ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2015 р.Справа № 916/4891/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», м. Одеса,

до відповідача Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова, м. Одеса,

про стягнення заборгованості в розмірі 140939,38 гривень

за участю:

представника позивача Угненка І.А. - за довіреністю,

представника відповідача Калюжного Д.Ю. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», м. Одеса, звернувся до суду з позовом до відповідача Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова, м. Одеса, про стягнення заборгованості в розмірі 140939,38 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на послуги водопостачання та водовідведення (бюджет) № 214/2 від 19.02.2002 року, акт № 6446 від 10.09.2014 року, яким встановлено відсутність лічильнику, протокол засідання технічної комісії № 37 від 18.09.2014 року. Позивач зазначає, що за безоблікове водокористування у відповідача виникла заборгованість в розмірі 140939,38 гривень, про існування якої його повідомлено листом № 9204 від 24.09.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача Угненко І.А., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Калюжний Д.Ю., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015р. строк розгляду справи у відповідності до положень ст. 69 ГПК України було продовжено до 20.02.2015р.

У судовому засіданні від 11.02.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву по 20.02.2015р.

20 лютого 2015 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.02.2002 року позивачем та відповідачем було підписано договір на послуги водопостачання та водовідведення № 214/2 (а.с. 14-15).

Статтями 901, 903 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1 договору № 214/2 від 19.02.2002 року передбачено, що сторони у своїх правовідносинах зобов'язуються керуватися діючими нормативними актами, зокрема, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65, "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 09.02.1998 року № 87/А-98, існуючими ДСТУ, технічними умовами та іншим нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до п.1.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 року № 190, зазначені правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Правила № 190 є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

10.09.2014 року позивачем проведено обстеження системи водопостачання та водовідведення гуртожитку № 2, який належить ОНАЗ ім. О.С. Попова, за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 71а, за результатами якого було складено акт від 10.09.2014 року № 6446 (а.с.12), яким встановлено відсутність лічильнику у зв'язку з передачею його на державну повірку строком до 15 діб відповідно до акту демонтажу від 24.07.2014 року № 8059 (а.с.13).

Згідно до п.п. 2.3.1, 2.3.11 договору № 214/2 від 19.02.2002 року споживач зобов'язується утримувати в належному технічному справному стані мережі водопостачання, прилади і пристрої, устаткування і спорудження, що знаходяться в нього на балансі. В незалежності від строку експлуатації 1 раз у 2 роки здійснювати державну повірку приладів обліку.

Проте відповідач не провів повірку, що призвело до порушення п. 5.14 Правил №190, згідно до яких усі засоби обліку в обумовлені законодавством строком підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п 3.3. цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

У зв'язку з вищенаведеним 18.09.2014 року відбулось засідання технічної комісії, оформлене протоколом № 37 (виписка а.с.10), на якому вирішено, що за несвоєчасне встановлення водолічника після проведення робіт за його державною повіркою, за порушення п. 5.14 Правил необхідно провести розрахунки за п.п. 3.3, 3.4 Правил.

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 Правил у разі, якщо споживач самостійно користується системами комунального водопостачання та водовідведення, таке водокористування вважається безобліковим. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування.

Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У даному випадку дата безоблікового водокористування починається через 30 днів з моменту складання акту демонтажу від 24.07.2014 року, як це передбачено п. 5.14 Правил, де у випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

На підставі вищевикладеного позивачем розраховано заборгованість згідно до п.п. 3.3, 3.4 Правил на суму 140939,38 гривень, про яку повідомлено відповідача листом від 24.09.2014 року № 9204, що підтверджується надписом про передачу керівництву та підписом чергової Малеєвої Г.І. від 25.09.2014 року (а.с.11).

Проте, станом на теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно до п. 3.2 Правил № 190 водопостачання вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користувався ними.

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього ж Кодексу.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги посилання відповідача на підписання акту № 6446 від 10.09.2014 року неуповноваженою особою, суд зазначає, що наведене не впливає на його зміст та не спростовує висновків акту щодо відсутності лічильника на момент обстеження.

Посилання відповідача на те, що розрахунок заборгованості позивачем складено невірно у зв'язку з помилковим зазначенням діаметру труби, спростовується технічними умовами по об'єкту відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 71а.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми боргу в розмірі 140939,38 гривень за порушення п.п. 3.3, 3.4 Правил № 190, вважає його правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всі наведені відповідачем у відзиві посилання на неправомірність нарахування позивачем заборгованості спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», м. Одеса, до Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова, м. Одеса, про стягнення заборгованості в розмірі 140939,38 гривень такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати, сплачені позивачем в розмірі 2818,79 гривень при зверненні до суду в якості судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 692, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 року № 190 та керуючись ст. ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», м. Одеса, до Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова, м. Одеса, про стягнення заборгованості в розмірі 140939,38 гривень - задовольнити.

2. Стягнути з Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова (65029, м.Одеса, вул. Ковальська, буд.1, код ЄДРПОУ 01180116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість в розмірі 140939,38 гривень, судові витрати в розмірі 2818,79 гривень, а всього стягнути 143758 (сто сорок три тисячі сімсот п'ятдесят вісім) гривень 17 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 20.02.2015 року. Повний текст рішення складений 24 лютого 2015 р.

Суддя Р.В. Волков