У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали з цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та виділення частки житлового будинку в натурі за апеляційної скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 5 січня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та виділення частки житлового будинку в натурі.

15 грудня 2015 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яку обгрунтував тим, що будинок АДРЕСА_1 може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя. Позивачка має підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитися даним будинком та відчужити такий на користь невідомих осіб. Це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 5 січня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та виділення житлового будинку в натурі відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3, представник ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ним ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Межі доводів апеляційної скарги - жодних причин, у зв'язку з якими потрібно було відмовляти в забезпеченні позову в суду першої інстанції не було, а обрання виду забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний будинок було цілком обгрунтоване та спиралося на доказах.

В запереченні ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити з тих підстав, що з 27 грудня 2014 року він не являється власником будинку АДРЕСА_1, який подарував ОСОБА_4.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності ОСОБА_2.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить відповідачеві ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини статті 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком судді про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 із-за відсутності правових підстав, оскільки згідно договору дарування від 27 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2290, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0531 га, на якій він розташований.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суддя не порушив норми Цивільного процесуального кодексу, а тому ухвала має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 5 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: