Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/636/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Щенюченко С. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

У Х В А Л А

25.02.2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого: Дуковського О. Л.

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

з участю секретаря: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія -Агро» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Вікторія -Агро» про стягнення коштів.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2014 року вказана позовна заява була визнана неподаною та повернута позивачці.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачка подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що суд першої інстанції не мав права повертати її позовну заяву з підстав ненадання доказів чим порушив норми процесуального права. Зазначає, що вона мала право подавати докази у визначеному ст.131 ЦПК України порядку.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_2 до СТОВ «Вікторія -Агро» про стягнення коштів булла залишена без руху ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2014 року (а.с.8) у зв'язку з поданням позовної заяви без додержання вимог викладених у ст.ст.119,120 ЦПК України, а саме без зазначення позивачкою доказів, що підтверджують кожну обставину на яку вона посилається, або наявність підстав для звільнення від доказування.

19.12.2014 року на виконання вимог ухвали, позивачкою до суду було подано пояснення щодо обставин, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, з доданими матеріалами (а.с. 12-13).

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2014 року позовна заява була визнана неподаною та повернута позивачці з підстав, що вона не усунула у встановлений судом строк недоліки заяви, а саме не надала позовну заяву у новій редакції, а також її копії та документи для вручення відповідачу.

З такими висновками суду погодитися не можна.

На думку колегії суддів, при поверненні позовної заяви суд діяв формально, не повно врахував вимоги ст.119 ЦПК України, безпідставно перешкоджаючи доступу позивача до судового захисту, дав оцінку недоведеності позовних вимог до розгляду справи по суті, чим порушив вимоги ст.11 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Форма і зміст позовної заяви повинні відповідати ст.119 ЦПК України. В частині 2 ст. 119 ЦПК України зазначено вичерпний перелік того, що повинна містити позовна заява.

Позивач згідно з п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України повинен тільки зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Наведене свідчить, що сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки в разі неподання їх в подальшому це є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не про визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Також у резолютивній частині ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не було зазначено, що позивачці необхідно було подати позовну заяву у новій редакції, а постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 суд першої інстанції посилається саме на неподання позовної заяви в новій редакції.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження у справі, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до положень п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кірвооградської області від 19.12.2014 року - скасувати.

Питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: