Судове рішення #4094852
Категорія 46

Категорія 46

 

ПОСТАНОВА

 Іменем України

22 грудня 2008 року                                                                                 справа №2а-25259/08

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                                                            Чиркіна С. М. ,

при секретарі судового засідання:               Балабановій О.М. ,

За участю сторін:

позивача:                                                       ОСОБА_1

відповідач:                                                     не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання неправомірною відмови,  стягнення грошової допомоги до 5-го травня,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання неправомірною відмову з виплати недоотриманої грошової допомоги,  стягнення грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2004 - 2008 роки.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі,  просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,  просив розглянути справу без його участі,  надав письмові заперечення,  пояснив,  що позов не визнає з наступних підстав. Розміри разової грошової допомоги до 5 травня були встановлені та виплачувалися відповідно до  ст.  44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»,   ст.  34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»,   ст.  30Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,   ст.  29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,   ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виходячи з цього,  у 2004-2007 році бюджетні призначення встановлювались відповідно до розмірів,  встановлених відповідними статтями законів про Державний бюджет. Після винесення рішення Конституційним судом у 2004,  2007,  2008 р. законодавством не передбачались видатки на фінансування соціальних виплат.

Заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач належить до першої категорії як особа,  яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК від 23.04.1997 року позивачу встановлена друга група інвалідності з 23.04.1997 року,  безстроково,  пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (арк.спр.5).

Позивач як інвалід 2 групи має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни,  що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 30.08.2002 року (арк.спр.4).

Позивач звертався до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області з заявою про перерахунок та виплату суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2008 роки (арк.спр. 9).

05.09.2008 року відповідач направив позивачу відповідь № 2054 про відмову у перерахунку та

виплаті суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги з підстав,  зазначених в запереченні.

(арк.спр. 7-8).                                                                                                          

 

2

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.5  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»,  «Про Державний бюджет України на 2005 рік»,  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2004,  2005,  2006 та 2007 роки відповідно.

Відповідно до  ст.  44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» було встановлено,  що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» у 2004 році здійснюється інвалідам війни 2 групи в розмірі 160 грн.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено,  що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» у 2005 році здійснюється інвалідам війни 2 групи в розмірі 330 грн.

Відповідно до  ст.  30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виплата щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» у 2007 році здійснюється,  зокрема,  інвалідам війни 2 групи в розмірі 330 грн.

Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено,  що виплата щорічної разової допомоги 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» у 2007 році здійснюється,  зокрема,  інвалідам війни 2 групи в розмірі 360 грн.

В п. 20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту було викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі,  який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень,  встановлених законом про Державний бюджет України».

Статтею 2 Закону України „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" встановлено,  що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни,  встановлені раніше законодавством України,  не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади,  які обмежують права і пільги ветеранів,  передбачені цим законом,  є недійсними.

Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення районної Перевальської держаної адміністрації Луганської області у 2004 році - 160,  у 2005 році - 330,  у 2006 році - 330 грн.,  у 2007 році - 360 грн.,  у 2008 році - 400 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 (v020p710-04) положення статті 44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік»,  якими була зупинена дія  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»,  якими була зупинена дія  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»,  визнанні такими,  що не відповідають Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  яким було змінено ч. 5  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»,  визнанні такими,  що не відповідають Конституції України та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Що стосується вимоги позивача про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної держаної адміністрації Луганської області щодо відмови у виплаті суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2005,  2006 роки протиправними,  зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області

 

3

виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за 2005,  2006 роки,  то положення  ст.  34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та  ст.  ЗО Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України,  тому твердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству України є передчасними та необгрунтованим.

Враховуючи вищевикладене,  суд вважає за необхідне визнати дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної держаної адміністрації Луганської області щодо відмови у виплаті позивачу суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2004,  2007,  2008 роки протиправними,  зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної держаної адміністрації Луганської області виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за 2004,  2007,  2008 роки.

Посилання відповідача на здійснення виплати грошової допомоги у розмірах,  встановлених Законом України про Державий бюджет на відповідний рік,  суд оцінює критично,  оскільки виплата грошової допомоги після винесення рішення Конституційного суду повинна здійснюватися у розмірах,  передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  при цьому обгрунтування невиплати з причин відсутності бюджетного фінансування судом не приймається до уваги з огляду на те,  що даний вид грошового забезпечення є обов'язковим для відповідача,  і у нього відсутнє право встановлювати такі виплати у межах асигнувань,  що виділяються на виплату грошової допомоги.

Клопотання сторін про поновлення строку звернення до суду відсутнє,  тому суд не вбачає необхідності в застосуванні строку відповідно до  ст.  ст.  99,  100 КАС України.

Керуючись  ст.   ст.  2,  17,  18,  87,  94,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про визнання неправомірною відмови,  стягнення грошової допомоги до 5-го травня,  задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 виплатити суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2004,  2007,  2008 роки протиправними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2004,  2007,  2008 роки.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Копію постанови направити відповідачу.

 

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України,  якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  встановлений цим Кодексом, 

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація