ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа №4-566/05/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.-  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою спільного українсько-французького підприємства «ДАКО» на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 грудня 2003 року та на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Черкаської міської Інспекції державного технічного нагляду, третя особа спільне українсько-французьке підприємство «ДАКО» -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, третя особа ставить питання про скасування рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 грудня 2003 року та ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2004 року, якими задоволені позовні вимоги про зобов'язання Черкаської міської Інспекції державного технічного нагляду зняти з обліку сільськогосподарську техніку, зокрема дев'ять бурякозбиральних комбайнів «Лектра V-2» та дев'ять тракторів «MF-8160». Просить постановити нове рішення про закриття провадження у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору-доручення НОМЕР_1 ОСОБА_1 від імені ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернувся до Черкаської міської Інспекції державного технічного нагляду із заявою про зняття з обліку та перереєстрацію сільськогосподарської техніки з українсько-французького підприємства «ДАКО» на фірму «CADL S.A.» відповідно до укладеного між останніми договору про новацію боргового зобов'язання по контракту купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 21 червня 2003 року та акту прийому-передачі від 21 червня 2003 року.

Листом Черкаської міської Інспекції державного технічного нагляду від 05 вересня 2003 року в задоволенні заяви відмовлено з підстави нечинності укладених договорів.

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку про те, що відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 суб'єкт владних повноважень порушив Правила державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, які затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 25 травня 2000 року №75.

З такими висновками судів погодитися не можна.

З обставин справи вбачається, що 01 серпня 2003 року між приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1» (повірений) та фірмою «САДЛ С.А.» (довіритель) був укладений договір доручення НОМЕР_2, за яким повірений особисто зобов'язався в інтересах довірителя відновити технічні паспорти та зняти з технічного обліку в Черкаській міській Інспекції державного технічного нагляду сільськогосподарську техніку, провести передпродажну підготовку, продати її, а кошти переказати на рахунок довірителя. Директором приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1» був ОСОБА_1, який і підписав угоду (а.с.13-14).

03 вересня 2003 року повірений в особі приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» передовірив ОСОБА_1 свої обов'язки за договором доручення НОМЕР_1.

Згідно зі статтею 386 Цивільного кодексу Української РСР, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Таким чином, повірений (позивач по справі) вчиняє юридичні дії, що стосуються майнових прав фірми «САДЛ С.А.» і не зачіпають особисті права позивача.

Зобов'язуючи суб'єкта владних повноважень зняти з обліку сільськогосподарську техніку, суди не дали належної правової оцінки вказаним обставинам справи і в порушення вимог Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, на підставі якого розглядалася справа, вирішили питання про права та обов'язки юридичної особи, яка не була притягнута до участі в справі. 

 Допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу українсько-французького підприємства «ДАКО» задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.