П О С Т А Н О В А

іменем України

09 лютого 2015 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі головуючого-судді судової палати з розгляду кримінальних справ Присяжнюка О.Б. за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, заступника начальника управління фінансів АПК та природоохоронних заходів Департаменту фінансів виробничої сфери та майнових відносин Міністерства фінансів України, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в :

цією постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне праворпушення, ОСОБА_2 будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» працюючи заступником начальника управління фінансів АПК та природоохоронних заходів Департаменту фінансів виробничої сфери та майнових відносин Міністерства фінансів України, порушив обмеження щодо отримання подарунків у розмірі, що перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, а саме отримав у дарунок земельну ділянку площею 0,1 га на території Старопетрівської сільради Вишгородського району Київської області, оцінююча вартість якої становить 5 876, 36 грн.

Оскільки ОСОБА_2 в родинних відносинах з дарувальником, ОСОБА_4, не перебуває, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

На вказане рішення суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАп та притягнути його до адміністративної відповідальності в межах санкції даної статті.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що постанови суду є незаконною і необґрунтованою, оскільки наявні в матеріалах адміністративної справи докази повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Про те, апелянт вважає, що суд першої інстанції, в супереч вимогам чинного законодавства, не надав зібраним по справі доказам належної оцінки, у зв'язку з чим прийшов до хибних висновків про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

В судове засідання суду апеляційної інстанції прокурор не з'явився, хоча про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки Апеляційний суд м. Києва не повідомив.

Заслухавши доповідь суді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти поданої апеляційної скарги та вважають, що вона подана з порушення норм чинного законодавства, дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП в редакції зі змінами від 14 жовтня 2014 року № 1697-УП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена лише особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Прокурором постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Проте, відповідно до вказаної норми закону в редакції зі змінами від 14 жовтня 2014 року № 1697-УП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Враховуючи ті обставини, що апеляційна скарга була подана прокурором після вступу в законну силу змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також те, що в ній відсутні обґрунтування про реалізацію прокурором своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистих свобод громадян, а також враховуючи, що прокурор згідно з чинним на даний час законодавством не вправі оскаржувати рішення судді у справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, апеляційна скарга прокурора підлягає поверненню.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 287, 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва Ганечку М.М.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Присяжнюк О.Б.