УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №293/1459/13-ц Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.
Категорія 30 Доповідач Якухно О. М.
ОКРЕМА УХВАЛА
24 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Якухно О.М.
суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.
з участю секретаря
судового засідання Добровольської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт", Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві в Житомирській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2014 року, -
встановила:
Відповідно до ст.7 та п.1 ч.4 ст.54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Як зазначив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" від 17.10.2014 року за № 11 при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.
Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" за невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. У зв'язку із цим суди не повинні допускати випадків безпідставної відмови у відкритті провадження у справі або необґрунтованого закриття провадження у справі на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також фактів незаконного залишення заяв без руху, без розгляду, повернення їх позивачам або необґрунтованого зупинення провадження у справах, оскільки це призводить до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справ.
У разі виявлення під час апеляційного чи касаційного розгляду справи фактів невиправданого порушення суддями процесуальних строків здійснення цивільного судочинства судам апеляційної та касаційної інстанцій необхідно застосовувати право на постановлення окремих ухвал.
24.02.2015 року апеляційним судом Житомирської області розглянуто цивільну справу за вищевказаним позовом.
В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3, як представник ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом, з посиланням на норми КАС та ЦК України.
Заява зареєстрована в Черняхівському районному суді Житомирської області 14.08.2013 року та передана на розгляд судді Слободенюк Н.Є., яка ухвалою від 16.08.2013 року залишила позовну заяву без розгляду, а 04.09.2013 року визнала її неподаною та повернула заявнику.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 23.10.2013 року ухвала скасована і питання про прийняття позовної заяви передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
04.11.2013 року суддя Слободенюк Н.Є. задовольнила заяву ОСОБА_3 про відвід судді і 14.11.2013 року справу передано на розгляд судді ОСОБА_4, в провадженні якого остання перебувала у провадженні більше одного року - до 10.12.2014 року.
Із матеріалів справи вбачається, що суддя ОСОБА_4 по надуманим мотивам неодноразово повертав позовну заяву та залишав її без руху.
Так, ухвалою від 18.11.2013 року позовну заяву повернуто на підставі ст.ст.106, 108 КАС України у зв'язку із ненаданням представником позивача ОСОБА_3 доказів щодо підтвердження повноважень підписувати позовну заяву від імені позивача.
Зазначена ухвала скасована ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року, як така, що не відповідає вимогам законодавства.
Ухвалою від 21.04.2014 року суддя ОСОБА_4 знову залишає позовну заяву без руху із тих само підстав, а саме, що згідно наданої довіреності представник може лише представляти інтереси позивача у суді, а не підписувати позовні заяви, та додатково зазначено щодо невідповідності позовної заяви вимогам КАС України.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року вищевказану ухвалу скасовано в частині необхідності надання належних доказів на підтвердження повноважень представника подавати до суду позовні заяви в інтересах довірителя, підписувати їх. Апеляційний суд зазначив, що довіреність, яка надана ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3, містить інформацію на представлення інтересів із усіма правами, наданими позивачу, що свідчить і про можливість подачі позову.
22.07.2013 представник позивача ОСОБА_3 заявила відвід судді з підстав затягування розгляду справи.
29.07.2014 року суддя ОСОБА_4 ухвалою задовольняє заявлений ОСОБА_3 відвід та передає справу на розгляд іншому суду у зв'язку із неможливістю утворити новий склад суду. Підставою для задоволення відводу суддя зазначає п.4 ч.1 ст.27 КАС України, а саме : "з метою виключення сумнівів у сторін в об'єктивності та неупередженості судді".
Ухвала підлягала оскарженню в частині передачі справи до іншого суду і ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2014 року визнано доводи судді про неможливість утворити новий склад суду необґрунтованими та повернуто справу до суду першої інстанції.
До вказаного часу провадження у справі не було відкрито ні у порядку цивільного ні у порядку адміністративного судочинства, тобто майже 9 місяців (з часу отримання суддею матеріалів) не було вирішено питання про прийняття позовної заяви.
Ухвалою від 11.09.2014 року суддя ОСОБА_4, в порушення вимог ст.122 ЦПК України, без винесення ухвали про відкриття провадження, приймає справу до свого розгляду в порядку цивільного судочинства і 10 грудня 2014 ухвалює рішення, провівши 3 судових засідання.
Апеляційний суд вважає, що суддею ОСОБА_4 допущено істотні порушення процесуального законодавства. Наведене свідчить про недбалість, низький рівень кваліфікації судді, що знижує авторитет до судової влади.
Колегія суддів вважає за необхідне довести про наведене до відома голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для відповідного реагування та недопущення в подальшому порушень вимог закону.
Керуючись ст.320 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Про наведене довести до відома голови Вищої кваліфікаційної комісії України для відповідного реагування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді