АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/55/15 Справа № 429/12101/12 Головуючий у 1 й інстанції - Тимченко С.О. Доповідач - Зайцев В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого - судді Зайцева В.В.,

суддів Руських К.Г., Свідерської Т.А.,

при секретарі Дьоміній А.А.

за участю : прокурора Брусенцової І.В.

захисника адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, прож. АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.115 КК України до 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 28 липня 2012 року, приблизно о 02 год. 40 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, проходив спільно з ОСОБА_6 по АДРЕСА_2. Приблизно о 02 год. 50 хв., ОСОБА_3 умисно двома руками завдав удару в область лівого плеча ОСОБА_6, від якого остання впала на землю, при цьому ударившись головою об бетонну трубу. Побачивши, що від отриманого удару потерпіла ОСОБА_6 знепритомніла, ОСОБА_3, з метою приховання слідів злочину, узявши своєю правою рукою за кисть лівої руки ОСОБА_6, перетягнув її на територію покинутого домоволодіння по АДРЕСА_2. Після чого, ОСОБА_3 взяв на землі дві цеглини, якими наблизившись до лежачої на землі ОСОБА_6 із значною силою завдав не менше двох ударів в область голови потерпілої, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: зовнішніх: синців в області обох верхніх повік лівого і правого ока; саден у зовнішнього краю правої брови і в правій скроневій і правій завушній області, в області кута нижньої щелепи зліва, в області правої половини обличчя з розповсюдженням на скроневу, щокову та область нижньої щелепи, на правій бічній поверхні шиї в середній третині, на передній поверхні грудної клітини в правій підключичній області, на передній поверхні правого плечового суглобу, в проекції лівої підпахвинної впадини, на передній поверхні правого колінного суглоба, на передній поверхні в середній третині правої гомілки; ділянки з подовжньою ісчерченістю на передній поверхні стегон і передній черевній стінці зліва; забитої рани по краю нижньої щелепи справа, в області підборіддя 4 забитих рани, в області нижньої губи справа; внутрішніх: обширний крововилив в м'яких тканинах голови в тім'яно-потиличній області справа, під м'якою мозковою оболонкою в правій півкулі головного мозку в скронево-тім'яній частці, в м'яких тканинах шиї; вдавлений перелом в області правої скроневої кістки, уламковий перелом кісток носа, верхньої і нижньої щелеп в області тіла справа, розгинальні переломи під'язикової кістки і щитоподібного хряща. Сумісна тупа травма голови і шиї, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння та основи черепа, і переломом під'язичної кістки і щитоподібного хряща, та ускладнилась травматичним шоком за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та як така, що сприяла настанню смерті, відноситься до тяжких тілесних пошкоджень.

Смерть ОСОБА_6 настала від травматичного шоку, який розвився внаслідок поєднаної тупої травми голови і шиї з переломами кісток зведення і основи черепа, кісток обличчя, переломом під'язичної кістки і щитоподібного хряща.

В апеляціях:

- прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3, вважає вирок незаконним в зв'язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом при постановленні вироку було порушено вимоги ст.370 КПК України. Суд у вироку безпідставно послався на показання працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, які ґрунтуються на поясненнях обвинуваченого ОСОБА_3. Просить вирок суду змінити, виключити з вироку суду посилання на вищевказані показання свідків як на докази обвинувачення.

- адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 вважає вирок незаконним в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину не доведена в ході судового слідства. Експертизи по справі проведені неповно з порушенням норм КПК України. По справі не встановлений час, причина смерті характер та спосіб спричинення тілесних ушкоджень, не встановлено знаряддя злочину. Досудове слідство проведено з порушенням ст.22 КПК України. На досудовому слідстві було порушено право ОСОБА_3 на захист. Судове слідство проведено неповно та односторонньо. Суд не зазначив у вироку експертизи №484,522, які були досліджені у судовому засіданні, необґрунтовано поклав у доведеність вини молекулярно-генетичну експертизу. Допущені порушення вимог ст.94 КПК України 1960 року, ч.4 ст.223 КПК України. Судом у вироку не обґрунтовано чому він бере до уваги одні докази та відкидає інші. Мотивувальна частина вироку не містить часу скоєння злочину, не зазначена мета та мотив, не встановлений механізм спричинення тілесних ушкоджень та кількості нанесених ударів. Зазначені у вироку факти щодо вірогідності наявності ознак ДНК ОСОБА_3 у піднігтьовому змісті рук ОСОБА_6 перекручені. Посилання суду на показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, потерпілого ОСОБА_4 безпідставні та необґрунтовано покладені судом в основу доведеності вини ОСОБА_3 Суд не взяв до уваги показання ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, порушив вимоги ст.97 КПК України 1960 року. Показання ОСОБА_20, ОСОБА_21 не містять фактів підтверджуючих обвинувачення ОСОБА_3 Суд необґрунтовано поклав в основу обвинувачення протокол додаткового допиту підозрюваного, протокол та відеозапис відтворення обстановки та обставин події. Вирок винесений з обвинувальним нахилом. Просить вирок суду скасувати, визнати обвинуваченого не винним та виправдати ОСОБА_3.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2 які просили вирок суду скасувати, ухвалити виправдувальний вирок, прокурора, яка апеляцію прокурора підтримала, апеляцію захисника не підтримала, вважала за необхідне вирок суду змінити, задовольнивши апеляцію прокурора, а в решті вирок залишити без змін, потерпілого ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5 які заперечували проти задоволення апеляцій і просили ви рок суду залишити без змін, проаналізувавши доводи, викладені в апеляціях та висловлені в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, а вирок суду є законним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України за обставин, викладених у вироку, судом обґрунтовані в результаті ретельно досліджених у судовому засіданні доказів, яким дано належну оцінку з точки зору їх допустимості, законності та відносності і вказані висновки є правильними.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 скоїв злочин 28 липня 2012 року. Кримінальну справу за фактом умисного вбивства ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України було порушено 28 липня 2012 року. З цього часу проводилося досудове слідство в порядку, передбаченому КПК України 1960 року. Оскільки досудове слідство на момент набуття чинності нового КПК України (20 листопада 2012 року) закінчене не було, воно продовжилося внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.11.2012 року та в порядку, передбаченому новим КПК України.

Згідно п. п. 6, 8 Перехідних положень КПК України Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим судом було обґрунтовано досліджено докази, отримані до набрання КПК України 2012 року чинності й вони обґрунтовано визнані допустимими, відносними й законними, оскільки булим зібрані в порядку чинного на момент їх вчинення кримінально-процесуального законодавства. Порушень під час їх зібрання з боку органів досудового слідства перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнає вину у скоєному, однак його вина встановлена судом сукупністю інших доказів, належно зібраних в ході досудового та судового слідства.

Виходячи з вищенаведених приписів Закону, місцевий суд обґрунтовано оголосивши в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_3 даних ним в ході досудового слідства та перевіривши їх і зіставивши з іншими доказами, дав їм оцінку у вироку з точки зору допустимості да достовірності.

Так, згідно протоколу додаткового допиту ОСОБА_3, вбачалося, що він визнавав себе винним в скоєнні насильства стосовно ОСОБА_6 та давав детальні пояснення. Вказані пояснення ОСОБА_3 погоджуються та відповідають іншим доказам у кримінальному провадженні, а саме - протоколу огляду місця події, протоколу відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3, та іншим.

Зокрема, згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 01 вересня 2012 року, зі схемою та фототаблицею до нього, під час якого ОСОБА_3, в присутності захисника та понятих детально та добровільно розповів про обставини вчинення злочину, який мав місце 28 липня 2012 року та вказав на місці, де саме він штовхнув ОСОБА_6 та яким чином вона впала і як він відтягнув ОСОБА_6, де її кинув, а також вказав як наносив удари цеглою.

Вказані докази були судом обґрунтовано покладені в основу обвинувачення ОСОБА_3, оскільки вони повністю відповідають фактичним обставинам справи, а тому відповідний довід адвоката ОСОБА_2, є безпідставним.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_6 була його дружиною. 27 липня 2012 року приблизно о 16 годині дзвонив дружині, яка перебувала у м. Павлограді, та сказав, що буде відпочивати зі знайомими. Прибувши додому, побачив, що дружини вдома не було. Вранці він подзвонив дружині, та вона не брала трубку. Він не здивувався, оскільки дружина могла залишитися ночувати у своєї матері. Наступного дня йому подзвонив брат дружини - ОСОБА_15, та просив приїхати. Він приїхав до тещі, де йому розповіли, що знайшли тіло вбитої дружини. На місці злочину він побачив тіло дружини, яке лежало на спині біля недобудованого будинку, номер якого він не пам'ятає. Згодом, в лікарні, де проводили огляд всіх підозрюваних у скоєні вбивства ОСОБА_6 бачив подряпини на руках та обличчі з усих обвинувачених лише в обвинуваченого ОСОБА_3. Подряпини були широкі, глибокі, та свіжі.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що 28 липня 2012 року об 11 годині мати йому повідомила, що ОСОБА_6 вбита. Серед підозрюваних, яких було приблизно 10 чоловік, які були у лікарні був також ОСОБА_3. В ОСОБА_3 біля носа, з лівої сторони була подряпина, а на руках були подряпини у кількості, приблизно 3-4. ОСОБА_3 дуже нервував. У інших чоловіків подряпин на тілі не було.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_16 також підтвердили, що 29 липня 2012 року вони із працівниками міліції їздили на медичний огляд, де бачили обвинуваченого ОСОБА_3, який нервував, та у нього було подряпане обличчя та руки. На обличчі біля носа була подряпина. На руках у ОСОБА_3 були три коротких подряпини, видно було, що подряпина була зроблена нігтем. Всього було оглянуто, приблизно 10 чоловік. Ні у кого, окрім ОСОБА_3, подряпин не було.

Ці показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 суд обґрунтовано визнав правдивими, та поклав їх в обґрунтування вини обвинуваченого, оскільки вони підтверджуються іншими доказами по справі. А тому відповідний довід в апеляції адвоката, є безпідставним.

Також свідок ОСОБА_23 показала, що в ніч на 28.07.2012 року вона спілкувалася з ОСОБА_3. Розійшлися приблизно о 02 годині 30 хвилин. При цьому вона пояснила, що трималася з ОСОБА_3 за руки і на руках ніяких порізів у нього не було, як не було подряпин на обличчі.

В ході очної ставки між свідком ОСОБА_23 та ОСОБА_3 16 листопада 2012 року, свідок ОСОБА_23 показала, що ОСОБА_3 прийшов у кафе 27 липня 2012 року, приблизно о 21 годині, після чого приблизно о 22 годині 30 хвилин вони разом з ОСОБА_3 пішли додому. Знаходились біля її будинку приблизно до 02 год. 30 хв., після чого вона пішла додому, а ОСОБА_3 пішов. За час спілкування з ОСОБА_3 27 та 28 липня 2012 року у ОСОБА_3 на обличчі та відкритих ділянках тіла не було подряпин, саден, порізів або ран.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано взяв до уваги пояснення дані ОСОБА_3 в ході досудового слідства і в ході відтворення обстановки і обставин події з ним, оскільки ці його пояснення підтверджені саме показаннями перерахованих свідків та потерпілого ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_25 підтвердила, що саме вона була у 2012 році, точніше часу не пам'ятає, запрошена співробітниками міліції пойнятою, під час проведення відтворення обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_3, який розповідав, що йшов із ОСОБА_6 по вулиці, та був у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 його розізлила, і він вдарив її, а далі за руку затягнув у недобудований будинок, там на місці взяв дві цеглини склеєні цементом, та кинув декілька раз на голову потерпілій. На запитання, чому він це зробив, ОСОБА_3 відповів, що боявся, що ОСОБА_6 розповість все чоловікові. Обвинувачений ОСОБА_3 під час слідчої дії не був засмучений, не запинався, та не говорив, що його заставляють працівники міліції давати такі показання, ніяких жалоб та зауважень під час проведення відтворення обстановки та обставин подій, не поступало.

Аналогічні свідчення дав свідок ОСОБА_27.

Крім того, об'єктивно вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Згідно протоколу огляду від 28 липня 2012 року, та схеми до нього, з якого вбачається, що був проведений огляд трупу ОСОБА_6 У центрі ділянки розташована недобудована одноповерхова цегляна будівля. На відстані 1 м. від хвіртки та 4 м. від дороги, на стежці знаходяться розкидані речі, а саме сумка жіноча чорного кольору. Біля сумки виявлений жмут волосся. Біля хвіртки, на відстані 2 м. один від одного виявлені два жіночих тапка білого кольору. На відстані 3 м. від огорожі та 2,5 м. від входу у домоволодіння на землі на траві виявлений труп ОСОБА_6 Труп лежить на спині перпендикулярно входу у домоволодіння, головою до домоволодіння, паралельно огорожі. Зафіксовано місце розташування трупу та тілесні ушкодження на ньому. На відстані 10 см. над головою виявлена цеглина білого кольору з невеликою кількістю плям бурого кольору. Зліва від голови, на відстані 10 см. виявлена половина цеглини червоного кольору. На відстані 1 м. ліворуч по діагоналі лежить ціла силікатна цеглина білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору по всім сторонам цеглини. Праворуч на відстані 1,5 м. під кутом 45 градусів лежить осколок цеглини білого кольору діаметром 10 см. з плямами бурого кольору. З місця події вилучені: сумка з речами у ній; зрізи нігтьових пластин потерпілої; мікрочастки з обох долонь та внутрішніх поверхонь стегон потерпілої; чотири цеглини зі слідами речовини бурого кольору; волосся з цеглини № 1; жмут волосся біля сумки; особисті речі, які були розкидані біля сумки; зразки ґрунту біля трупу та контрольний; трава зі слідами РБК та контрольний зразок.

В ході відтворення обстановки та обставин події від 30 липня 2012 року та згідно протоколу огляду від 30 липня 2012 року та фототаблиці до нього, проведений огляд території домоволодіння АДРЕСА_2, де у траві виявлена сережка жіноча, виготовлена з металу жовтого кольору.

В ході огляду від 31 липня 2012 року на носильних речах ОСОБА_6 виявлені плями бурого кольору.

Висновком експерта № 797 від 20 серпня 2012 року встановлено, що об'єкти (№№ 1, 2, 3) вилучені з цеглини, є волоссям людини. Вилучене волосся відноситься до довгого волосся голови. Кореневі кінці волосся № 1 і № 3 свідчать, що воно є життєздатним вирваним, волосина № 2 була відокремлена механічною дією деякої сили. У результаті серологічного дослідження волосся №№ 1, 2, 3 виявлені антигени В і Н, що не виключає можливість походження його від особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н. Порівняльне дослідження волосся вилученого з цеглини, з волоссям з голови ОСОБА_6 не проводилось у зв'язку з відсутністю зразків волосся з голови потерпілої. Не зважаючи на те, що при серологічному дослідженні вилученого з цегли волосся виявлені антигени В і Н, які відповідають груповій характеристиці потерпілої ОСОБА_6, відповісти на питання можливості походження вилученого волосся від ОСОБА_6 не є можливим, оскільки співпадіння тільки результатів серологічного дослідження недостатньо для вирішення питання про можливість походження волосся від конкретної особи.

висновком експерта № 507 від 21 серпня 2012 року, згідно якого, при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні пошкодження: - зовні: синці в області обох верхніх повік лівого та правого ока, садна у зовнішнього краю правої брови та у правій скроневій та правій завушній області, а області кута нижньої щелепи зліва, в області правої половини обличчя з розповсюдженням на виличну, щічну та область нижньої щелепи, на правій бічній поверхні шиї у середній третині, на передній поверхні грудної клітини у правій підключичній області, на передній поверхні правого плечового суглобу, у проекції лівої підпаховинної впадини, на передній поверхні правого колінного суглобу, на передній поверхні у середній третині правої гомілки; ділянки з поздовжньої ісчерченістю на передній поверхні стегон та передній черевній стінці зліва (сліди волочіння); забійні рани по краю нижньої щелепи справа (№1), в області підборіддя 4 забійні рани (№ 2, № 3, № 4, № 5), в області нижньої губи справа, пошкодження (надрив) заднього проходу; - внутрішні: обширний крововиливи в м'яких тканинах голови у тьмяно-потиличній області справа, під м'якою мозковою оболонкою у правій півкулі головного мозку у скронево-тім'яній долі, у м'які тканини шиї; вдавлений перелом в області правої скроневої кістки, уламковий перелом кісток носу, верхньої та нижньої щелеп в області тіла справа, розгинальні переломи під'язичної кістки та щитоподібного хряща. Всі вищеописані тілесні пошкодження мають ознаки при життєвості, утворились від дії тупих предметів, які діяли за ударним механізмом, з місцем прикладання діючої сили у вищеописані області. Згідно трупних явищ, виявлених при дослідженні трупа, смерть ОСОБА_6 настала за 48 годин до моменту дослідження трупа. Сумісна тупа травма голови та шиї, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, та переломом під'язичної кістки і щитоподібного хряща, та ускладнилась травматичним шоком за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння та як така, що сприяла настанню смерті відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Всі вищеописані тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвості, про що свідчить наявність крововиливів навколо вищеописаних тілесних пошкоджень. Смерть ОСОБА_6 настала від травматичного шоку, який розвинувся внаслідок сумісної тупої травми голови та шиї з переломами кісток склепіння та основи черепу, кісток обличчя, переломом під'язичної кістки та щитоподібного хряща. Вищеописані тілесні пошкодження перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_6 настала у дуже короткий проміжок часу від моменту отримання травми, який вираховується у хвилинах. Судово-медичних даних щодо взаємо розташування особи, яка спричинила тілесні пошкодження та потерпілої в момент заподіяння їй тілесних пошкоджень не мається. Але враховуючи наявність на обличчі ОСОБА_6 патьоків крові, які поперечно направлені, не виключена можливість того, що тілесні пошкодження в області голови були спричинені у горизонтальному чи близькому до такого положенні ОСОБА_6 Тілесні пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломами кісток склепіння та основи черепу, як правило, супроводжується втратою свідомості, тому малоймовірно, що з виявленими тілесними пошкодженнями ОСОБА_6 могла переміщатися та виконувати цілеспрямовані дії. Всі вищеописані тілесні пошкодження, виявлені у ОСОБА_6, утворились від дії тупого твердого предмету (предметів) та враховуючи морфологічні ознаки тілесних пошкоджень, вони були заподіяні в один і той же час, але визначити їх послідовність утворення не вдається можливим. Враховуючи наявність та локалізацію тілесних пошкоджень, виявлених у ОСОБА_6, їй було заподіяно не менше 7-ми ударів з місцем контакту в області кісток обличчя, правої скроневої області, тім'яно-потиличної області справа та в області шиї, на передній поверхні грудної клітини, правого плечового суглобу, в середній третині правої гомілки.

Висновком експерта № 171 від 30 серпня 2012 року, яким встановлено, що генетичні ознаки слідів крові на двох фрагментах цеглин та двох цеглинах належать особі жіночої генетичної статі, співпадають між собою та з генетичними ознаками зразку крові ОСОБА_6.

Висновком експерта № 799 від 09.08.2012 року, кров трупа ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемагглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У зразку "гранта з ВБЦ" (об. №№1), надісланому на дослідження знайдена кров. При встановленні видової приналежності крові в об. № 1 виявлений білок крові людини. У результаті серологічного дослідження в крові об. № 1 виявлено антигени В і Н. Отриманий результат не виключає можливу приналежність крові в цих об'єктах до групи В з ізогемаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н. Не виключається також можливість суміші крові що найменше двох осіб, груповим характеристиках крові яких властиві антигени В і Н. Отримані результати дослідження крові в об. №№ 1 у зразку "гранта з ВБЦ" з урахування групової приналежності крові трупа ОСОБА_6 не виключають можливе походження крові в об. № 1від потерпілої ОСОБА_6, або інших однієї чи кількох осіб в крові якої (яких) містяться виявлені антигени.

В ході проведення експертизи № 390 від 31 липня 2012 року у ОСОБА_3 були виявлені тілесні пошкодження у вигляді: саден в області обличчя (верхньої губи справа) та в області тильних поверхонь обох кистей. Дані тілесні пошкодження утворились від дії тупих предметів, діючих за касательним механізмом у вищевказані області, можливо у вказаний час та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта № 169 від 30 серпня 2012 року встановлено генетичні ознаки слідів крові на нігтьових зрізах трупа ОСОБА_6 Генетичні ознаки слідів крові на нігтьових зрізах трупа ОСОБА_6 є змішаними та містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Як вбачається з експертизи, вона проведена у встановленому порядку, порушень, на які вказує захисник перевіркою не встановлено, а тому відповідний довід в апеляції адвоката, колегія суддів розцінює як безпідставний.

Експерт ОСОБА_29 у судовому засіданні показав, що по даній справі він проводив генетичну експертизу. Були зразки рослинності, цеглини, нігтьові зрізи ОСОБА_6 Нігтьових зрізів було десять. На цеглинах та рослинності була кров потерпілої. Він брав дані з молекулярно-технічної експертизи № 171 по крові ОСОБА_3, оскільки вони змінювались. Експертизу № 171 від 30 серпня 2012 року проводив він. На нігтьових зрізах була суміш крові потерпілої та ОСОБА_3, а інші виключились. Для проведення експертизи йому було достатньо зрізів з обох рук потерпілої. На нігтьових зрізах ідентичні зрізи змішаної крові. Піднігтьовий зріз лівої руки ОСОБА_6 та правої руки досліджувався у різних пробірках. Судячи з крові, яку він досліджував, то дані змішані ознаки крові були більше, ніж від однієї людини, й вони містять ознаки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Він проводив дослідження ДНК по генотипу крові інших осіб - не тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Для проведення експертизи у середньому необхідна кров об'ємом як точка від олівця. Кров під нігтем ОСОБА_6 повинна попасти у достатній кількості. А при наявності крові повинно бути більше, щоб там міг зберегтися білок крові для гемології. Вірогідність ознак ДНК ОСОБА_3 у клітинах 70-80%. По змішаним слідам не встановлюються відсотки наявності крові.

Експерт ОСОБА_30, яка у судовому засіданні показала, що вона проводила дослідження трупу ОСОБА_6, на якому були виявлені зовнішні та внутрішні тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворились від дії твердих тупих предметів з ударним механізмом. При цьому потерпіла знаходилася у горизонтальному положенні, а ОСОБА_3 можливо кидав цеглу ОСОБА_6 на обличчя та шию. У ОСОБА_6 був крововилив головного мозку. Крім того в її присутності під час відтворення обставин події ОСОБА_3 добровільно, без тиску вказав, що штовхнув ОСОБА_6, внаслідок чого та впала на праву сторону, вдарилась головою об трубу, та сповзла на землю. Чи втрачала ОСОБА_6 свідомість після удару, ОСОБА_3 не вказував. Потім ОСОБА_3 показував, як тягнув за руку, та наносив удари ОСОБА_6 цеглиною по голові. Дані ушкодження могли утворитися у ОСОБА_6, при тих обставинах на які вказував ОСОБА_3 Під час волочіння у ОСОБА_6 могли утворитися пошкодження на обох стегнах та сідниці. Про інші тілесні ушкодження ОСОБА_3 не вказував. Синців на зап'ястку лівої руки у ОСОБА_6 не було. Пошкодження на правій гомілці могли утворитися у потерпілої від удару цеглиною. Не виключається можливість, що дані пошкодження могли утворитися й на дорозі. Смерть ОСОБА_6 настала у короткий проміжок часу, який вираховується у хвилинах. Смерть ОСОБА_6 настала за 48 годин до моменту розтину трупа.

В ході пред'явлення предмета для впізнання від 04 вересня 2012 року, свідок ОСОБА_23 впізнала туфлі під № 3, але точно не може стверджувати, що саме вони знаходились на ОСОБА_3.

Цей же свідок в ході пред'явлення предметів для впізнання від 04 вересня 2012 року впізнала сорочку під № 2, джинси під № 1, які були одягнені на ОСОБА_3 27 липня 2012 року.

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_19 та ОСОБА_3 від 16 листопада 2012 року, свідок ОСОБА_19 показала, що ОСОБА_3 прийшов у кафе 27 липня 2012 року о 23 годині, а приблизно о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_23 пішли додому. За час спілкування з ОСОБА_3 вона не бачила у нього на обличчі та відкритих ділянках тіла подряпин, саден, порізів або ран, що кровоточать.

Вказані обставини підтверджують обґрунтованість правдивості показань свідка ОСОБА_23 про те, що вона в ніч вбивства ОСОБА_6 знаходилася з обвинуваченим ОСОБА_3 та впевнена, що в нього на обличчі та руках не було ніяких тілесних ушкоджень. А тому колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано взяв до уваги саме ці докази, як такі що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 про непричетність до вбивства ОСОБА_6.

Доводи апеляції прокурора про безпідставність посилання суду на показання свідків у кримінальному провадженні - працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12 як на докази, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані свідки були допитані судом в порядку КПК України 2012 року, всі учасники процесу мали можливість задавати їм питання, а тому порушень чинного кримінального процесуального законодавства стосовно цих свідків з боку суду колегія суддів не вбачає.

Докази зібрані по даній справі є достовірними, допустимими та достатніми, були правильно оцінені з точки зору їхньої належності, допустимості, достовірності, а в сукупності правильно визнані судом, як достатні та покладені в обґрунтування вини обвинуваченого, а відповідні доводи в апеляції захисника ОСОБА_2 з цього приводу є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, експертизи по справі проводилися у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, і питання, що ставилися слідчим, експертами були належним чином досліджені та на них були дані повні та вичерпні відповіді.

Доводи апеляції захисника про порушення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження та підтвердив сам ОСОБА_3 йому було надано захисника. Допит підозрюваного та відтворення обстановки і обставин події відбувався за участю захисника, зауважень чи заперечень проти участі чи неналежної участі ОСОБА_3 по прокуратури не подавав та в протоколах слідчих дій не зазначав. Тому підстав вбачати порушення права обвинуваченого на захист під час досудового слідства колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляції захисника про те, що мотивувальна частина вироку не містить часу скоєння злочину, не зазначена мета та мотив, не встановлений механізм спричинення тілесних ушкоджень та кількості нанесених ударів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно вироку суду в ньому викладені всі обставини, як вони були встановлені в ході судового слідства з вказівкою місця, часу скоєння злочину, мотиву та кількості нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_6. Суд, оцінивши зібрані та досліджені докази у справі обґрунтовано зробив висновок про умисність заподіяння смерті іншій людині , скоєне ОСОБА_3, оскільки особа, яка спричиняє встановлені тілесні ушкодженні і, зокрема, кидає шматки цегли з висоти висланого зросту на голову потерпілій розуміє, що в результаті її дій може настати смерть потерпілої.

Показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 судом обґрунтовано не були взяті до уваги, оскільки вказані свідки є близькими родичами обвинуваченого та їхні свідчення не знайшли свого підтвердження фактичними обставинами кримінального провадження та зібраними доказами, а тому відповідний довід захисника є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в суді свідок ОСОБА_21 показав, що він не знає ОСОБА_3 Слідчий ОСОБА_10 приходив до нього, та просив щось підписати, якому він не давав показання за ОСОБА_3 Підпис у протоколі допиту стоїть його.

Даючи оцінку поясненням вказаного свідка в тій частині, що свої пояснення слідчому він взагалі не давав, а підписав протокол, не читаючи його змісту, суд обґрунтовано визнав їх безпідставними, спрямованими на те, щоб ОСОБА_3 уникнув відповідальності та покарання за скоєний злочин.

Показання вказаного свідка, дані ним у судовому засіданні, спростовуються іншими доказами, які були досліджені судом першої інстанції та протирічать їм. В ході досудового слідства свідок ОСОБА_21 давав пояснення про те, що він спілкувався з ОСОБА_3 та в ході розмови останній йому пояснив, що він знаходиться під вартою за те, що убив жінку через ревнощі, наніс їй удари цеглиною у голову, а потім закинув у двір недобудованого будинку в селі Богуслав.

Свідок ОСОБА_20 показав суду, що 07 вересня 2012 року його етапували у ІТТ із СІЗО разом з ОСОБА_3 Він чув про вбивство ОСОБА_6, але не знав, що обвинувачують в цьому саме ОСОБА_3. Ним був підписаний протокол, який він не читав. Однак вказані пояснення свідка ОСОБА_20 суд правильно визнав їх безпідставними, спрямованими на те, щоб ОСОБА_3 уникнув відповідальності та покарання за скоєний злочин, оскільки вони були спростовані іншими доказами. Крім того в ході досудового слідства свідок ОСОБА_20 пояснив, що він спілкувався з ОСОБА_3 та в ході розмови останній йому пояснив, що він знаходиться під вартою за те, що убив продавщицю з кафе.

Порушень з приводу оголошення показань свідків у судовому засіданні колегія суддів не вбачає, оскільки згідно п.8 розділу Перехідні положення КПК України 2012 року вони є допустимими.

Зав таких обставин доводи апеляції адвоката в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_3 за ч.1 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині є правильною.

З аудіозапису та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду кримінального провадження судове слідство місцевим судом було проведено повно та всебічно, з дотриманням вимог КПК України, з забезпеченням процесуальних прав обвинуваченого, тому відповідний довід адвоката є безпідставним.

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить висновку, що суд дав правильну юридичну кваліфікацію фактичним обставинам справи, в повній мірі та всебічно дослідив зібрані по справі докази, об'єктивно розглянув всі заявлені доводи та клопотання в судовому засіданні, а при винесенні вироку керувався вимогами чинного законодавства і будь-яких даних, які свідчили про його незаконність не вбачається, тому відповідні доводи в апеляції адвоката обвинуваченого ОСОБА_3, є безпідставними.

Доводи адвоката про те, що в мотивувальній частині вироку, суд нібито не вказав мотиви, за якими він відкидає інші докази по справі, а у вироку послався лише на докази, які вказані в обвинуваченні, суті всіх доводів захисту не навів, їх належним чином не проаналізував, нічим не спростував та не дав відповіді на них, вважаючи, що своє рішення по даній справі належним чином не мотивував, чим порушив на його думку вимоги ст.374 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно вимог ст.374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Як вбачається з вироку, суд належним чином виконав вимоги ст.374 КПК України, зробивши обґрунтований висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні вбивства ОСОБА_6, правильно виклав всі обставини справи, в тому числі мотив, спосіб скоєного кримінального правопорушення, правильно кваліфікував ним скоєне, підтвердив їх добутими доказами проаналізував їх і дав їм належну оцінку, також навів мотиви за якими, він не приймає до уваги та відкидає інші докази. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд в повній мірі виконав вищевказані вимоги закони, а думка адвоката з цього питання, є безпідставною.

Доводи апеляції захисника про те, що експертизи за №484, 522 буди досліджені у судовому засіданні, однак не були зазначені у вироку є аргументованим, однак ця обставина на обґрунтованість доведеності вини та правильність винесеного рішення не має ніякого впливу.

Колегія суддів дійшла думки, що покарання, призначене судом ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України.

При призначенні міри покарання, суд враховував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Покарання, призначене ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на 13 років є необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому покарання судом було враховано також в достатній мірі дані про особу ОСОБА_3 : за місцем проживання характеризується посередньо, працює, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, вину не визнав, раніше не судимий.

Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_3 перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено.

Обставиною, обтяжуючою покарання судом обґрунтовано встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Порушень в ході досудового слідства та у судовому засіданні вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, які б тягли зміну або скасування вироку не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,407,418 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

.

Судді:

В.В. Зайцев К.Г. Руських Т.А. Свідерська