ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р. Справа № 1/53/5022-578/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України, за № 03.3-32/В-1/318 від 29.01.2015 року

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.12.14

у справі № 1/53/5022-578/2012

за скаргою: ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"

на дії: Державної виконавчої служби України

за позовом: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль

про стягнення 20 485 546 грн. 89 коп.

За участю представників:

від ДВС України - Слесарчук Р.С. - представник;

від відповідача - Панчук С.М. - представник;

від позивача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду, справу №1/53/5022-578/2012 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. до складу судової колегії введено суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.15 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 19.02.15.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.12.14 у справі № 1/53/5022-578/2012 (суддя Стадник М.С.) скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" задоволено, визнано недійсною Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993.69 грн. Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., які полягають у винесенні Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №34710161 від 24.04.14 в сумі 2054993,69 грн.

При цьому місцевий господарський суд послався на те, що встановлений постановою від 12.10.12 державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду яким є 26.10.12 не закінчився, так як в силу ЦК України , його перебіг зупиняється шляхом направлення заяви боржника в останній день строку про зупинення виконавчого провадження, враховуючи обізнаність ДВС щодо перебування підприємства в Реєстрі підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.

Разом з цим сам по собі сплив строку для добровільного виконання рішення і не отримання повідомлення від сторін про його виконання не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, так як такою підставою є його невиконання у встановлений строк та вчинення державним виконавцем дій на примусове його виконання. Іншого законом не передбачено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Державною виконавчою службою подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.14 у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ по газифікації та газопостачанню «Тернопільміськгаз».

При цьому, апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Також, на думку скаржника, суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначає, про те, що безпідставними є висновки суду стосовного того, що скерувавши вимогу від 18.03.14 державного виконавця, боржнику було надано термін для добровільного виконання. Оскільки, надання терміну боржнику, відповідно до вимог ст..5 ЗУ «Про виконавче провадження» - це термін наданий боржнику для виконання вимоги державного виконавця під час проведення примусових дій у виконавчому провадженні. Скаржник зазначає, що в ЗУ «Про виконавче провадження» відсутній термін «добровільне виконання», а відповідно до ст..28 цього Закону термін для самостійного виконання надається лише при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом з цим, ст..28 ЗУ «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав не стягнення виконавчого збору.

Також, апелянт вказує на те, що безпідставними є висновки суду першої інстанції на те, що Державна виконавча служба України не підтвердила примусовість виконання рішення, оскільки заходи примусового виконання рішення підтверджуються доказами та ст.ст.12, 32 ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини не явки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 09.02.15 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду ухвали в апеляційному порядку та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Присутні представники навели у судовому засіданні свої доводи та заперечення, зазначено про відсутність підстав відводу членам судової колегії та про ознайомлення з правами та обов'язками, зазначеними в ст. 22 ГПК України.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.12 стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 17685224 грн. 35 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1337080 грн. 77коп. пені, 736792 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 726449 грн. 72 коп. - 3% річних та 64380 грн. судового збору. На виконання рішення суду видано наказ від 18.09.12.

Ухвалою суду від 07.07.14 за заявою позивача № 31/10-4043 від 20.06.14 затверджено мирову угоду від 20.06.14 укладену між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" відповідно до якої сторони погодили строки та порядок виконання рішення суду, а саме 20489926,89 грн. - сума боргу, яка склалася на момент укладення мирової угоди, погашається згідно затвердженого сторонами графіку.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" подало скаргу на дії ДВС, в якій просить визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.14 про стягнення з ПАТ"Тернопільміськгаз" виконавчого збору у сумі 2054993,69 грн. та про визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом задоволено подану скаргу на дії ДВС, визнано недійсною Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993.69 грн. Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., які полягають у винесенні Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №34710161 від 24.04.2014р. в сумі 2054993,69 грн.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція закону від 05.07.12) за заявою стягувача протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 25 ЗУ «Про виконавче провадження», а також п.3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом та вказується дата виконання

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.27 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове його виконання. Тобто, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення після спливу строку встановленого для добровільного виконання та ненадання повідомлення протягом трьох днів про його виконання.

Відповідно до ст.28 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 12.10.12 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №34710161 з виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 18.09.12 у справі №1/53/5022-578/2012, на підставі поданої 11.10.12 стягувачем заяви від 03.10.12 №31/10-5835.

Вказаною постановою надано боржнику для добровільного виконання рішення в сумі 17 685 224 грн. 35 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1 337 080 грн. 77 коп. пені, 736 792 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 726 449 грн. 72 коп. - 3% річних та 64 380 грн. судового збору, всього 20 549 926,89 грн., семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови, та попереджено, що у разі ненадання боржником підтверджуючих документів буде розпочато примусове виконання рішення із стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених законом.

Супровідним листом від 15.10.12 №12-0-35-3191/5-607/12 постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу боржника.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження одержана ПАТ "Тернопільміськгаз" 19.10.12 та зареєстрована 22.10.12 про що зазначено на супровідному листі про реєстрацію вхідної кореспонденції за №797.

Таким чином, рішення мало бути виконане у строк до 26.10.12 включно.

Матеріалами справи підтверджується, що боржником 26.10.12 направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби заяву про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського від 18.09.12 у справі №1/53/5022-578/2012.

На підставі поданої заяви державним виконавцем винесено постанову від 28.11.12 про зупинення виконавчого провадження, згідно якої зазначено про зупинення примусового виконання наказу суду. Зазначена постанова направлена боржнику 01.12.12 згідно супровідного листа №12-0-34-4970/5-607/12.

При цьому, постанова про стягнення виконавчого збору державним виконавцем не виносилася.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що при цьому строк для добровільного виконання рішення суду зупинився, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, та участь у процедурі погашення заборгованості згідно з вказаним законом стали підставою для зупинення виконачого провадження) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Згідно з п.15 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" та п.4.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Також, частиною першою ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав передбачених п.15 ст. 37 Закону - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" , не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини,при цьому, впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Разом з цим, дія процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу згідно п.3.4 ст.3 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", встановлена до 1 січня 2013 року.

Зважаючи на ст.1 ЗУ "Про державну виконавчу службу" та п.7 Порядку ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України, яка є центральним органом виконавчої влади (положення про Міністерство юстиції України) та є користувачем Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, а відтак державний виконавець обізнаний щодо обставин, які зумовлюють початок та закінчення строку зупинення та поновлення виконавчого провадження.

Приписами ч.1 ст. 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом у даному випадку такою подією є вказівка у ст.ст. 37, 39 Закону"Про виконавче провадження" на обов'язкове зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня коли державному виконавцю стало відомо про внесення підприємства до вищезазначеного Реєстру.

Підтвердженням факту того, що підприємство бере участь у процедурі погашення заборгованості є виписка з Реєстру (п.3.2.6 ст.6 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу")

З матеріалів справи, а саме виписки з Реєстру від 25.10.12, вбачається, що ПАТ "Тернопільміськгаз" внесений в Реєстр 28.11.05 на підставі наказу Мінпаливенерго України від 10.11.05 №568 і приймає участь у процедурі погашення заборгованості встановленої законом по даний час.

5 березня 2013 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, за відсутністю обставини, яка зумовила зупинення виконавче провадження, а саме, у зв'язку з тим, що строк встановлений ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до 01.01.13 сплинув.

Із зазначеної постанови вбачається, що державним виконавцем поновлено примусове виконання рішення, разом з цим в тексті постанови відсутня інформація про невиконання боржником рішення суду у строки встановлені постановою від 12.10.12 та про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10%, а також здійснення заходів на його примусове виконання.

Як встановлено місцевим господарським судом, з матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем вчинялися будь - які дії спрямовані на примусове виконання рішення суду в період з 12.10.12 по 05.03.13.

Відповідно до п. 3.4 ст.3 ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції змін від 15.05.13) процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжена до 1 січня 2014 року.

Проте, державним виконавцем всупереч нормам вищенаведених законів не прийнято постанови про зупинення виконавчого провадження.

Згідно з ч.5 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.4.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача та надіслати сторонам копії постанови у триденний строк.

Зважаючи на усунення підстав зупинення виконавчого провадження, а саме закінчення терміну на який продовжувалася процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу (до 01.01.14), державним виконавцем за власною ініціативою проведено 18.03.14 ряд заходів: оформлено вимогу державного виконавця №14-0-35-128/5-225/12 від 18.03.14 із вимогою протягом 3-х днів з моменту отримання даної вимоги надати відділу примусового виконання рішень ДВС України інформацію:- про розмір сплачених коштів на виконання рішення та провести взаємозвірку із стягувачем, та надати належні копії таких документів; - дані про відкриті у банківських установах рахунки, у тому числі захищені рахунки; - дані про майно, що належить на праві власності ПАТ "Тернопільміськгаз" на яке може бути звернено стягнення із зазначенням його місцезнаходження; - перелік заходів, що вживаються боржником на виконання рішення. Також, у вимозі міститься попередження боржника, що у разі не сплати заборгованості по виконавчому провадженню, не надання інформації щодо виконання рішення суду та за відсутністю підстав щодо зупинення виконавчого провадження, державним виконавцем будуть вжиті заходи примусового характеру спрямовані на виконання рішення суду.

Тобто, як вірно зазначено судом перешої інстанції, даною вимогою державний виконавець визначив боржнику термін для добровільного виконання рішення суду три дні з моменту одержання вимоги та підтвердив, що заходи примусового виконання рішення не розпочиналися.

Також, винесена постанова державного виконавця від 18.03.14 про поновлення виконавчого провадження по виконанню рішення суду зупиненого 28.11.12 за відсутністю підстав, що стали для його зупинення, а саме закінчення дії процедури встановленої до 01.01.14, разом з цим, постановою від 28.11.12 зупинялося виконавче провадження до закінчення дії процедури встановленої до 01.01.13 і, за змістом п.2 постанови поновлюється примусове виконання рішення, при тому, що в тексті постанови не зазначена інформація про встановлення строку для добровільного виконання рішення суду, порушення боржником цих строків, що є підставою для його примусового виконання, та відсутні посилання на стягнення виконавчого збору у зв'язку з невиконанням рішення у встановлений строк для його добровільного виконання.

Наведеним підтверджується, що станом на 18.03.14 строки для добровільного виконання рішення суду боржником не порушені.

А відтак, місцевим господарським судом правомірно зазначено, що повідомлення боржника про строки встановлені для добровільного виконання рішення зазначаються у постанові, встановлення таких строків за змістом відповідають інформації яка має бути доведена до виконавця шляхом встановленим законодавцем, а саме направлення такої рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, іншого законом не передбачено, оскільки направлення такої простою кореспонденцією унеможливило б встановити з якого моменту мають бути здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Разом з цим, згідно супровідного листа від 18.03.14 №14-0-35-971/5-225/12 постанова адресована боржнику та стягувачу, проте в матеріалах справи відсутні докази направлення постанови та вимоги боржнику рекомендованою кореспонденцією матеріали виконавчого провадження не містять, також одержання таких заперечується скаржником .

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що постанова і вимога, не доведені до боржника у встановлений ст.31 Закону "Про виконавче провадження" спосіб.

В подальшому державним виконавцем винесена постанова від 24.04.14 (яка є предметом оскарження) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2 054 992,69 грн., у зв'язку з невиконанням ним рішення у семиденний строк встановлений для добровільного виконання постановою державного виконавця від 12.10.12.

Разом з цим, ухвалою суду від 07.07.14 затверджено мирову угоду у справі №1/53/5022-578/2012.

ПАТ "Тернопільміськгаз" направив на адресу відділу примусового виконання рішень ДВС України заяву від 17.07.14 №1377 про закінчення виконавчого провадження у справі, у зв'язку із затвердженням судом мирової угоди та зняття арешту з рахунків, яка одержана адресатом 18.07.14

ДК "Газ України" НАК"Нафтогаз України" направила на адресу відділу примусового виконання рішень ДВС України заяву від 24.07.14 №31/10-4974 про закінчення виконавчого провадження у справі та зняття арешту з рахунків, яка одержана адресатом 18.07.14.

07 серпня 2014 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", згідно якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Згідно з п.2 постанови від 07.08.14 постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.14 виділено у окреме провадження та постановою від 07.08.14 виконавче провадження з примусового виконання постанови №34710161 від 07.08.14 направлено на виконання до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції,яка в свою чергу відкрила 10.09.14 виконавче провадження про стягнення виконавчого збору №44642259.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що ДВС не підтвердило підстави для стягнення судового збору зазначені у спірній постанові від 24.04.2014р., оскільки сторонами укладена мирова угода на стадії добровільного виконання рішення суду, оскільки встановлений постановою від 12.10.12 державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду, яким є 26.10.12 не закінчився, оскільки в силу ЦК України його перебіг зупинився шляхом направлення заяви боржника в останній день строку щодо зупинення виконавчого провадження.

Також, в період з 28.11.12 до 24.04.14 державним виконавцем не провадилися виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду, враховуючи запроваджену Законом про забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу процедуру. Крім того, з прийняттям державним виконавцем постанови про поновлення виконавчого провадження від 18.03.14 не втратила чинність постанова про поновлення виконавчого провадження від 05.03.13 яка виконавцем не зупинялася,але і примусове виконання рішення ним не здійснювалося;

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення вимог закону, поновлюючи виконавче провадження, державний виконавець не довів до відома боржнику строк для його добровільного виконання, в тому числі зазначений у вимозі від 18.03.14, а саме протягом трьох днів з моменту одержання вимоги щодо виконання рішення, яка є обов'язковою для виконання боржником згідно ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" зважаючи на наведене, такий не закінчився в силу закону.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що сам по собі сплив строку для добровільного виконання рішення і не отримання повідомлення від сторін про його виконання не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, так як такою підставою є його невиконання у встановлений строк та вчинення державним виконавцем дій на примусове його виконання.

Факт вчинення державним виконавцем будь - яких дій на примусове виконання рішення суду та доводи скаржника що містяться в апеляційній скарзі стосовно цього, спростовується матеріалами справи, а саме з матеріалів справи вбачається, що винесена державним виконавцем 24.04.14 на підставі відповіді Державної податкової служби України №1002943819 від 19.03.14 на запит ДВС України №3889583 від 19.03.14 постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Тернопільській області, повернута без виконання Головним управлінням, про що свідчить лист від 28.05.14 №15-08/287-3221, який одержаний відділом примусового виконання рішень ДВС України 30.05.14.

Підставою повернення зазначено відсутність у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (затверджена постановою КМУ від 3 серпня 2011 р. N 845) процедури арешту коштів боржника рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Направлені ДВС в Державну казначейську службу України для виконання платіжні вимоги від 15.05.14 з подальшим направленням їх на виконання у банківські установи повідомлені податковою інспекцією: вісім платіжних вимог від 15.05.14 направленні на виконання Тернопільському обласному управлінню АТ"Ощадбанк" (одержані 30.05.2014р.), повернуті 20.06.2014р. виконавчій службі: п'ять вимог без виконання щодо спец рахунків з підстав зазначених в п.10 ст.18 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу",

дві за відсутністю коштів на рахунках,

пл.вимога №225/12-1 на суму 22604919,58 грн. виконана на суму 171,74грн.

Дві вимоги направлені на виконання АТ "Райффайзен Банк Аваль" повернуті ДВС 03.06.2014р. без виконання з підстав оформлення їх з порушенням порядку встановленого Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті(№225/12-1 та 225/12-2 на суму 22604 919,58грн.).

Дві вимоги направлені на виконання АТ "Сбербанк Росії" повернуті ДВС 07.06.2014р. без виконання з підстав відсутності коштів на рахунку (№225/12-1 та 225/12-2 на суму 22604 919,58грн.).

Одна вимога №225/12-1 на суму 22604919,58грн. направлена на виконання АТ "Укргазбанк" виконана в частині 947,91 грн., в решті повернута без виконання за відсутності коштів ДВС 03.06.2014р.; безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (№225/12-1 та 225/12-2 на суму 22604919,58 грн.).

Три вимоги направлені на виконання Тернопільська філія ПАТ КБ "Приватбанк" повернуті ДВС без виконання з підстав відсутності коштів на рахунку, з рахунку по виплаті страхових коштів не можуть бути задоволені інші вимоги кредиторів , вимога № 225/12-1 на суму 22604919,58 грн. виконана в частині 1753,12 грн.

Докази перерахування коштів стягувачу в матеріалах виконавчого провадження відсутні, а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, ДВС не підтвердило примусове виконання рішення суду. Доводи скаржника, що містяться в апеляційній скарзі з цього приводу, спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до ст.ст.45, 46 ЗУ «Про виконавче провадження» стягується за постановою державного виконавця, якщо останній не виконав його добровільно у встановлений для цього строк і воно було виконано примусово. Таким чином за відсутності вжиття виконавчою службою заходів примусового виконання рішення, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Крім того, судом встановлено, що строк наданий державним виконавцем для добровільного виконання був нереальним, оскільки постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження боржник одержав 19.10.12, коли підприємство було включено до Реєстру і виконавче провадження підлягало зупиненню. Такий висновок суду узгоджується з практикою ВГС України (постанова у справі №31/271 від 17.03.14)

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що місцевим господарським судом зроблено невірний висновок про те, що державний виконавець при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження не надав термін для добровільного виконання, апеляційною інстанцією до уваги не беруться, оскільки висновок суду ґрунтується на тому, що зміст вимоги державного виконавця від 18.03.14 та постанови державного виконавця про поновлення виконавчого провадження від 18.03.14 підтверджують, що станом на 18.03.14 строк добровільного виконання рішення суду боржником не порушено. Крім того, висновок місцевого господарського суду ґрунтується на ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» про недоведеність державним виконавцем до відома боржника строк зазначений у вимозі від 18.03.14 для добровільного виконання, а саме протягом трьох днів з моменту одержання вимоги, яка є обов'язковою.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом дотримано вимог матеріального права та процесуального, а відтак не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 24.12.14 у даній справі.

Судові витрати за перегляд ухвали в апеляційному порядку належить покласти на скаржника, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.14 у справі №1/53/5022-578/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст..ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.