Справа № 2-2995/2008 ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого     судді - Джабурія О.В.

при секретарі     Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 08.10.1977 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Новоєлізаветівській сільській раді Ширяєвського району Одеської області, актовий запис № 15. Шлюб у неї та відповідача перший. Від шлюбу неповнолітніх дітей немає. За період мешкання разом виявилося, що вона з відповідачем різні люди, у них різні погляди на життя та ведення домашнього господарства, у них виникали сварки, що призвело до втрати відчуття поваги та любові один до одного, внаслідок чого, на її думку, шлюб розпався. З березня 2002 року шлюбні стосунки між ними припинені, вони мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Вона вважає, що збереження сім'ї неможливе. На примирення вона не згодна. Майнового спору між ними немає. Відповідач згодний на розірвання шлюбу, але ухиляється від реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

У судовому засіданні позивачка підтримала доводи позову та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.10.1977 року зареєстрували шлюб у Новоєлізаветівській сільській раді Ширяєвського району Одеської області, актовий запис № 15 (а.с. 5).

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Судом встановлено, що сторони подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, разом не мешкають з березня 2002 року. Суд вважає, що збереження сім'ї неможливо, тому що вони втратили один до одного почуття любові та поваги. На примирення позивачка не згодна.

За такими обставинами, суд доходить до висновку, що шлюб між сторонами розпався остаточно і не може бути збережений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, що судові витрати у вигляді стягнення при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державного мита на користь держави необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 Сімейного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08.10.1977 року у Новоєлізаветівській сільській раді Ширяєвського району Одеської області, актовий запис № 15 - розірвати.

2

Стягнути з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.