів США - заборгованість за кредитом, 1767.44 Доларів США - заборгованість за відсотками, 340.00 Доларів США - заборгованість з комісії, 1711.94 Доларів США - заборгованість з пені.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Позичальник 29.10.2007 року уклали договір іпотеки №б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Позичальник надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 130.70 кв.м., житловою площею 73.30 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Позичальнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 72150,00 грн.

У зв'язку з наведеним просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МКV0GА00007100 від 24.10.2007 року року в сумі 12525.64 Доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 130.70 кв.м., житловою площею 73.30 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 29.10.2007 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код СДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно- правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Виноградівського районного суду від 04 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24.10.2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого після зміни найменування (а.с. 42-46) є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", в особі керуючої Виноградівським відділенням філії "Закарпатське РУ" ЗАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МКV0GА00007100 (а.с. 15-19).

На підставі даного кредитного договору ОСОБА_4 отримав кредитні кошти у розмірі 11215 доларів США на строк з 24.10.2007 року по 23.10.2017 року включно на такі цілі: споживчі цілі (ремонт та облаштування житлового будинку) в сумі 10000 доларів США та 1215 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 7.1 договору). Позичальник зобов'язався (п.п. 7.1, 7.4 кредитного договору) погашати заборгованість за договором щомісяця відповідно до Графіка погашення кредиту, при порушенні зобов'язань із погашення кредиту сплачувати пеню у встановленому договором розмірі.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, 29.10.2007 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступником якого, як вказувалось вище, є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") було укладено договір іпотеки № б/н, який посвідчено приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 23-25).

Згідно п. 2 договору іпотеки предметом іпотеки є жилий будинок з надвірними побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Королівською селищною радою 14.08.2001 року на підставі рішення ради народних депутатів № 85 від 19.07.2001 взамін рішення виконкому Королівської селищної ради за № 63 від 13.08.1987 року на перебудову старого жилого будинку на новий та зареєстрованого в Виноградівському бюро технічної інвентаризації 11.09.2001 року в книзі 6, номер запису 914, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 20148824. Обумовлена сторонами договору ціна предмету іпотеки дорівнює 72150 гривень.

Також 24.10.2007 року між закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та ОСОБА_4 було укладено договір особистого страхування за № MKV0LK00059701 (а.с. 58, 59).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконкомом Королівської селищної ради Виноградівського району Закарпатської області 23.06.2008 року, серія НОМЕР_1 (а.с. 29).

Станом на 12.06.2012 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 12525,64 долари США, яка складається з наступного: 8706,26 долар США - заборгованість за кредитом, 1767,44 долар США - заборгованість за відсотками, 340,00 долар США - заборгованість з комісії, 1711,94 долар США - заборгованість з пені, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11-14).

У зв'язку із смертю боржника 29.09.2011 року позивачем, як кредитором, була направлена претензія з приводу заборгованості за кредитним договором до Виноградівської державної нотаріальної контори, що стверджується реєстром претензій від 29.09.2011 року (а.с. 30-32).

Згідно відповіді Виноградівської державної нотаріальної контори за вих. № 25 від 02.02.2012 року дану претензію направлено ОСОБА_1. (а.с. 37)

21.04.2012 року позивач скерував відповідачеві ОСОБА_1 лист-претензію за № 1266 від 12.03.2012 року, у якій відповідача було повідомлено про наявність заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4, та запропоновано погасити дану заборгованість у добровільному порядку (а.с. 33-36), проте відповідач борг не сплатила.

Відповідач перебувала в зареєстрованому шлюбі із спадкодавцем ОСОБА_4, та продовжує проживати за адресою: АДРЕСА_1, за якою також зареєстрована, що стверджується довідкою Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області №1797 від 29.05.2014 року (а.с.48).

Згідно довідки Королівської селищної ради Виноградівського району № 524/02-11 від 23.07.2014 року за адресою АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, 1987 р.н. та ОСОБА_3, 1995 р.н. (а.с.83).

Після смерті чоловіка відповідач не зверталась до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, свідоцтво про право на спадщину не отримувала, що стверджується копією Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) відносно спадкової справи ОСОБА_4 (а.с.76-77).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та позичальником ОСОБА_4, останній отримав кредит на строк до 23.10.2017 року включно, зобов'язався повертати його частинами щомісячно, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі згідно договору. Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань позичальник не сплачував грошові кошти згідно договору, в результаті чого утворилась заборгованість. Відтак, у позивача виникло право достроково вимагати повернення кредиту та сплати процентів.

У зв'язку з тим, що позичальник помер, позивач пред'явив свої вимоги за кредитним договором до спадкоємця позичальника. При вирішенні питання підставності позову в цій частині суд керувався наступним.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент відкриття спадщини спадкодавцеві ОСОБА_4 належали обов'язки згідно кредитного договору, укладеного з позивачем, та такі, на думку суду, не припинилися внаслідок його смерті, оскільки не є такими, що нерозривно пов'язані з його особою та у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою. Отже, обов'язки спадкодавця ОСОБА_4 за кредитним договором перейшли в порядку спадкування до його спадкоємців.

Згідно положень ст. 1217 ЦК України спадкування може здійснюватися за заповітом або за законом.

Спадкодавець ОСОБА_4 не склав заповіту, а тому відповідно спадкування після його смерті здійснюється за законом. Спадкоємцми за законом після смерті ОСОБА_4 є відповідачі у справі та з огляду на ступінь родинного зв'язку з померлим та положення ст. 1261 ЦК України - спадкоємцем за законом першої черги (дружина та діти).

Як встановлено судом, відповідачі не звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте факт їх постійного проживання разом із спадкодавцем на час прийняття спадщини та незаявлення у встановленому законом порядку про відмову від неї, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є обставинами, які дають підстави вважати спадкоємців таким, що прийняли спадщину. Зокрема, відповідачами прийнято у спадщину житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який належав спадкодавцеві на праві власності, та є предметом договору іпотеки.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 36 постанови від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

Відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яка перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не находиться інше нерухоме житлове майно.

У відповідності до п. 7.1 кредитного договору № МКV0GА00007100 від 24.10.2007 року, укладеного між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с. 15-19), кредитні кошти надано позичальникові в іноземній валюті - доларах США та основну їх частину - на споживчі цілі (ремонт та облаштування житлового будинку), решту - на сплату страхових платежів. Житловий будинок, який є предметом іпотеки, та на який позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором, має загальну площу 130,70 кв.м.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що житловий будинок, який є предметом іпотеки, не може бути примусово відчужений, відтак у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 04 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді