ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2015 Справа № 920/1461/13

За позовом: Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство», м. Суми

до відповідачів: 1) Сумської міської ради, м. Суми

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Група», м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держземагенства в Сумській області, м.Суми

про скасування рішення, визнання недійсним та розірвання договору оренди, визнання відсутності права, зобов'язання повернути земельну ділянку

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Ю.А.Джепа

Суддя С.В.Заєць

Представники сторін:

від позивача - Р.М.Муйдінов (довіреність № 07/1641 від 29.10.2013)

від 1-го відповідача - не прибув

від 2-го відповідача - О.В.Рудик (довіреність № 17 від 15.01.2015), І.М.Афанасьєва (довіреність № 18 від 15.01.2015), М.Ю.Діска (довіреність № 16 від 15.01.2015), Ю.В.Легкодух (довіреність № 20 від 17.02.2015)

від третьої особи - О.Ф.Яриш (довіреність № 22-18-0.11-12/2-15 від 05.01.2015)

прокурор - Л.С.Кулинич

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд: 1) визнати незаконним і скасувати рішення Сумської міської ради від 25.05.2011 № 502-МР «Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою»; 2) визнати недійсним та розірвати договір оренди від 13.07.2012 про надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Група», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 3) визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Група» (код ЄДРПОУ 30607980) права користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору оренди від 13.07.2012; 4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Група» (код ЄДРПОУ 30607980) повернути земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, ДП «Сумське лісове господарство».

Рішенням від 17.10.2013 господарського суду Сумської області було відмовлено в задоволені позову.

Постановою від 27.01.2014 Харківського апеляційного господарського суду рішення від 17.10.2013 господарського суду Сумської області скасовано частково. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункти 2-5 рішення Сумської міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.07.2012 укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Альфа-Група", з тих підстав, що Сумська міська рада не мала повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою державної власності, оскільки вона перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Сумське лісове господарство" та у комунальну власність не передавалась.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 та рішення від 17.10.2013 господарського суду Сумської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

На виконання вказівок касаційної інстанції судом при новому розгляді справи неодноразово витребовувались від сторін додаткові докази та пояснення.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, вимоги прокурора не визнає, вважає їх незаконними та безпідставними, зазначає, що прийняте ним рішення та подальше укладення договору оренди земельної ділянки з другим відповідачем не порушують положення діючого законодавства.

Другим відповідачем поданий відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, вимоги прокурора другий відповідач також не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Сумською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері надані письмові пояснення № 25-973вих14 від 25.11.2014 в обґрунтування позовних вимог.

Від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву № 10-28-006355/2-14 від 18.12.2014, у якому третя особа просить розглядати справу без участі її представника у судовому засіданні та при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

На вимогу суду в судове засідання 18.02.2015 за клопотанням (вхідний реєстраційний № 1995) прокурора була подана для долучення до матеріалів справи інформація Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області за №10-28.01-156/2-15 від 17.02.2015 про відсутність в Управлінні інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005, яка відповідно до Державного акту від 1965 року надана Сумському лісгоспу у зв'язку з відсутністю такого акту в управлінні Держземагенства.

В судовому засіданні 18.02.2015 були досліджені оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, другого відповідача та прокурора, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 ОСОБА_8 (продавець) та ТОВ "Альфа-Група" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення спортивно-оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: м. Суми, лісовий масив "Баранівка", розташовані на орендованій земельній ділянці, загальною площею 2,1600 га, на території Сумської міської ради (кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005).

25.05.2011 Сумською міською радою було прийнято рішення № 502-МР «Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою», яким припинено право користування земельною ділянкою площею 2,16 га по АДРЕСА_1 підприємцю ОСОБА_8 у зв`язку з відчуженням ним нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-група» (другому відповідачеві), та надано спірну земельну ділянку другому відповідачеві.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 377 ЦК України, у договорі купівлі-продажу нежилих приміщень від 02.02.2011, укладеному між підприємцем ОСОБА_8 та ТОВ «Альфа-Група» (другим відповідачем), зазначені розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить від підприємця ОСОБА_8 до другого відповідача у зв`язку з переходом права власності на будівлі та споруди.

Саме у зв`язку з придбанням другим відповідачем у підприємця ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу від 02.02.2011 будівель та споруд дитячого оздоровчого табору (спортивно-оздоровчого центру) «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих на землях рекреаційного призначення (земельній ділянці площею 2,16 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 5910136600:08:018:0005) у відповідності з вимогами ст. ст.12,120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України, до другого відповідача, згідно рішення Сумської міської ради від 25.05.2011 № 502-МР, перейшло від підприємця ОСОБА_8 правомірно набуте останнім за правомірним (ст. 204 ЦК України) договором оренди земельної ділянки від 30.08.2006 року, право користування вищезгаданою земельною ділянкою.

На підставі вищевказаного рішення 13.07.2012 Сумська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Альфа-Група" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно якого відповідач - 1 надав, а відповідач - 2 прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005, площею 2,1600 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору оренди становить 1763856,00 грн.

Знаючи про існування договору оренди спірної земельної ділянки від 30.08.2006 між підприємцем ОСОБА_8 та Сумською міською радою, узгодивши в якості суміжного землекористувача межі спірної земельної ділянки підприємцю ОСОБА_8 в акті від 06.08.2006 року про погодження (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під розміщеним на ній спортивно-оздоровчим табором «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивач не оспорював ні згаданого договору оренди земельної ділянки, ні рішення Сумської міської ради від 12.07.2006 № 114-МР про її надання в оренду підприємцю ОСОБА_8, яке було зазначене в підписаному позивачем акті про погодження (встановлення), закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 06.08.2006.

Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області 01.07.2013 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Сумською міською радою передано в оренду ТОВ "Альфа-Група" земельну ділянку площею 2,16 га на підставі рішення №502-МР від 25.05.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень щодо розпорядження лісовими земельними ділянками, вилучення яких проведено без згоди постійного землекористувача ДП "Сумське лісове господарство", про що складено акт №107.

Відповідно ст.ст. 18 та 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За приписами ст. 55 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міською радою) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Статтею 57 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

За ч. 1-3 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міською радою) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації та наведені види такої документації.

В 1965 році виконавчим комітетом Сумської районної Ради депутатів трудящих Сумському лісгоспзагу видано Державний акт на право користування землею, відповідно якого в постійне користування відведено 28044 гектарів землі, згідно з накресленим планом та описом меж, із них 25961 гектар лісів.

Згідно довідки Державного підприємства "Сумське лісове господарство" №07-19/1473 від 02.10.2013 Сумський спецлісгоспзаг в 2005 році реорганізований в Державне підприємство "Сумське лісове господарство", тобто є правонаступником Сумського спецлісгоспзагу.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року № 3613-111, відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

За даними Держземагенства у Сумській області та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 26.07.2013, власником спірної земельної ділянки є Сумська міська рада, а спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Згідно додатково поданої другим відповідачем Довідки про правовий статус спірної земельної ділянки від 30.03.2007, виданої Сумським міжрайонним реєстраційним відділенням СРФ ДП «Центру ДЗК при Держкомземі», цільве використання земельної ділянки - під розміщення дитячого спортивного оздоровчого центру - землі рекреаційного призначення.

Судом досліджувалось питання стосовно того, чи є земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005, яка надана в оренду ТОВ «Альфа-Група», земельною ділянкою, яка відповідно до Державного акту від 1965 року надана Сумському лісгоспу.

Так, представником позивача був наданий для огляду в судовому засіданні вказаний Державний акт 1965 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, за інформацією Головного управління Держземагенства у Сумській області (яке за вказівками, що містяться у постанові Вищого господарського суду України у даній справі, було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача) № 10-28.01-156/2-15 від 17.02.2015 у вказаній державній установі відсутній примірник такого акту (Державного акту від 1965 року про надання спірної земельної ділянки Сумському лісгоспу).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурор у своїй позовній заяві як на доказ того, що спірна земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні позивача, посилається на Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Сумською районною радою депутатів трудящих станом на 01.01.1965, однак цей акт не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки згаданий Державний акт не відповідає формі державного акту, затвердженій постановою Верховної Ради Української РСР від 27.03.1991 № 889-ХІІ та не обліковується в органах Держземагенства України.

Крім того, прокурор у своїй позовній заяві, посилається на п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, яким визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Для того, щоб вищезгадані матеріали лісовпорядкування були прийняті як доказ, що має значення для справи (допустимий доказ, згідно ст. 34 ГПК України), вони (матеріали лісовпорядкування) мають відповідати вимогам закону, зокрема, вимогам статті 48 Лісового кодексу України «Матеріали лісовпорядкування».

Однак матеріали лісовпорядкування ДП "Сумське лісове господарство", виготовлені у 2007 - 2008 роках Київською лісовпорядною експедицією, на які посилається прокурор як на документи, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками, згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, не затверджені в установленому порядку територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та не погоджені з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища всупереч вимогам частини четвертої статті 48 Лісового кодексу України в редакції, чинній у період виготовлення згаданих матеріалів лісовпорядкування.

За таких обставин, прокурором та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог, зокрема, прокурор та позивач не довели суду, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005 є лісовою ділянкою та відноситься до земель лісогосподарського призначення, що вона знаходиться в постійному користування позивача, а відтак не доведено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача оспорюваними рішенням та договором.

Оскільки відповідно до статті 48 Лісового кодексу України матеріали лісовпорядкування мають бути обов'язково затверджені та погоджені відповідними органами виконавчої влади, а матеріали лісовпорядкування позивача не затверджені і не погоджені в установленому законом порядку, то вони не можуть бути визнані судом належними і допустимими доказами наявності у позивача права постійного користування земельними лісовими ділянками, згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, не відповідає дійсності твердження прокурора та позивача, що спірна земельна ділянка відноситься до складу земель лісогосподарського призначення, оскільки, згідно статті 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Прокурор та позивач не довели суду факту порушення прав та інтересів позивача оспорюваними рішенням та договором, не довели суду, що обраний прокурором спосіб захисту прав позивача є належним і приведе до відновлення прав позивача (за їх наявності).

З огляду ж на наведені у відзивах на позов відповідачами доводи та обґрунтування, а також подані ними докази, зокрема, викопіювання з генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 139-МР від 16.10.2002, викопіювання з генерального плану міста Суми зі змінами відповідно до рішення Сумської міської ради № 1943-МР від 19.12.2012, викопіювання з плану зонування території міста Суми відповідно до рішення Сумської міської ради № 2180-МР від 06.03.2013, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5900416392013 від 26.07.2013 щодо спірної земельної ділянки тощо, оспорюване прокурором рішення Сумської міської ради від 25.05.2011 № 502-МР щодо розпорядження земельною ділянкою, розташованою в межах міста Суми, а також оспорюваний договір оренди спірної земельної ділянки від 13.07.2012, укладений між відповідачами, є правомірними.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача в доход державного бюджету України.

Згідно п.2.2.1 вищезгаданої Постанови Пленуму, судовий збір з позовної заяви, зокрема, про витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тому, згідно п.п. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно ст. 49 ГПК України та п.п. 2.2.1, п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 38718,12 грн. (по 1147,00 грн. з перших трьох позовних вимог немайнового характеру і 35277,12 грн. з позовної вимоги майнового характеру про зобов`язання другого відповідача повернути земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої становить 1763856 грн.).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сумське лісове господарство» (40004, м. Суми, вул. Доватора, 37; код ЄДРПОУ 00992964) в дохід державного бюджету (отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача 37970593, рахунок отримувача 31218206783002, банк отримувача ГУ ДКСУ в Сумській області, код банку отримувача 837013) 38718 грн. 12 коп.

Повне рішення складено 23.02.2015.

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя С.В. Заєць

Суддя Ю.А. Джепа