УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 2-2972/12 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 20 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Зарицької Г.В.

при секретарі судового засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 09.12.2014 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачки про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. 05.05.2012 року його квартиру було затоплено з вини відповідачки. Внаслідок залиття квартири йому було спричинено матеріальну шкоду та моральну шкоду, яку він оцінює відповідно у 27182 грн. і 25000 грн.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги і остаточно просив стягнути з відповідачки 15992 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та понесені по справі судові витрати (а.с.151-153).

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 09.12.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15992 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди; 5000 грн. витрат за проведення судової експертизи; 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 24492 грн. Стягнуто з відповідачки на користь держави 321,90 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Встановлено, що 05.05.2012 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу, про що складено відповідні акти. Згідно акту від 11.05.2012 року, складеного працівниками КВЖРЕП-14, причиною залиття квартири позивача є розрив змішувача води китайського виробництва в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.10).

Згідно висновку №36/02-14 повторної судової будівельно-технічної експертизи від 05.02.2014 року вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття, і відновлення конструктивних елементів та їх оздоблювальних покриттів в приміщеннях квартири АДРЕСА_1, в діючих цінах на момент проведення дослідження, складає 15992 грн. (а.с.102-120).

Враховуючи наведене, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, в тому числі і щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу.

Доводи апеляційної скарги вказані висновки суду не спростовують.

Деяка невідповідність актів, складених КВЖРЕП, установленій формі /Додатку №4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затв. наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76/ не свідчить про те, що зазначені в них відомості є неправильними або такими, що не відповідають дійсним обставинам. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який працює слюсарем-сантехніком у КВЖРЕП -14, підтвердив факт залиття квартири позивача з вини відповідачки. Разом з тим, відповідачкою не доведено, що залиття сталось не з її вини та не надано доказів на спростування розміру спричиненої шкоди. В свою чергу, надані позивачем докази про розмір заподіяної матеріальної шкоди є належними, оскільки відповідно до ст.58 ЦПК України містять фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Посилання апелянта на те, що згідно експертного висновку пошкодження, виявлені під час дослідження квартири позивача, утворились як в процесі експлуатації квартири так і внаслідок залиття рідиною, однак процентне співвідношення таких причин не визначалось, що вплинуло на визначення розміру матеріальної шкоди, є необґрунтованим. Як вбачається зі змісту експертного висновку №36/02-14 при визначенні розміру шкоди експертом приймались до уваги лише ті пошкодження, які виникли внаслідок залиття конструктивних елементів та їх оздоблювальних покриттів в приміщеннях квартири саме рідиною, а не тих, що виникли в процесі експлуатації квартири.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, суд 1-ї інстанції припустився помилки, стягнувши з відповідачки 100% понесених позивачем судових витрат у вигляді оплати судових експертиз та оплати правової допомоги, в той час як позов ОСОБА_1 задоволено частково на суму 17492 грн. від 20992 грн. заявлених в уточненому позові, що в процентному відношенні становить 83%. З огляду на наведене рішення суду в частині розподілу судових витрат слід змінити, зменшивши розмір відшкодування судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачки, за проведення судових експертиз - з 5000 грн. до 4150 грн. /5000х83%:100/, за правову допомогу - з 2000 грн. до 1660 грн. /2000х83%:100/.

Розмір судового збору, визначений на час ухвалення судового рішення, становить 243,60 грн.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 09.12.2014 року змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац другий та третій в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15992,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; 1500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; 4150,00 грн. витрат на проведення судової експертизи; 1660,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 23302,00 грн. (двадцять три тисячі триста дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 243,60 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: