Справа №22Ц-4701/2008 рік                        Головуючий в 1 інстанції Журавський В.В.

Категорія 21                                                   Доповідач в II інстанції Суханова Є.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого            Хопти С. Ф.,

Суханової Є.М.

суддів:                       Даценко Л.М. ,

при секретарі            Приходько Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Саламандра-Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,  завданої в результаті ДТП в порядку регресу;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2008 року було задоволено позов позивача,  стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закритого товариства „Страхова компанія „Саламандра-Україна" 4415 грн. 03 коп. на відшкодування матеріальних збитків 300 грн. 00 коп. сплачених за проведення автоекспертизи,  а також витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп.,  - а всього 4796 грн.ОЗ коп.

Не погодившись з висновками,  наведеними в рішенні суду,  апелянт звернувся з апеляційною скаргою,  в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове,  яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів вислухавши доповідь судці-доповідача,  пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  вважає,  що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив,  що 23 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір № 1641 добровільного страхування транспортного засобу,  відповідно до якого страхова сума належного ОСОБА_2 на праві приватної власності автомобіля марки „ТОЙОТА Ленд Крузер Прадо" Д.н. НОМЕР_1,  склала 238875 грн. 00 коп. У відповідності до умов договору страхові виплати наступали у разі протиправних дій третіх осіб,  викрадення,  ДТП,  стихійного лиха,  пожежі,  тощо.

2

За вказаним договором страхування та на підставі зазначеного звіту № 2183 від 28.12.2007 року,  заяви ОСОБА_2 про пошкодження транспортного засобу від 16.10.2007 року,  довідки ДАІ № 227 від 08.11.2007 року було складено страховий акт № 2375.10.07 від 17.01.2008 року,  згідно з яким 07.09.2008 року позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 4415 грн. 03 коп.,  що підтверджується платіжними дорученнями за № 17 від 21.03.2008 року та\№ 18 від 24.03.2008 року.

Також відповідно до рахунку № 2183 від 28.12.2007 року,  позивач сплатив суму в розмірі 300 грн. 00 коп.3а проведення автоекспертизи автомобіля,  що підтверджується платіжним дорученням № 101 від 07.03.2008 року.

На письмову вимогу позивача про добровільне відшкодування завданої шкоди,  відповідач не відреагував.

Відповідно до вимог  ст.  993 ЦК України,  до страховика,  який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування,  у межах фактичних витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник або інша особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ч.2  ст.  1187 ЦК України,  шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності інше речове право,  договір підряду,  оренди,  Тощо) володіє транспортним засобом,  механізмом,  іншим об"єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи,  а саме з довідки відділу ДАІ з обслуговування Солом'янського району м.  Києва,  на час заподіяння шкоди ОСОБА_2,  відповідач володів автомобілем „ГАЗ-24",  д.н. НОМЕР_2,  на законних підставах,  а тому несе відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1  ст.  1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльність особистим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Згідно ч. 1  ст.  1191 ЦК України,  особа,  яка відшкодовувала шкоду,  іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування ,  якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином,  суд обгрунтовано встановив,  що позов доведений та

підлягає задоволенню.

Намагаючись спростувати висновки суду,  апелянт звернувся з апеляційною скаргою,  в якій вважає,  що суд невірно застосував законодавство,  а таким чином зробив невірні процесуальні висновки,  щодо обгрунтованості і позовних вимог.

Колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції правильно застосовував законодавство,  що регламентує зазначені правовідносини сторін.

3

Як вбачається з висновків колегії суддів,  зазначених вище,  суд першої інстанції правильно застосовував законодавство,  що регламентує зазначені правовідносини сторін.

Крім того,  колегія суддів бере до уваги,  що позивач не оскаржив постанову Солом"янського районного суду м.  Києва,  де судом було встановлено винуватість правопорушника ОСОБА_1 в скоєні ДТП,  що підтверджує висновки суду першої інстанції,  що стягненню в порядку регресу підлягають кошти сплачені страховою компанією за понесені збитки,  завдані діями відповідача.

Інших підстав для скасування рішення суду,  апелянт не навів,  а колегія суддів їх не встановила.

На   підставі   наведеного,    керуючись    ст.    293, 303, 304, 308, 313-315   ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного    суду Київської області від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.