ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-412/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А., Чумаченко Т.А., Весельської Т.Ф.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
при секретарі - Пархоменко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року
за позовом ОСОБА_1
до УМВС України в Полтавській області,
Начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області,
на неправомірні дії УМВС України в Полтавській області, начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року на неправомірні дії УМВС України в Полтавській області, начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року апеляційну скаргу позивача було відхилено, рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що зазначені судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права.
В обгрунтування своїх вимог заявник зазначив, що він був звільнений з військової служби в запас у 2000р. має право на перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
При вирішенні справи судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу нарахування пенсій проводилось у відповідності до діючого законодавства, яким не передбачено перерахунок пенсій за минулий час.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», із наступними змінами і доповненнями.
Закон України від 15 червня 2004 року № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» набув чинності з 1 січня 2005 року і не має зворотної сили.
Тому, вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових місячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто, до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягає.
Постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Тому, суди при винесенні рішення, дійшли вірного висновку, що на час проходження військової служби і до звільнення, позивач не отримував зазначених вище додаткових видів грошового забезпечення, то після виходу на пенсію позивач не мав права на включення їх до додаткових видів грошового забезпечення, з яких вираховується пенсія.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірено надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні та ухвалі.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Смокович М.І.
Судді: Горбатюк С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-412/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А., Чумаченко Т.А., Весельської Т.Ф.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
при секретарі - Пархоменко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року
за позовом ОСОБА_1
до УМВС України в Полтавській області,
Начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області,
на неправомірні дії УМВС України в Полтавській області, начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року на неправомірні дії УМВС України в Полтавській області, начальника відділу ФРЕ УМВС України в Полтавській області про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року апеляційну скаргу позивача було відхилено, рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що зазначені судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права.
В обгрунтування своїх вимог заявник зазначив, що він був звільнений з військової служби в запас у 2000р. має право на перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
При вирішенні справи судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу нарахування пенсій проводилось у відповідності до діючого законодавства, яким не передбачено перерахунок пенсій за минулий час.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», із наступними змінами і доповненнями.
Закон України від 15 червня 2004 року № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» набув чинності з 1 січня 2005 року і не має зворотної сили.
Тому, вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових місячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто, до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягає.
Постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Тому, суди при винесенні рішення, дійшли вірного висновку, що на час проходження військової служби і до звільнення, позивач не отримував зазначених вище додаткових видів грошового забезпечення, то після виходу на пенсію позивач не мав права на включення їх до додаткових видів грошового забезпечення, з яких вираховується пенсія.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірено надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні та ухвалі.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від19 листопада 2003 року та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.