ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2015 року Справа № 912/3331/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
Секретар судового засідання Валяр М.Г.
Представники сторін:
від позивача: Сокуренко А.О., довіреність № 02-5/01.1-22/19 від 12.01.15, представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 грудня 2014року у справі № 912/3331/14
за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна
до відповідача Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Державної казначейської служби України
- підрозділу примусового виконання рішення Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації
про стягнення 41 584,50 грн,
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02 грудня 2014 року по справі № 912/3331/14 (суддя Макаренко Т.В.) задоволені позовні вимоги Міністерства юстиції України в інтересах держави України до Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації про стягнення 41584,5 грн., які склали суму, виплачену гр.ОСОБА_3 за рішенням Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року № 2004/09. Справа № 912/3331/14 розглянута за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної казначейської служби України, Підрозділу примусового виконання рішення Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Рішення господарського суду Кіровоградської області вмотивоване тим, що відповідачем на вимогу суду не надано докази звернення до відповідних державних органів щодо виділення грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням суду, а саме: копії кошторису, розрахунку до нього, та копію відповідного реєстру, а також докази того, що відповідач протягом 2004-2012 років не мав відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби з яких можливо було стягнути грошові кошти за 2004-2012 роки на користь гр.ОСОБА_3
При винесенні рішення, суд керувався приписами статей 1166,1191 Цивільного кодексу України.
Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації, в якій просив рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року № 2004/09 не містить посилань на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 13 та статті 1 Першого протоколу саме з вини органу Управління соціального захисту.
Будь-які звернення в державні органи не дали змогу Управлінню соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації попередити або виправити порушення пункту 1 статті 6 Конвенції , статті 13 та статті 1 Першого протоколу, згодом виявлені Європейським судом у справі за заявою № 20046/09 поданою ОСОБА_3
В порушення статті 33 та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначає скаржник, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи доказів заподіяння шкоди Державному бюджету України саме Управлінням соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації.
Представники відповідача та третіх осіб про час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважних представників не забезпечили ( а.с. 109-112; 162-164;171-175; поштові відправлення).
Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .
Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
На думку колегії суддів, неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області підлягає скасуванню з наступних підстав.
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2007 року у справі № 2-а-129 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації сплатити на користь позивача заборгованість з недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2004-2007 роки в сумі 10524,50 грн.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 14 липня 2007 року відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого листа № 2а-129, виданого 02 листопада 2007 року про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 щорічної грошової допомоги за 2004-2007 роки в сумі 10524,5грн.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 03 листопада 2008 року Виконавчий лист виданий 02 листопада 2007 року повернутий стягувачу без виконання, оскільки кошторисом боржника не передбачено виплату заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі ветеранам війни за 2004-2007 роки. Залишку відкритих асигнувань по рахунку 35213004000895 не має, оскільки Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік» виплату коштів на вказані цілі не передбачено. Виставлена платіжна вимога повернута без виконання, у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань за КПК 2501150 КЕКВ 1341, згідно з відміткою Управління Державного казначейства у Гайворонському районі.
Оскільки, постанова Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2007 року у справі №2-а-129 виконавчою службою не була виконана, ОСОБА_3 звернулася за захистом до Європейського суду з прав людини.
За результатами розгляду заяви від 03 квітня 2009року № 20046/09 поданої ОСОБА_3 в рамках справи Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) "Харук та інші проти України", Європейським судом встановлено порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з чим зобов'язано державу Україна сплатити ОСОБА_3 (заявник) заборгованість за рішенням національного суду, винесеного на користь заявника та відшкодування справедливої сатисфакції у сумі 3 000,00 євро.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Європейського суду від 26 липня 2012 року з Державного бюджету України на рахунок ОСОБА_3 сплачено присуджені Європейським судом кошти у сумі 31 060,00 грн, що еквівалентно 3 000,00 євро та заборгованість за рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області в сумі 10 524,50 грн., разом 41 584,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10 жовтня 2012року № 2153 та від 27 листопада 2012року № 2665.
14 грудня 2012року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№33921103 з примусового виконання рішення №20046/09 від 26 липня 2012 року винесеного Європейським судом з прав людини, в якій встановлено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом; грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням № 2153 від 10 жовтня 2012року, заборгованість за рішенням національного суду сплачена платіжним дорученням №2665 від 27 листопада 2012 року.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( далі Закон) орган представництва, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 є Міністерство юстиції України, зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування , якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до норм статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом наступних обставин: наявність вини у діях (бездіяльності) відповідної особи; причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою; наявність реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті.
Щорічно розмір разової грошової допомоги, передбачається нормами законів про Державний бюджет України, відповідно на 2004, 2005, 2006 та 2007роки, тощо.
Процедуру, надходження до відповідача коштів, на дані соціальні виплати, починається з того, що Кабінетом Міністрів України спочатку визначається обсяг соціальних виплат, а потім, ці дані закладаються в державний бюджет на відповідний рік.
Встановлений порядок виплат пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, який потребує фінансування за рахунок коштів державного бюджету України, його обсяги, не може визначатися будь - яким іншим законом, ніж Законом України "Про Державний бюджет".
Згідно пункту 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, Мінсоцполітики України є головним розпорядником бюджетних коштів.
При підготовці проекту бюджету на наступний рік, кожне міністерство надає свої пропозиції, щодо асигнувань по кожній із програм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечує щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, установлених Законом України «Про Державний бюджет на відповідний рік», і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту.
Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
На Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації , згідно Положення, затвердженого розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації від 8 січня 2008 року № 7-р, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій": покладені завдання по виконанню функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету і на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету (абз.9 пункту З Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790); відповідно до покладених на нього завдань Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань, передбачених на соціальний захист населення та соціальне обслуговування ( абзац 12 пункту 4 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790).
З огляду на вищезазначене, Управління соціального захисту населення Гайворонської районної адміністрації , як розпорядник коштів нижчого рівня діяло в межах повноважень, наданих Бюджетним Кодексом України та Законом про Державний Бюджет України на відповідний рік, яким визначено термін проведення виплат і їх розмір, і виконало в повному обсязі надані йому повноваження за даним видом бюджетних призначень, зокрема, по справі ОСОБА_3
Ветеран війни - ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації як інвалід війни І групи та користувалась пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закону) їй виплачувалась разова грошова допомога в 2004-2007 роках в сумах, передбачених Законом України про Державний бюджет України за рахунок коштів, які надійшли від Мінпраці (головного розпорядника бюджетних призначень на ці цілі), крім суми недоплаченої допомоги, визначеної рішенням районного суду.
Щоб забезпечити виплату в районі одноразової грошової допомоги до 5 травня в сім ветеранам війни у розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, установленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і за рішенням судів необхідні були додаткові значні суми коштів.
Відповідачем до справи надані кошториси за 2005 рік, 2006 рік,2007 рік, 2008 рік,2009 рік, 2010 рік,2011 рік та 2012 рік, з яких вбачається, що відповідачем вказані кошториси виконані у повному обсязі згідно до цільового призначення в межах наявних коштів ( а.с.85-107, т.1).
Згідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, що передбачає здійснення Державним казначейством України ряду функцій, в тому числі контролю за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взяті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.
Згідно до Листа Управління державного казначейства у Гайворонському районі головного управління державного казначейства України у Кіровоградській області від 22 лютого 2008 року № 07-13/172 ( а.с.157) станом на 22 лютого 2008 року рахунки для виплат недоплаченої щорічної допомоги за 2004-2007 роки учасникам Великої Вітчизняної війни в УДК не відкриті, фінансування на вказані цілі не було.
Як видно з матеріалів справи, відповідач повідомляв Головне управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації про потребу в коштах для виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та інших» ( Лист від 11 квітня 2011 року № 38 ( а.с.209-232; т.1); Лист від 31 серпня 2012 року № 467/01/01-29 ( а.с.234; т.1); інформація про стан позовної роботи в судах щодо забезпечення виплати разової грошової допомоги до 5 травня станом на 30 листопада 2009 року, станом на 28 грудня 2009 року, станом на 10 лютого 2010 року, станом на 10 червня 2010 року, станом на 1 серпня 2010 року, станом на 10 вересня 2010 року, станом на 26 листопада 2010 року, станом на 01 грудня 2010 року ( а.с.238-246; т.1).
В свою чергу Департамент соціального захисту населення Кіровоградської області Листами від 30 грудня 2008 року № 12-2992/3 ( а.с.10; т.1), від 14 лютого 2010 року № 183/05-01/42-312 ( а.с.18-19,т.2), та Кіровоградська обласна державна адміністрація Листами від 29 жовтня 2009 року № 10-802/1 ( а.с.15; т.2), від 17 січня 2014 року №02/21/92 ( а.с.27; т.2) зверталися до Міністерства праці та соціальної політики, Кабінету Міністрів України про виділення коштів на виконання рішень судів та напруженої ситуації яка склалася внаслідок визнання рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними окремих положень Законів України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими призупинено дію деяких норм Законів України, а саме: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Враховуючи викладене і те, що матеріали справи свідчать про те, що постанова Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2007 року у справі № 2-а-129 не виконана не з вини відповідача, а з відсутністю державних коштів, які повинні були спрямовані державою на виплату щорічної грошової допомоги в 2004-2009 роках в сумі 10524,50 грн. гр. ОСОБА_3, та іншим особам, які мають право на таку щорічну допомогу в Гайворонському районі Кіровоградської області, колегія суддів вважає, що причиний зв'язок між збитками які понесла державна (41584,5грн.) та діями відповідача, відсутній.
Оскільки позивачем не доведено в діях відповідача усього складу цивільного правопорушення, зокрема, вини відповідача в несвоєчасному виконанні судового рішення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог, у зв»язку з чим рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 грудня 2014 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації - задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 грудня 2014 року у справі № 912/3331/14 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 лютого 2015 року.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник