УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №275/788/14-к Головуючий у 1-й інст. Грищенко М. В.

Категорія ч.1 ст. 125 КК Доповідач Зав'язун С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Зав'язуна С.М.,

суддів: Мельничук Н.М., Крижанівського В.В.,

при секретарі Гибалі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження №275/788/14-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю: прокурора Селюченко І.І.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції, та постановити новий вирок яким виправдати ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Вважає вирок незаконним, а висновки суду невідповідними фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому, посилається на показання самого обвинуваченого про його дії під час конфлікту та на фотокартки і відеозаписи, що надавались потерпілою і суді першої інстанції. Наголошує, що суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_4 не могла бути свідком конфлікту між обвинуваченим та потерпілою. Суд не дав належної критичної оцінки показанням свідка ОСОБА_5, який є чоловіком потерпілої, з урахуванням недоброзичливих відносин між свідком та членами його сім'ї з матір'ю обвинуваченого ОСОБА_4 У вироку суд не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника прокурор просить вирок суду залишити без змін. Вважає, що показання свідка ОСОБА_4, на які посилається апелянт, були спростовані під час судового слідства, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_6, дослідженими у судовому засіданні відеозаписом, фотознімками, іншими доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 в своїх запереченнях на апеляційну скаргу захисника просить залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертає увагу, що показання ОСОБА_2 щодо обставин вчинення злочину, спростовуються доказами у провадженні це відеозаписом з цифрового носія та камери відео спостереження.

Згідно вироку суду, обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 600 гривень.

Приєднані до справи як речові докази диск з частковим відеозаписом конфлікту, флеш-карту з фотознімками межі земельних ділянок залишено в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вироку суду, 15 травня 2014 року близько 16 години 30 хвилин в с.Осівці Брусилівського району Житомирської області ОСОБА_2, перебуваючи на території подвір'я будинку АДРЕСА_2 в якому проживає потерпіла ОСОБА_6, під час виниклого з неприязних відносин конфлікту з потерпілою та членами її сім'ї умисно наніс один удар палицею по лівій руці потерпілої ОСОБА_8, чим спричинив їй тілесне ушкодження у вигляді синця на лівому плечі, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_6 та думку прокурора, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, досудове та судове слідство у ній проведено з додержанням вимог кримінального процесуального закону, порушень, що тягли б скасування чи зміну ухваленого вироку, не встановлено, а висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені перевіреними у ньому та викладеними у вироку доказами. Доводи викладені захисником в поданій апеляції є безпідставними і спростовуються наявними у провадженні доказами.

В ході судового слідства в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у нанесенні тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_6 не визнав, хоча факт конфлікту з потерпілою та її сім'єю не заперечував. Вказав, що чоловік потерпілої затягнув його на свою земельну ділянку, кидався битися, ОСОБА_6 знімала це на відеокамеру, а потім вони всі разом накинулися на нього. Потерпілу палкою не бив, будь-яких тілесних ушкоджень їй не заподіював.

У вироку суд першої інстанції, належним чином проаналізувавши, обґрунтовано дав критичну оцінку цим показанням обвинуваченого ОСОБА_2, які повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що з приводу впорядкування городу у неї виник конфлікт з матір'ю обвинуваченого - ОСОБА_4 У зв'язку з цим, ОСОБА_2, поводячи себе агресивно, перелізши через гілля на межі земельних ділянок, самовільно зайшов на територію її домогосподарства та намагався затіяти бійку з її чоловіком ОСОБА_5, замахувався палкою. Коли вона кинулася вирвати палку, то ОСОБА_2 наніс їй удар цією палкою по лівій руці.

Обставини за яких потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, механізм їх нанесення, останньою були відтворені під час проведення слідчого експерименту, що підтверджується відповідним протоколом від 28.05.2014 року.

Показання потерпілої ОСОБА_6, повністю узгоджуються і підтверджуються іншими належними доказами дослідженими судом першої інстанції та обґрунтовано покладеними в основу вироку на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_2

Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_5, ОСОБА_2 сам переліз через гілля на межі на їх територію, вів себе агресивно, намагався вступити в бійку з ним та дружиною. Він бачив, як обвинувачений наніс удар ОСОБА_6 палкою. Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 прийшла, коли конфлікт вже відбувся. Вона забрала сина і вони вдвох вийшли через ворота.

Факт заподіяння потерпілій ОСОБА_6 тілесного ушкодження, підтверджено висновком експерта №999 від 16.05.2014 р., яким було встановлено, що тілесне ушкодження, яке було виявлено в ОСОБА_6 у вигляді синця на лівому плечі, утворилося від дії тупого твердого предмету, не могло - при падінні на поверхні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою, та відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Згідно досліджених судом першої інстанції відеозапу (флеш пам'ять), роздруківкам відеозапису, фотознімкам, вбачається, що конфлікт, під час якого були спричинені легкі тілесні ушкодження потерпілій, відбувався на території земельної ділянки належної потерпілій біля її будинку. Від дороги подвір'я будинку потерпілої огороджено штахетником, цегляними стовпами, що значно обмежує можливість безперервно та чітко бачити з дороги те, що відбувається в подвір'ї. По суміжній межі складені уламки дерев'яної огорожі, стовбури, гілки дерев та кущів.

Аналізуючи вище наведені докази в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що свідок ОСОБА_4, яка є матір'ю обвинуваченого, не могла бути свідком обставин, коли ОСОБА_2 заподіяв тілесне ушкодження потерпілій, оскільки вона не могла безперервно спостерігати конфлікт, так як виходила з власного подвір'я на дорогу вулиці щоб зайти до подвір'я потерпілої і забрати звідти свого сина. Показанням свідка ОСОБА_4 у вироку, суд першої інстанції правильно дав критичну оцінку.

Вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Підстави для зміни чи скасування вироку за мотивами викладеними в апеляції захисника - відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2014 року шодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді :