АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/3342/2015 Головуючий в 1 інстанції - Юзькова О.Л.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року про відмову в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання в справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИЛА:
Представник ТзОВ Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке є правонаступником ТзДВ «Страхова компанія «Наста», звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В обґрунтування заяви посилався, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва задоволено позовні вимоги ТзДВ «Страхова компанія «Наста» до ОСОБА_1. На виконання рішення видано виконавчі лити № 2-4061/10 від 27.07.2010 року про стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь первісного позивача 9 180,49 грн. страхового відшкодування, 91,85 грн. судового збору, та 120,00 грн. витрат на ІТЗ. Вказані виконавчі листи були направлені на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві для здійснення примусового виконання рішення. 29.12.2012 року зазначені виконавчі листи було повернуто без виконання у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно. Оскільки виконавчі листи було втрачено, просив видати дублікат виконавчих листів та поновити строк пред'явлення до виконання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2014 року в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ТзОВ Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити.
В скарзі посилався на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що висновок суду про пропуск строку звернення виконавчого листа до виконання без поважних причин є не об'єктивним. Суд порушив Конституційні принципи, про обов`язковість судових рішень, а також європейські норми, відповідно до яких, суд зобов`язаний сприяти виконанню всіх судових рішень. Суд не врахував, що на момент звернення до суду, боржник не виконує рішення суду та відмовляється надалі сплачувати суму боргу в добровільному порядку, тому стягувач не має змоги без належного встановленого законом оригінала виконавчого листа захистити свої права та стягнути з боржника суму боргу в примусовому порядку.
В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника доводи скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзДВ «Страхова компанія «Наста» 9 180,49 грн. страхового відшкодування, 91,85 грн. судового збору, та 120,00 грн. витрат на ІТЗ.
На виконання рішення суду від 16.07.2010 року були видані виконавчі листи Шевченківським районним судом м. Києва 27.01.2011 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року здійснено заміну стягувана його правонаступником з ТзДВ «СК «Наста» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Із відповіді ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо виконання виконавчого листа від 27.01.2011 року вбачається, що відповідно до вимог ст. 17, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 11.09.2012 винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, копії постанови направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома.
Так як, вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим, 29.12.2012 року відповідно до вимог п. 2,5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчих листів стягувачу.
Відмовляючи в задоволені заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред'явлення, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів, що оригінал виконавчого листа втрачено суду не надано, а тому відсутні підстави для видачі його дублікату і відповідно поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним в матеріалах справи доказам, та вимогам Закону.
Згідно зі ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у
виконавчому документі.
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2014 року ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» направило до суду заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення їх до виконання.
На підтвердження втрати виконавчих листів, окрім відповіді ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в якій зазначалось, що виконавчі листи повернуто в порядку ст. 47 Закону, суду надано не було.
Заявник не довів, що державний виконавець в порушення вищенаведених вимог не повернув виконавчі листи рекомендованим листом. Не було надано також доказів про те, що рекомендований лист з оригіналами виконавчих листів не був вручений адресатові . (довідка з поштового відділення)
Оскільки належних і допустимих доказів втрати виконавчого листа у передбаченому ст. ст. 10, 60 ЦПК України порядку суду не надано, колегія дійшла висновку, що відсутні підстави вважати втраченим оригінал виконавчого листа.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд фактично звільнено боржника від виконання рішення суду про стягнення заборгованості та позбавлено стягувача права на задоволення його вимог, колегія суддів не приймає, оскільки заявником не доведено втрату виконавчого листа.
Твердження апеляційної скарги про те, що заявником на підтвердження заяви надано докази поважності причин пропуску строку є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно врахував, що в заяві, яка була предметом розгляду заявник не зазначив жодної причини пропуску строку, тобто подав до суду необґрунтовану заяву, яка не могла бути задоволена судом, оскільки, відповідно до вимог ст. 371 ЦПК України, поновленню підлягає лише строк (визначений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»), пропущений з поважних причин.
Посилання заявника на те, що вони отримали право вимоги після закінчення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання правового значення не мають, оскільки , вказані строки були пропущені попереднім кредитором. Фактично заявник придбав право вимоги від кредитора в той період, коли виконавчі документи вже були повернуті без виконання та минув трирічний строк з часу набрання судового рішення, яким були задоволені вимоги. Тобто був пропущений трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, який був передбачений Законом, який діяв на час набрання рішенням законної сили, за яким видавались виконавчі листи.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість поданої заяви, а також недоведеність втрати оригіналів виконавчих документів є об`єктивними та відповідають змісту заяви та доданим до неї доказам.
Посилання на те, що суд порушив Конституційні принципи та європейські стандарти, щодо обов`язковості виконання всіх судових рішень, колегія не приймає, тому, що наявність вказаних принципів не оспорюється судом . Проте визначені Конституцією України принципи не позбавляють обов`язків заявника надавати суду докази на підтвердження своїх вимог, а також обов`язку зазначати в заяві ті причини, які вони вважали поважними для пропуску ними строку повторного пред`явлення виконавчого документу, після його повернення в порядку ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, колегія роз`яснює заявнику, що вони не позбавлені права повторно звернутись з аналогічною заявою, до якої долучити докази втрати оригіналів виконавчих листів, а також в якій навести поважні причини пропуску ними строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення заяви, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: