Справа №2о-351/2008 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі;

головуючого     судді     -     Джабурія О.В.

при секретарі     -     Філімович І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Перший відділ реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів, а саме: заповіту від 31.08.2000 року, складеного ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О., реєстр № 6-969, а також заповіту від 14.03.2001 року, складеного ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.А., реєстр № 2-795, в якій по батькові заповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що мати заявниці ОСОБА_5 знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2 з 22.08.1950 року.ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявниці помер. В паспорті її батько був записаний як ОСОБА_2. При житті її батьком ОСОБА_2 були складені заповіти на заявницю та її матір - ОСОБА_5. В свідоцтві про смерть її батька ОСОБА_2 була допущена помилка і його записали як «ОСОБА_2». У зв'язку з цим нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину, так як була допущена помилка у свідоцтві про смерть. Встановлення факту належності зазначених правовстановлюючих документів однієї й той же особі, а саме померлому спадкодавцю - заповідачеві, необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину, так як, вона та її матір є спадкоємцями за заповітами з боку померлого на їх користь.

У попередньому судовому засіданні заявниця та її представник уточнили позовні вимоги та просили суд встановити юридичний факт, що «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в свідоцтві про смерть НОМЕР_1, виданим 05.10.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 8693, та «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в заповіті від 31.08.2000 року, посвідченому державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О., реєстр № 6-969, в заповіті від 14.03.2001 року, посвідченому державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.А., реєстр № 2-795; в розпорядженні органу приватизації № 7905 від 16.04.1993 року, в свідоцтві про право власності на житло, виданому 16.04.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 7905 на квартиру АДРЕСА_1 - є одна й таж особа.

Представник зацікавленої особи - Перший відділ реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси в попереднє судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, згідно якої просить розглядати справу на розсуд суду у відсутність представника РАЦС.

Суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 05.10.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 8693, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17). У вищезазначеному свідоцтві про смерть, а також у довідці Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції № 400 від 14.11.2006 року, виданої на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 18), його по батькові зазначено як «Федосійович».

2

На підставі заповіту від 31.08.2000 року, складеного ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О., реєстр № 6-969, а також заповіту від 14.03.2001 року, складеного ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.А., реєстр № 2-795, по батькові заповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено як «ІНФОРМАЦІЯ_3» (а.с. 8,9).

Судом також встановлено, що в розпорядженні органу приватизації № 7905 від 16.04.1993 року та в свідоцтві про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, виданому 16.04.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 7905, по батькові ОСОБА_2 зазначено як «ІНФОРМАЦІЯ_3» (а.с. 12,13).

У зв'язку з тим, що в документах, які були представлені заявником до державної нотконтори для оформлення документів щодо прийняття спадщини, що залишалася після смерті ОСОБА_2, померлого ОСОБА_2., померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, є розбіжності в написанні по батькові ОСОБА_2, держнотконторою було рекомендовано заявниці звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд доходить до висновку, що «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в свідоцтві про смерть НОМЕР_1, виданим 05.10.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 8693, та «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в заповіті від 31.08.2000 року, посвідченому державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О., реєстр № 6-969, в заповіті від 14.03.2001 року, посвідченому державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.Д., реєстр № 2-795; в розпорядженні органу приватизації № 7905 від 16.04.1993 року, в свідоцтві про право власності на житло, виданому 16.04.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 7905 на квартиру АДРЕСА_1 - є одна й таж особа.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог заявниці.

Керуючись ст.ст. 130,174, ч.2 ст. 234 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в свідоцтві про смерть НОМЕР_1, виданим 05.10.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 8693, та «ОСОБА_2», ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений в заповіті від 31.08.2000 року, посвідченому державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Тиквенко М.О., реєстр № 6-969, в заповіті від 14.03.2001 року, посвідченому державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.Д., реєстр № 2-795; в розпорядженні органу приватизації № 7905 від 16.04.1993 року, в свідоцтві про право власності на житло, виданому 16.04.1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 7905 на квартиру АДРЕСА_1 - є одна й таж особа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.