Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/614/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А. Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

24.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Потапенка В.І., Черненко В.В.

при секретарі: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Біліцької Н.М. від 10 грудня 2014 року про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа №405/0/13-ц, 6/405/173/13, виданого 20 січня 2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 грудня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

18 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та просив суд скасувати постанову, що приймалася державним виконавцем Біліцькою Н.М., начальником відділу Донцовим О.С. про накладення на нього штрафу у розмірі 170 грн. від 10 грудня 2014 року, виконавчий лист №405/0/13-ц, №6/405/173/13 від 29 січня 2014 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №405/5510/13-ц, 2-др/405/4/14 від 09 вересня 2014 року, зазначивши відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, державного виконавця Біліцьку Наталію Миколаївну, начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Донцова Олександра Сергійовича.

У скарзі просив до початку розгляду його скарги від 18 грудня 2014 року витребувати з Ленінського районного суду м. Кіровограда справу №2-2380/11, №8/405/11/14 і оголосити у судовому засіданні його заяву від 15.12.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №2-2380/11 від 24 листопада 2011 року за захистом його честі, гідності, ділової репутації та його немайнових прав.

У терміновому порядку стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, державного виконавця Біліцької Н.М., начальника відділу Донцова О.С. належну суму 425 грн. 74 коп. з кожного, завдану його здоров'ю дуже значну шкоду за період з 10 грудня 2014 року по 18 грудня 2014 року і у терміновому порядку виплатити належну суму на його пенсійну картку.

Просив також у терміновому порядку встановити, стягнути та виплатити належну суму компенсації за завдану ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, державним виконавцем Біліцькою Н.М., начальником відділу Донцовим , його здоров'ю дуже значну шкоду за період з 19 грудня 2014 року по день набрання законної сили прийнятої Ленінським районним судом м. Кіровограда постанови, якою буде скасована постанова у ВП №41950934 державного виконавця Біліцької Н.М. про накладення на нього у ВП №41950934 штрафу у розмірі 170 грн. від 10 грудня 2014 року.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 грудня 2014 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі, а також роз'яснено скаржнику його право на звернення до суду з адміністративним позовом в порядку ст. 181 КАС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та вимоги скарги від 18 грудня 2014 року задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримуючи доводи апеляційної скарги пояснив, що він вже звернувся до адміністративного суду із скаргою на дії державного виконавця, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із поданої скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує дії державного виконавця та просить суд скасувати постанову від 10 грудня 2014 року, що приймалася державним виконавцем Біліцькою Н.М., начальником відділу Донцовим О.С. про накладення на нього штрафу у розмірі 170 грн., а також відшкодувати завдану цими неправомірними діями матеріальну і моральну шкоду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 181 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону про виконавче провадження). У зв'язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів

За таких обставин відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявник оскаржує дії державного виконавця, пов'язані із винесенням постанови про накладення штрафу, яка виведена в окреме виконавче провадження, а відтак вирішення даного спору належить до компетенції адміністративного суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_2 просив суд, до початку розгляду скарги на дії державного виконавця, оголосити його заяву від 15 грудня 2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 24 листопада 2011 року по справі № 2-2380/11, № 8/405/11/14 з захистом його честі, гідності, ділової репутації, майнових та немайнових прав, тобто фактично просив розглянути його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду та розглянути справу по суті.

Підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_2 від 15 грудня 2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 24 листопада 2011 року у суду першої інстанції відсутні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 364-1 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Таким чином, питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_2 від 15 грудня 2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 24 листопада 2011 року повинно бути вирішено суддею, який визначений для розгляду цієї заяви відповідно до вимог ст. 11-1 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, а не суддею який визначений для розгляду скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця

Що стосується вимог ОСОБА_2 про скасування ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2014 року, то така ухвала може бути оскаржена лише в апеляційному порядку, а суд першої інстанції не наділений повноваженнями перевірки її законності та скасування.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: