ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31    http://vn.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________

У Х В А Л А

25 лютого 2015 р.                                                                                

Справа № 902/232/15  

      Суддя господарського суду Яремчук Ю.О., розглянувши клопотання (вимогу) від 12.02.2015 року товариства з обмеженою відповіальністю "Бєлтранс" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові суми відповідача в розмірі позовних вимог

за позовом:Товариства з обмеженою відповіальністю "Бєлтранс"  (вул. Леніна, 65, м. Біляївка,Одеська обл, 67600)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім"  ( вул. Хмельницьке шосе, 122, оф. 301, м. Вінниця,  21021)  

про стягнення 153359,38 грн. заборгованості

без виклику представників сторін

                                       

В С Т А Н О В И В :

          Подано позов товариством з обмеженою відповіальністю "Бєлтранс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім" про стягнення 153359,38 грн. заборгованості.

        Ухвалою суду  від  25.02.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі  з призначенням судового засідання на 12.03.2015 року.

Одночасно в позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та/або грошові суми відповідача, в розмірі позовних вимог.

З огляду на порушення провадження у справі за вказаним позовом судом розглянуто вимогу позивача про забезпечення позову, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

 Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

 Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.

 За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Нормами ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами. Господарський суд, згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору. Таке припущення має бути обґрунтованим, тобто підкріпленим доказами наявності фактичних, отже, реально, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов’язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов’язковим.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав належного доказу в підтвердження  імовірності вчинення відповідачем дій з метою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви останнього про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи клоптання позивача про забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання (вимога) від 12.02.2015 року товариства з обмеженою відповіальністю "Бєлтранс" про забезпечення позов шляхом накладення арешту на майно та/або грошові суми відповідача,  в розмірі позовних вимог -   відхилити.

          Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами.

          

Суддя                                           Яремчук Ю.О.             

          

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (вул. Леніна, 65, м. Біляївка,Одеська обл, 67600)    

3 - відповідачу  ( вул. Хмельницьке шосе, 122, оф. 301, м. Вінниця, 21021)