23.02.2015 Єдиний унікальний № 371/164/15-к Провадження 1-кп/371/22/15

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2015 року Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гаврищука А.В.,

при секретарі Годжаєвій З.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миронівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014110220000627 від 26.12.2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миронівка Миронівського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не депутата, одруженого, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Миронівка, Миронівського району Київської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не депутата, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Піголя Р.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_3

судовим слідством Миронівський районний суд Київської області,

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2014 року близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 вирішили вчинити крадіжку залізничних рейок з території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», що розташована за адресою: м. Миронівка, вул.Степова, 1-Б Миронівського району Київської області, та яка огороджена бетонним парканом і цілодобово охороняється працівниками охорони ТОВ «Імені О.Г. Бузницького». Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел на незаконне, таємне викрадення чужого майна, обвинувачені прибули за вищевказаною адресою на автомобілі марки ВАЗ-21043 білого кольору д/н/з НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Там через отвір у бетонній огорожі просунули кисневий балон та шланги з газовим різаком, які попередньо взяли із собою. Оскільки газовий балон є великогабаритним, то вони його перекинули через паркан, і всі знаряддя злочину сховали неподалік залізничного полотна у кущах.

Наступного дня, 23 грудня 2014 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 на автомобілі останнього приїхали до території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», де поблизу бетонної огорожі залишили його і, перелізши через вказану огорожу проникли на вищевказану територію. Перебуваючи на території ТОВ «Імені О.Г.Бузницького», обвинувачені підійшли до непрацюючого залізничного полотна, де за допомогою кисневого різака «Р1П» нарізали 6 частин металевих залізничних рейок довжиною 2 метри кожна, загальною довжиною 12 метрів, вартістю 555 грн. 32 коп. за 1 метр на загальну суму 6663 грн. 84 коп.

Після цього ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 через отвір у бетонній огорожі просунули вищевказані відрізки залізничних рейок та перенесли їх через дорогу, де сховали поміж дерев. Повернувшись назад, обвинувачені забрали всі знаряддя вчинення злочину до автомобіля та поїхали по домівках, при цьому домовившись повернутися наступного дня для продовження крадіжки металевих рейок залізничного полотна.

24 грудня 2014 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення залізничних рейок, знову приїхали до ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», та, проникнувши на територію, сховали неподалік залізничних рейок кисневий балон, газовий балон, шланги та газовий різак, щоб наступного дня знову вирізати та викрасти рейки.

Наступного дня, 25 грудня 2014 року приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 прибули до території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», де зупинили неподалік огорожі автомобіль та, проникнувши згаданим вище способом до вказаної території, продовжили перерізати металеві рейки залізничного полотна, яке належить ТОВ «Імені О.Г. Бузницького». Через декілька годин, нарізавши один фрагмент металевої рейки довжиною 2 метри вартістю 555 грн. 32 коп. за 1 метр, на загальну суму 1110 грн. 64 коп. та, почавши перерізати інший, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані працівниками міліції, тобто з незалежних від них обставин не довівши свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали ТОВ «Імені О.Г. Бузницького» матеріальної шкоди на загальну суму 7774 грн. 48 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладені вище та при цьому показав, що дійсно 22 грудня 2014 року близько 16 год. 30 хв. він за попередньою змовою з ОСОБА_2 вирішили вчинити крадіжку залізничних рейок з території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», що розташована за адресою: м. Миронівка, вул. Степова, 1-Б Миронівського району Київської області, та яка огороджена бетонним парканом та цілодобово охороняється. Реалізуючи свій план, вони прибули за вищевказаною адресою на його автомобілі. Там, через отвір у бетонній огорожі, просунули кисневий балон та шланги з газовим різаком, які попередньо взяли із собою. Оскільки газовий балон є великогабаритним, то вони його перекинули через паркан, і всі знаряддя злочину сховали неподалік залізничного полотна у кущах.

Наступного дня, 23 грудня 2014 року, приблизно о 11 годині вони на тому ж автомобілі приїхали до території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», де поблизу бетонної огорожі залишили його і перелізши через вказану огорожу, проникли на вищевказану територію. Перебуваючи на території ТОВ «Імені О.Г.Бузницького», підійшли до непрацюючого залізничного полотна, де за допомогою кисневого різака «Р1П» нарізали 6 частин металевих залізничних рейок.

Після цього через отвір у бетонній огорожі просунули вищевказані відрізки залізничних рейок та перенесли їх через дорогу, де сховали поміж дерев. Повернувшись назад, забрали всі знаряддя вчинення злочину до автомобіля та поїхали по домівках, при цьому домовившись повернутися наступного дня для продовження крадіжки металевих рейок залізничного полотна.

24 грудня 2014 року близько 17 години, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення залізничних рейок, вони знову приїхали до ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», та, проникнувши на територію, сховали неподалік залізничних рейок кисневий балон, газовий балон, шланги та газовий різак, щоб наступного дня знову вирізати та викрасти рейки.

Наступного дня, 25 грудня 2014 року приблизно о 12 годині 30 хвилин вони знову приїхали до території ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», де зупинили неподалік огорожі автомобіль та, проникнувши згаданим вище способом до вказаної території, продовжили перерізати металеві рейки залізничного полотна, яке належить ТОВ «Імені О.Г. Бузницького». Через декілька годин, нарізавши один фрагмент металевої рейки, та почавши перерізати інший, були затримані працівниками міліції.

Аналогічні покази дав суду обвинувачений ОСОБА_2, крім того, обвинувачені пояснили, що вони мали намір нарізати близько 15 фрагментів рейок довжиною близько 2-х метрів, аби в подальшому здати їх на металобрухт. Також обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що після того, як вони були затримані працівниками міліції обвинувачені показали місце де складали нарізані фрагменти рейок, однак, на той час там виявилася лише одна така рейка, а ще чотири хтось викрав. На запитання представника потерпілого обвинувачені пояснили, що коли вони 22.12.2014 року, проникли на територію ТОВ «Імені О.Г. Бузницького», то частина залізничного полотна, довжиною близько 25 метрів уже була вирізана і їм невідомо, хто її вирізав та викрав.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинувачених та вивчення доказів, які характеризують їх особу.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а їх дії органами досудового розслідування за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням на територію, яка має засоби охорони та огороджена парканом (сховище) кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення підсудним покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 65 КК України - щире каяття обвинувачених у вчиненому кримінальному правопорушенні обставиною, що пом'якшує покарання за скоєне.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб обвинувачених: їх вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що вони раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, а також враховує ту обставину, що у них на утриманні перебувають неповнолітні діти.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинувачених після вчинення злочину, їх щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та попередження вчинення ними нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням в силу ст. 75 КК України, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку не вчинять нового кримінального правопорушення і виконають покладені на них обов'язки визначені частинами 2, 3 , 4 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання: у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку строком у три роки не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання: у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку строком у три роки не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Речові докази: два фрагменти (відрізка) металевої залізної дорожньої рейси, по два метра кожен - вважати повернутими власнику ТОВ «Імені О.Г.Бузницького»; автомобіль марки ВАЗ, білого кольору д.н.з. НОМЕР_2, переданий під розписку ОСОБА_1 - вважати повернутими законному володільцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: підпис А.В. Гаврищук

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук