Справа № 344/11085/13-ц

Провадження № 22-ц/779/279/2015

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Драганчук У.М.

з участю апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників апелянта ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про проведення реального поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення витрат на лікування та поховання, стягнення судових витрат та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та виділ частки в натурі, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

17.07.2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про реальний розподіл спадкового домоволодіння та виділення у власність кімнат: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частини земельної ділянки біля будинку зліва від входу у розмірі 0,0343 га; визнання права власності на спадкову земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1; припинення права власності відповідачки на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1; стягнення з відповідачки витрат на лікування та поховання в сумі 19 804 грн. 13 коп.; стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла їхня з відповідачкою мама - ОСОБА_7. 12.09.1998 року мамою був складений заповіт, посвідчений нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі №1Д-648, згідно якого вона заповіла свій житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 в рівних долях, тобто по 1/2 частині, йому та відповідачці.

Крім спадкового домоволодіння мамі на час її смерті згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №848355 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0721 га на АДРЕСА_1, яка розташована окремо, між будинками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, де він проживає. Вказаною земельною ділянкою фактично користувався тільки він, хоча вона була оформлена на маму. Дана земельна ділянка в заповіт мами не входить.

Зазначив, що між ним та відповідачкою був договір про те, що він доглядатиме та поховає маму, після чого успадкує все її майно. Після смерті мами він сплатив відповідачці 40 000 грн., а вона взамін мала відмовитись від своєї частки в спадковому майні. Сестра матір не доглядала, однак за 10 днів до закінчення 6-ти місячного терміну на прийняття спадщини подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Таким чином, вважає, що відповідачка повинна відшкодувати йому 1/2 частину витрат на лікування та поховання матері.

В процесі розгляду справи ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та просив: реально розділити спадкове домоволодіння та виділити йому у власність: 1-1 коридор, 1-2 житлову кімнату, 1-3 кладову, 1-4 коридор в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки біля будинку зліва від входу у розмірі 0,0343 га; визнати за ним право власності на спадкову земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1; стягнути з відповідачки витрати на лікування та поховання в сумі 19 804 грн. 13 коп.; стягнути судові витрати.

13.08.2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку виділеного спадкового майна, а саме будинку та земельної ділянки; визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки виділеної в натурі площею 0,0721 га на АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент смерті матері вона була пенсіонеркою та отримувала мінімальну пенсію за віком. В травні-червні та серпні - вересні 2011 року вона перенесла два інсульти, потребує постійного стороннього догляду, нездатна до самостійного обслуговування. 14.11.2011 року вона поховала свого чоловіка та починаючи з 2010 року перебувала в тяжкому фінансовому становищі. Таким чином, вона не мала можливості надавати допомогу при перебуванні покійної матері на лікуванні, але її син приймав участь в догляді за бабусею як під час перебування покійної в лікарні, так і в дома. Також купував ліки та забезпечував медичним обладнанням, ще за життя покійної зробив ремонт в будинку. Вважає, що має право на половину спадкового майна після смерті матері.

В процесі розгляду справи ОСОБА_6 уточнила вимоги зустрічного позову та просила визнати за нею право власності на виділену 1/2 частку спадкового майна - частину будинку та земельної ділянки для обслуговування будинку, а саме: кімнату 1-3, кімнату 1-2, кімнату 1-1 та земельну ділянку для обслуговування будинку зліва від входу; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0721 га на АДРЕСА_1.

В пункті 3 прохальної частини уточненої позовної заяви ОСОБА_6 зазначила, що у випадку незгоди сторін щодо обраних варіантів поділити спадкове майно:

ОСОБА_6 - житловий будинок та земельну ділянку площею 0,686 га для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1;

ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,721 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2.

Проведено поділ в натурі спадкового майна між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а саме: домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 та земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га, яка розташована на АДРЕСА_1.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_2:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

коридор площею 5,2 м.кв, позначений на плані №1-1;

житлову кімнату площею 20,3 м.кв, позначену на плані №1-2;

кладову площею 6,6 м.кв, позначену на плані №1-3;

коридор площею 7,0 м.кв, позначений на плані №1-4,

що становить 59,8% від загальної площі будинку на суму 98 417 грн. 44 коп.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_2 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 зліва від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га, вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділено ОСОБА_2 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 170 375 грн. 36 коп., що становить 52,1% від вартості домоволодіння в цілому.

За відхилення від ідеальних часток на 2,1% стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію в розмірі 6 874 грн. 78 коп.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га, яка розташована в АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_6:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

кладову площею 6,4 м. кв., позначену на плані №1-5;

кухню площею 19,8 м. кв., позначену на плані №1-6,

що становить 40,2% від загальної площі будинку на суму 65 947 грн. 36 коп.

по господарських спорудах домоволодіння у АДРЕСА_1:

гараж під літ. «Б» площею 19,7 м. кв., вартістю 14 607 грн. 72 коп.;

колодязь під №1 площею 4,0 м. кв., вартістю 4 112 грн. 70 коп.

Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_6 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 справа від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га, вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділено ОСОБА_6 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 156 625 грн. 80 коп., що становить 47,9% від вартості домоволодіння в цілому.

В задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні його позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_6 1/2 частини понесених витрат на лікування та поховання матері, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що саме він здійснював догляд за хворою матір'ю, яка перед смертю з 07.02.2012 року по 23.02.2012 року лікувалася у відділенні травматології ОКЛ з діагнозом: перелом шийки лівої стегнової кістки. На лікування матері ним були затрачені значні кошти. Крім того, ним за власний рахунок було здійснено поховання матері, оплачено поминальні обіди, а також встановлено надмогильний пам'ятник. Відповідно до ст. 1232 ЦК України суд повинен був стягнути з ОСОБА_6 на його користь половину понесених ним витрат, однак в порушення вимог зазначеної статті суд в задоволенні вказаної позовної вимоги відмовив.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції в зазначеній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким його вимогу про стягнення з ОСОБА_6 1/2 частини понесених витрат на лікування та поховання матері задовольнити.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1 та відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з неї 1/2 частини понесених витрат на лікування та поховання матері, а також відмови в задоволенні її позовної вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0721 га на АДРЕСА_1, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що встановивши ту обставину, що ОСОБА_6 не відмовлялася від прийняття спадщини за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1 та визнала позов ОСОБА_2 в частині сплати 1/2 частини понесених витрат на лікування та поховання матері, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, незаконно провів поділ спадкового майна та визнав за ОСОБА_2 право власності на всю земельну ділянку, взамін частки ОСОБА_6 на земельну ділянку не стягнув з неї частину витрат, понесених ОСОБА_2 на лікування та поховання матері, зважаючи на її скрутне матеріальне становище та одноосібне використання земельної ділянки ОСОБА_2 для власних потреб, з урахуванням його вкладу в покращення стану земельної ділянки. При цьому, суд не встановив, яка тверда грошова сума повинна бути сплачена ОСОБА_6 на відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат на лікування та поховання спадкодавця та без її згоди вирішив компенсувати позивачу їх вартість за рахунок 1/2 частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яку вона повинна була успадкувати за законом після смерті матері.

Також зазначає, що розглядаючи справу та ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що на час розгляду справи сторони не оформили у встановленому законом порядку право власності на спадщину за законом, та не перевірив чи є сторони належними співвласниками спадкового майна з чітко визначеними та зафіксованими частками цього майна, що підлягає поділу в порядку ст. 364 ЦК України.

Апелянт не погоджується з вартістю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га на АДРЕСА_1 в розмірі 538,16 грн. Вважає, що суд безпідставно взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки згідно газети «Анонс контракт» та роздруківок реклами по продажу аналогічних земельних ділянок в цьому ж районі міста вартість 0,01 га земельної ділянки становить 2000 доларів США. Таким чином, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0721 га в районі «Опришки» по АДРЕСА_1 становить 14 000 доларів США.

Крім того, апелянт вказує, що в порушення вимог норм процесуального права суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_6 у витребуванні від нотаріуса спадкової справи, а також не дав належної оцінки експертним висновкам, якими встановлена можливість поділу земельних ділянок.

З наведених мотивів апелянт просить рішення Івано-Франківського міського суду від 18.12.2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з неї вартості 1/2 частини понесених витрат на лікування та поховання матері скасувати, решту позовних вимог ОСОБА_2 та позовних вимог ОСОБА_6 залишити без розгляду.

04.02.2015 року ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 300 ЦПК України подала доповнення до апеляційної скарги, в якому просила скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 18.12.2014 року та ухвалити нове рішення, яким частково задоволити позов в частині стягнення з відповідача 1/2 частини документально підтверджених витрат позивача на лікування спадкодавця, а в решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити та задоволити зустрічний позов ОСОБА_6, яким визнати за нею право власності на 1/2 частку спадкового майна, а саме будинку та земельної ділянки для обслуговування будинку по АДРЕСА_1, виділивши їй у власність згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи кімнати 1-3 площею 6,6 м.кв, 1-2 площею 20,3 м.кв, 1-1 площею 3,2 м.кв, всього 30,1 м.кв та земельну ділянку для обслуговування будинку зліва площею 0,0343 га. Визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 площею 0,036 га згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи розмірами від т. А1 до т. Б - 21,09 м. п., від т. В1 до т. А1 - 17,57 м. п., від т. В до т. В1 - 19,45 м. п., від т. Б до т. В - 16,60 м. п. (діл. №28А).

В засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали з мотивів, викладених у ній. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не визнали, рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог вважали законним і обґрунтованим.

Представники апелянта ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в уточненому вигляді з мотивів, викладених у скарзі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 визнали частково, не заперечили проти відшкодування йому половини документально підтверджених витрат, понесених ним на лікування та поховання ОСОБА_7

Заслухавши доповідача, пояснення позивача-відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є рідними братом і сестрою. Їхня мама ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Після її смерті відкрилась спадщина. До спадкової маси входить:

- домоволодіння по АДРЕСА_1,

- земельна ділянка площею 0,0686 га за цією ж адресою, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,

- земельна ділянка площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства.

Ще за життя, 12.09.1998 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_6. належний їй жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

ЇЇ дії узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 1236 ЦК України, відповідно до якої заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Дві земельні ділянки з різним цільовим призначенням, належні ОСОБА_7, залишились не охоплені заповітом.

Сторони, як діти померлої ОСОБА_7 є спадкоємцями цього майна, оскільки в силу ст. 1261 ЦК України вони є спадкоємцями першої черги по закону.

У встановлений законом строк вони звернулись в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

Однак, між сторонами виник спір щодо виділу спадкового майна в натурі, у зв'язку з чим вони звернулись в суд з позовами.

Також судом установлено, що ОСОБА_2 поніс витрати на лікування мами ОСОБА_7 та її поховання.

Відмовляючи ОСОБА_2 в позові в частині стягнення з ОСОБА_6 половини вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_7 та її поховання суд виходив зі ставлення відповідачки до вказаних позовних вимог, представник якої заявив, що остання є особою похилого віку, часто хворіє, потребує кошти на лікування та перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому погоджується відшкодувати тільки половину документально підтверджених понесених ОСОБА_2 витрат на лікування ОСОБА_7 Заперечує відшкодування половини вартості витрат на поховання, оскільки такі витрати з нею не погоджувались. А також враховуючи одноосібне використання ОСОБА_2 для власних потреб земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 та його вклад в покращення стану земельної ділянки, суд вважав за можливе визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку, а взамін частки відповідачки на земельну ділянку не стягувати з неї частину витрат, понесених позивачем на лікування та поховання матері.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

В силу ст. 1231 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Суд першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 212 ЦПК України щодо всебічного та повного дослідження обставин справи, не встановив документально підтверджений розмір витрат позивача ОСОБА_2, понесених ним на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_7 При цьому суд не встановив яка тверда грошова сума повинна бути сплачена ОСОБА_6 ОСОБА_2 на відшкодування 1/2 частини таких витрат. Більше того суд, не враховуючи, що відповідач в цій частині частково визнала позов, вирішив не стягувати з відповідача в користь позивача частину таких витрат взамін її права на спадкування за законом 1/2 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині апеляційні скарги як ОСОБА_2, так і представника ОСОБА_6 слід задоволити частково. Рішення суду першої інстанції в наведеній частині скасувати та ухвалити нове рішення.

Згідно наданих позивачем доказів, а саме довідки ОКЛ від 25.06.2013 року за №909 (а.с. 19-21), видаткової накладної від 16.02.2012 р. №128 (а.с. 22), накладної аптеки №1 ТОВ «Аксіс Плюс» від 07.02.2012 р. №АП-0001540 (а.с. 23), ОСОБА_2 потратив на лікування ОСОБА_7 11071,42 грн.

Представник ОСОБА_6, вважаючи довідку ОКЛ від 25.06.2013 року неналежним доказом, заперечила проти відшкодування половини вартості медикаментів, зазначених в довідці. Проте, доказів на підтвердження своїх доводів представник ОСОБА_5 не надала.

За даними квитанції №50 від 18.04.2013 р. (а.с. 27) ОСОБА_2 за виготовлення надмогильного пам'ятника оплатив підприємцю ОСОБА_9 8800 грн.

Відповідно до товарного чеку №14 від 01.03.2012 року (а.с. 23а) ОСОБА_2 придбав у приватного підприємця ОСОБА_10 домовину, хрест, табличку, покривало, свічки на загальну суму 3475 грн.

Згідно рахунків від 09.03.2012 р., 23.02.2013 р., 10.04.2012 р. (а.с. 24-26) ОСОБА_2 за поминальні обіди на 9 днів, 40 днів та річницю смерті ОСОБА_7 в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» заплатив приватному підприємцю ОСОБА_11 16800 грн. без урахування спиртного, інших напоїв.

Представник ОСОБА_6 не погодився на відшкодування половини вартості таких витрат, посилаючись на те, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 отримав з пенсійного фонду допомогу у вигляді двох її місячних пенсій, а також ОСОБА_7 мала заощаджені гроші, якими він відшкодував свої затрати. Крім того, проведення поминальних обідів та виготовлення надмогильного пам'ятника з ОСОБА_6 не погоджувалося, а в силу ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» такі витрати не відносяться до витрат на поховання, а тому не можуть бути відшкодовані відповідно до ст. 1231 ЦК України.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» дано визначення термінів, в тому числі: поховання померлого це є комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; предмети ритуальної належності - вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші).

Оскільки встановлення надмогильного пам'ятника і є облаштуванням та утриманням місця поховання, то заперечення апелянта не узгоджуються з наведеними нормами матеріального права.

За змістом роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Вартість таких витрат визначена у постанові правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» №45 від 03.10.2008 року.

Відповідно до Додатку до цієї постанови, в якому визначено розміри витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вартість придбання труни для Івано-Франківської області становить 600 грн., поховальні обряди (в тому числі ритуал, свічки, вінки, траурні стрічки та ін.) складає 646 грн., вартість поминального обіду у розрахунку на 30 чол. становить 739 грн., вартість пам'ятника складає 2700 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_6 1/2 частини вартості витрат, понесених ним на лікування та поховання ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню в розмірі 7878,21 грн., з яких: 5535,71 грн. (11071,42х1/2) витрати на лікування, 1350 грн. (2700х1/2) витрати на виготовлення пам'ятника, 300 грн. (600х1/2) витрати на придбання труни, 323 грн. (646х1/2) витрати на ритуальні послуги, 369,50 грн. (739х1/2) витрати на один поминальний обід.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з того, що сторони є спадкоємцями спадкового майна ОСОБА_7 Вони прийняли спадщину шляхом подачі в нотаріальну контору у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. Між ними існує спір щодо виділу їхніх часток в домоволодінні в натурі та визнання права власності на земельну ділянку, який підлягає розгляду в судовому порядку. А тому доводи представників апелянта ОСОБА_6, що у ОСОБА_2 є всі правоустановчі документи на спадкове майно для оформлення спадщини, у зв'язку з чим позов ОСОБА_2 є передчасним, не заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно частин 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

З урахуванням наведеного, виділ спадкоємцю його частки в спадщині в натурі проводиться з огляду на сукупність (кількість) об'єктів, що складають спадщину, їх вартість та з урахуванням можливості виділу в натурі такої частки.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині виділу 1/2 частки в натурі в спадковому домоволодінні і присадибній земельній ділянці та частково задовольняючи позов ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та виділ частки в натурі, суд виходив з пояснень сторін, свідків, зі ставлення сторін до сплати компенсації для вирівняння їх часток у спадковому майні та з урахуванням того, що між сторонами склались вкрай негативні стосунки.

Колегія суддів не повністю погоджується з висновком суду щодо встановленого порядку розподілу спірного домоволодіння, оскільки поза увагою суду залишився факт самочинності будівництва гаражу, у зв'язку з чим гараж не може бути об'єктом спадкування. Проте судом він виділений в натурі в приватну власність ОСОБА_6 А тому, зменшивши вартість частки ОСОБА_6 на вартість гаражу в розмірі 14607 грн. 72 коп., її частка в спадковому майні стане значно нижчою від частки ОСОБА_2

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід змінити. З урахуванням висновку експерта (а.с. 73, 78, 96) виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 : коридор, площею 5,2 м. кв., позначений у висновку експерта як приміщення 1-1, житлову кімнату площею 20,3 м. кв. (приміщення 1-2), кладову площею 6,6 м. кв. (приміщення 1-3), всього по будинку приміщень загальною площею 32,1 м. кв., що становить 48,9% від загальної площі будинку на суму 80 797 грн. 95 коп., а також 1/2 частину присадибної земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,0343 га вартістю 71 957 грн. 92 коп., яка примикає до виділеної ОСОБА_2 частини будинку та розташована з лівої сторони від входу в будинок. Всього на суму 152 755,87 грн.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_6 в спірному будинку: коридор площею 7,0 м. кв. (приміщення 1-4), кладову площею 6,4 м. кв. (приміщення 1-5), кухню площею 19,8 м. кв. (приміщення 1-6), всього по будинку приміщень загальною площею 33,2 м. кв., що становить 51,1% від загальної площі будинку на суму 83 566 грн. 85 коп., а також 1/2 частину присадибної земельної ділянки площею 0,0343 га вартістю 71 957 грн. 92 коп., яка примикає до виділеної ОСОБА_6 частини будинку та розташована з правої сторони від входу в будинок, та колодязь літ. №1 вартістю 4112 грн. 70 коп., який розташований на цій частині земельної ділянки. Всього на суму 159 637 грн. 47 коп.

За відхилення від ідеальних часток на 2,2% відповідачка ОСОБА_6 має сплатити на користь позивача ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 6 881 грн. 60 коп.

Відтак, згідно висновку експерта (а.с. 74) запропонований варіант розподілу житлового будинку і земельної ділянки у співвідношенні 1/2 до 1/2 передбачає таку конфігурацію виділеної частини земельної ділянки для співвласниці ОСОБА_6, при якій належна їй частина цієї ділянки площею 36,6 м. кв. розташована зі сторони частини будинку, яка виділена позивачу ОСОБА_2 (схема 2 в додатку до висновку (а.с. 77)). Вартість цієї частини земельної ділянки становить 7 687, 3 грн.

А тому, позивач ОСОБА_2 повинен сплатити відповідачці ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 805,7 грн., тобто різницю між розміром грошової компенсації, яку ОСОБА_2 має сплатити ОСОБА_6 за відступлення від належної їй частки присадибної ділянки та розміром грошової компенсації, яку ОСОБА_6 має сплатити ОСОБА_2 за відхилення від ідеальних часток всього домоволодіння та присадибної ділянки (7687,3 - 6881,6 = 805,7 (грн.)).

Також відповідно до висновку експерта ОСОБА_2 слід демонтувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-6 і між приміщеннями 1-1 та 1-4, а ОСОБА_6 облаштувати вхід у виділену їй частину будинку як показано на схемі в додатку 2а до висновку експерта (а.с. 99).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на спадкову земельну ділянку площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відмовляючи ОСОБА_6 в позові в частині визнання за нею права власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки та виділ її частки в натурі взамін на стягнення з неї 1/2 частини витрат, понесених позивачем на лікування та поховання матері, суд виходив з того, що ОСОБА_2 одноосібно використовує цю земельну ділянку для власних потреб, вніс значний вклад в покращення стану земельної ділянки, а ОСОБА_6 в м. Івано-Франківську не проживає та є людиною похилого віку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині проведення взаєморозрахунку грошової компенсації ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частки вартості земельної ділянки, належної ОСОБА_6 на вартість 1/2 частини витрат, понесених ОСОБА_2 на лікування та поховання матері, які ОСОБА_6 має сплатити ОСОБА_2

Вирішивши в такий спосіб позов в наведений частині, суд вийшов за межі позовних вимог, порушивши при цьому норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства та ст. 602 ЦК України щодо недопустимості зарахування зустрічних вимог.

Судом першої інстанції установлено, що площа спірної земельної ділянки становить всього 0,0721 га, і якщо кожному із спадкоємців виділити по 1/2 частці, що становить по 0,035 га, то зазначений розмір буде настільки незначним, що зазначена земля втратить своє цільове призначення. А також з урахуванням інших обставин, які враховані судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, однак з виплатою грошової компенсації ОСОБА_6 за належну їй 1/2 частку цієї ділянки.

За даними висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 222) вартість земельної ділянки площею 721 м. кв. по АДРЕСА_1 становить 117 350 грн. Відповідно 1/2 частка вартості цієї земельної ділянки складає 58 675 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в наведеній частині слід змінити, визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості 1/2 частки цієї земельної ділянки в розмірі 58 675 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 364 ч.ч.1, 2; 1231, 1236 ч. 2, 1261, 1278 ЦК України, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування 1/2 частки витрат понесених на лікування та поховання скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування 1/2 частки витрат понесених на лікування та поховання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_4 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3 7878,21 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 21 коп.) витрат, понесених ним на лікування та поховання ОСОБА_7.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про проведення реального поділу спадкового майна, визнання права власності та зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та виділ частки в натурі, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки змінити.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1: коридор, площею 5,2 м. кв., позначений у висновку експерта як приміщення 1-1, житлову кімнату (приміщення 1-2) площею 20,3 м. кв., кладову (приміщення 1-3) площею 6,6 м. кв., всього по будинку приміщень загальною площею 32,1 м. кв., що становить 48,9% від загальної площі будинку на суму 80 797 грн. 95 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 1/2 частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0343 га, вартістю 71 957 грн. 92 коп., яка примикає до виділеної йому частини будинку та розташована з лівої сторони від входу в будинок. Всього на суму 152 755,87 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень 87 коп.)

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1: коридор площею 7,0 м. кв., позначений у висновку експерта як приміщення 1-4, кладову площею 6,4 м. кв. (приміщення 1-5), кухню площею 19,8 м. кв. (приміщення 1-6), всього по будинку приміщень загальною площею 33,2 м. кв., що становить 51,1% від загальної площі будинку на суму 83 566 грн. 85 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_6 1/2 частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0343 га вартістю 71 957 грн. 92 коп., яка примикає до виділеної їй частини будинку та розташована з правої сторони від входу в будинок, та колодязь під літ. №1 вартістю 4112 грн. 70 коп., який розташований на цій частині земельної ділянки. Всього на суму 159 637 грн. 47 коп. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 47 коп.)

За відхилення від ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_1 стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_4, грошову компенсацію в розмірі 805 грн. 70 коп.

Зобов'язати ОСОБА_2 привести виділену йому частину житлового будинку у відповідність до державних будівельних норм, влаштувати після виготовлення та погодження відповідних проектів автономні системи електропостачання, газопостачання, водопостачання і опалення, а також демонтувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-6 і між приміщеннями 1-1 та 1-4 згідно висновку експерта.

Зобов'язати ОСОБА_6 привести виділену їй частину житлового будинку у відповідність до державних будівельних норм, влаштувати після виготовлення та погодження відповідних проектів автономні системи електропостачання, газопостачання, водопостачання і опалення та облаштувати вхід у виділену їй частину будинку як показано на схемі в додатку 2а до висновку експерта.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0721 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в розмірі 58 675 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень).

В решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Проскурніцький П.І.