№  К- 809/06                                                                                               

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

______________________________________________________________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“21” червня 2006 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                               Конюшка К.В.

суддів:                                               Ланченко Л.В.

                                                           Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі:  Баську С.С.

за участю представників:

позивача: не явка

відповідача: не явка

розглянувши касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.08.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.2005р.

у справі № 21/186-Н

за позовом                Приватного підприємця ОСОБА_1

до                                Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про                             визнання недійсними рішень

В С Т А Н О В И В :

В липні 2005 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання недійсними рішень НОМЕР_1 від 09.09.04, НОМЕР_2 від 08.10.2004р. про застосування фінансових санкцій. 

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вказані рішення мають бути визнані судом недійсними, оскільки відповідачем не доведено факту зберігання тютюнових виробів, а також не встановлено факту здійснення роздрібної чи оптової торгівлі тютюновими виробами. Крім того, позивачка зазначала, що знайдені 53 пачки тютюнових виробів належали їй як фізичній особі, а не як суб'єкту підприємницької діяльності, і оскільки законом не заборонено утримувати в кіоску належні на праві приватної власності речі, притягнення до майнової відповідальності у даному випадку є неправомірним.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.08.2005р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р. позов задоволено. Визнано недійсним рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 від 09.09.2004р. та НОМЕР_2 від 08.10.2004р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області просила скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.2005р.            у зв'язку з тим, що вони прийняті з порушенням норм матеріального права, і відмовити у позові.

В судове засідання представники відповідача сторін не з'явились, справу розглянуто на підставі ч.4 ст.221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як встановлено, 08.09.2004р. працівниками Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції здійснено  перевірку  господарської  одиниці  (кіоску  НОМЕР_3), що належить   суб'єкту   підприємницької   діяльності   ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових  операцій  у  сфері   готівкового  та   безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності,  про що складено Акт НОМЕР_4 від 08.09.2004 р.

В названому Акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення порядку ведення розрахункової книги (на реєстраційній сторінці не зазначено дату початку даної розрахункової книги в той час, коли вона використовується);  невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена по розрахункових квитанція, виданих з початку робочого дня на суму 7,00 грн.;  зберігання в кіоску тютюнових виробів за відсутності довідки про включення до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено п. 5, п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Перелік тютюнових виробів, які знаходились у кіоску, наведено у додатку НОМЕР_5 до Акту перевірки.

На підставі вищевказаного Акта перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийнято рішення НОМЕР_1 від 09.09.2004року про застосування до підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за зберігання тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правомірно  визначили, виходячи з приписів ст.ст. 1,15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (в редакції Закону, чинній на час прийняття оскарженого рішення про застосування фінансових санкцій), п.п.1.1., 2.1.-2.3. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002р. № 251  (в редакції з 25.11.2002р.), що внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання необхідно у разі здійснення суб'єктом підприємницької діяльності торгівлі відповідними товарами та у разі наявності відокремлених від роздрібної торгівлі місць зберігання. У випадку зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, що не відокремлені від місця торгівлі, таке місце зберігання не потребує внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Судами правильно зазначено, що позивач зберігав належні йому тютюнові вироби у кіоску, де здійснював торгівлю іншими товарами, ліцензія на торгівлю тютюновими виробами у нього відсутня, фактів здійснення позивачем торгівлі тютюновими виробами та договірних стосунків з іншими суб'єктами господарювання щодо зберігання тютюнових виробів (цигарок) не встановлено та не доведено відповідачем.

            Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а судові рішення - без змін.

            Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 19.08.2005р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.2005р.  у справі   № 21/186-Н - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                      К.В. Конюшко