ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua |
0,2
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
16.02.2015 | Справа №910/3205/15-г |
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву Державного підприємства Науково-дослідницький інститут "Оріон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівайвелс"
про розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Науково-дослідницький інститут "Оріон" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівайвелс" про розірвання договору.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №14-2/06 від 11.02.2015 (вх. 3205/15 від 12.02.2015) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Частинами 1-3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Частиною 1 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов’язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а)документами, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б)установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
При цьому, п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що позовна заява підлягає поверненню, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву, як представник позивача в господарському суді (ч. ч. 3-6 ст. 28 ГПК України), і на ці документи немає посилання в заяві.
Суд звертає увагу заявника, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої належним чином не підтверджені. З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано директором підприємства п. С.Б.Мальцевим.
Проте серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище п. С.Б.Мальцева, як керівника позивача, як-то: наказ про призначення на посаду, протокол зборів про обрання на посаду, установчі документи юридичної особи, довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника тощо.
Крім того, з додатків доданих до позовної заяви вбачається, що жодних посилань на вищевказані документи немає.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява №14-2/06 від 11.02.2015 (вх. 3205/15 від 12.02.2015) підписана особою, яка має право її підписувати.
Таким чином заявником не було надано належних доказів, які б підтверджували повноваження п. С.Б.Мальцева, у якості керівника/директора ДП "НДІ "Оріон" з правом підпису позовних заяв.
Згідно п. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Пунктом 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).
Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 за №18 у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб’єкта господарювання.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Фактично у позовній заяві (вх. 3205/15 від 12.02.2015) у якості місцезнаходження відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівайвелс") вказано наступну адресу: 02081, м. Київ, вул. Канальна, 2.
Втім, як встановлено судом на підставі даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридичною адресою відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівайвелс") є: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Фактично до позовної заяви №14-2/06 від 11.02.2015 (вх. 3205/15 від 12.02.2015) додано фіскальний чек відділення поштового зв’язку №7087 від 21.01.2015 та описи вкладення у цінний лист від 21.01.2015, з яких вбачається, що позивачем надіслано позовну заяву із додатками до неї на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівайвелс" - 02081, м. Київ, вул. Канальна, 2. за якою відповідач не знаходиться, таким чином у наданих матеріалах відсутні докази на підтвердження надання послуг поштового зв’язку.
Доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів за його юридичною адресою (адресою органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені) позивачем не надано.
Не надано позивачем і доказів того, що станом на день звернення до суду з даним позовом, відповідач знаходиться за адресою на яку скеровано копію позовної заяви.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Також судом прийнято до уваги Постанову Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.
Крім того, відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно п. 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Однак, до позовної заяви позивачем додані платіжні доручення №159 від 10.12.2014 на суму 11 352,00 грн. та №26 від 21.01.2015 на суму 1218,00 грн., в якості доказу сплати судового збору, які не оформлені належним чином, а саме на зазначених платіжних дорученнях відсутні підписи/реквізити банку в графах: «Одержано банком» та «Проведено банком».
Абзацем 3 п. 2.22. зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи, що є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 4 ст. 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя А.В.Яковенко