АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження: 22ц/790/215/15 Головуючий І інстанції -
Справа: № 640/9856/14-ц Якуша Н.В.
Категорія: інші Доповідач - Костенко Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Костенко Т.М.
суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.
за участю секретаря Герасимової К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального ОСОБА_4, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и л а
У червні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1853 від 13.11.2013 року та винесений за Іпотечним договором № 1-8/07з від 19.04.2007 року про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в забезпечення погашення заборгованості за кредитним договором №1-14/07к від 19.04.2007 року та стягнення суми плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 1974358,27 грн. недійсним та таким, що не підлягає виконанню. Витрати зі сплати судового збору просила покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначала, що виконавчий напис був вчинений з порушенням діючого законодавства, а саме: сума заборгованості не була безспірною на момент вчинення, позивачем частково була погашена заборгованість, нотаріус не перевірив факту наявності спору щодо заборгованості, позивач не отримував жодних повідомлень про усунення порушень. Крім того зазначала, що заява про вчинення виконавчого напису була подана від імені ТОВ «Кредитні ініціативи», в той час, як іпотечний договір №1- 8/07з, посвідчений 19.04.2007 року, був укладений між нею та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, а тому підстав для вчинення виконавчого напису не було.
У серпні 2014 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», в якому просив суд визнати виконавчий напис, що вчинений 13.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №1853 про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову вказував, що нотаріусом було вчинено нотаріальну дію поза межами свого нотаріального округу, що є порушенням. Крім того зазначав, що нотаріус не перевів безспірність вимог та ТОВ «Кредитні ініціативи» не є іпотекодержателем, а тому не мало право звертатися із заявою про стягнення на предмет іпотеки, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 513 ЦК України правочини щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом, чого в свою чергу ТОВ «Кредитні ініціативи» не зробило, бо не зареєструвало зміни у іпотечному договорі щодо переходу до них права іпотекодержателя.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2014 року вказані позови були об'єднані в одне провадження, як такі, що пов'язані між собою.
Позивач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.
Інші учасники судового розгляду про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до зали суду не з'явилися.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надіслав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову, вказував, його дії були в точній відповідності до діючого законодавства, а позивач не наводить жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, та щодо оспорювання суми боргу.
Представник Київський відділ ДВС ХМУЮ надав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника відділу, просив прийняти рішення на розсуд суду.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
З апеляційними скаргами на зазначене рішення звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просили скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким їх позови задовольнити.
Обидва апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи районним судом, що призвело до невірного вирішення спору по суті.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 33 Закону України "Про іпотеку", Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Інструкцією "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція), а також Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5 (чинними на момент вчинення спірного виконавчого напису).
Судовим розглядом встановлено, що 19 квітня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Фрунзенського відділення Промінвестбанку в м. Харків та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1-14/07-к, згідно якого банк дав у кредит позивачу 170000 доларів США до 16 квітня 2027 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 19 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Фрунзенського відділення Промінвестбанку в м. Харків був укладений Іпотечний договір 1-8/07з, предметом якого став житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 426,5 кв.м., житловою площею 201,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 разом із її чоловіком ОСОБА_3, який надав нотаріально посвідчену згоду на передачу будинку в іпотеку.
10 жовтня 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направив на адресу позивачів за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 досудову вимогу про погашення заборгованості на суму 254732,56 доларів США. яка виникла за кредитним договором № 1-14/07-к від 19.04.2007 року. Цією ж вимогою було повідомлено, що 17.12.2012 року між ПАТ «АК ПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір про відступлення права вимоги, а тому на даний час усі права кредитора за кредитним договором належать ТОВ «Кредитні ініціативи». У зв'язку з чим вимагали від позичальника протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за користування кредитом. Вимогою також повідомлялось, що в разі невиконання таких умов ТОВ «Кредитні ініціативи» розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на заставне майно чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Вищезазначена Вимога своєчасно була відправлена позивачам за адресою, зазначеною в кредитному та іпотечному договорах.
Матеріали справи не містять доказів вчинення боржником дій з виконання вказаної вимоги.
13 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис №1853 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна було запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі: заборгованості за кредитом - 1237636,68 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 732721,59 грн., сума плати, що сплачена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вчинення виконавчого напису - 4000 грн., всього - 1974358.27 грн.
Судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з огляду на таке .
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку встановлених законом.
Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сумм або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - небільше одного року
Згідно п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщовін є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
За змістом п. 284 іказаної Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (далі Перелік).
Згідно з п.1 Переліку до таких документів відносяться нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобова'язання.
Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Безспірними визнаються вимоги, які не викликають у їх отримувача будь-яких заперечень, будь-яких не погоджень із заявленими вимогами, будь-яких зустрічних заяв з відповідними обгрунтування та своїми запереченнями, вимоги, за наслідками яких не виник спір між сторонами, вимоги, під сумнів змісту яких не ставить отримувач даних вимог.
У позовній заяві позивач не посилалась на докази, які б спростовували розмір її заборгованості за кредитним договором, такі докази не були надані нею до суду першої інстанції, на такі докази вона не посилається в апеляціній скарзі. Посилання на відмінність сум, зазначених у вимозі банку та у виконавчому напису нотаріуса, не свідчить про спірність заборгованості. Розмір заборгованості у виконавчому написі зазначений у національній валюті України відповідно до курсу НБУ та відповідає розміру, зазначеної у вимозі Банку заборгованості позивачки за кредитом та відсотками у валюті кредиту.
Документи, що були додані ТОВ «Кредитні ініціативи» до заяви про вчинення виконавчого напису і досліджені судом свідчать про їхвідповідністьвимогамПереліку.
За таких обставин, суд першоїінстанціїправомірновиходив з того, що виконавчий напис, який є предметом спору у справі, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у відповідності до вимог чинного законодавства та обгрунтовано відмовив у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про передчасність виконавчого напису нотаріуса, оскільки строк виконання зобов'язань за кредитним договором не сплинув судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 3.1.8 Іпотечного договору №1-8/07з від 19.04.2007 року іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а при незадоволенні його вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки у відповідності до закону та цього Договору.
Не заслуговують на увагу також і апеляційні доводи щодо порушень нотаріусом при вчиненні виконавчого напису положеннь ст.13-1 Закону України «Про нотаріат» як на підставу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, перебував в своєму нотаріальному окрузі та на своєму робочому місці, а відтак ним не було допущено порушень ст. 13-1 Закону України "Про нотаріат".
Апеляційні доводи ОСОБА_3 про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» всупереч ст.513 ЦК України, ст.4 Закону України «Про іпотеку» не зареєстрував своє як кредитора право за іпотечним договором, спростовується наявною в матеріалах справи інформацією про державну реєстрацію іпотеки, з якою вбачається, що у відповідності до іпотечного договору від 19.04.2007 року боржником є ОСОБА_2, а іпотекодержателем - ТОВ «Кредитні ініціативи».
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не є підставоою для скасування або зміни рішення суду, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -
У х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя -
Судді -