ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р.Справа № 5017/3700/2012

Господарський суд Одеської області у складі

судді Петрова В.С.

при секретарі Комендатенко Н.В.

за участю представників:

від прокуратури - Набекало М.М.,

від позивачів - Добров Ю.І.,

від відповідачів:

1) ФГ „Таврія-К" (заявника) - Гусаров О.Л.,

2) Тарутинської райдержадміністрації - Кюссе І.Г.,

від третьої особи - Касьянова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства „Таврія-К" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. за нововиявленими обставинами у порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України у справі № 5017/3700/2012 за позовом Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К", згідно якого просив суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.01.2014 р. № 16вих-14, т. 3 а.с. 36-38):

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 28.12.2007 року щодо земельної ділянки площею 450,00 га, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К";

- витребувати від ФГ „Таврія-К" та зобов'язати останнього повернути Міністерству зі складанням акту прийому-передачі передану райадміністрацією земельну ділянку площею 450,00 га, вартістю 1 483 020,00 грн. за договором оренди б/н від 28.12.2007 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 28.12.2007 р. між Тарутинською РДА та ФГ "Таврія-К" укладено договір оренди землі, загальною площею 450 га, відповідно до умов якого на підставі розпорядження голови Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 28.12.2007р. була передана в оренду ФГ "Таврія-К" земельна ділянка загальною площею 450га строком на 49 років. На думку прокурора, вказаний договір суперечить приписам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, у зв'язку з чим є недійсним, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. скасовані розпорядження Тарутинської РДА "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005р. та п.1 Розпорядження від 14.12.2005р. №386/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" як такі, що не відповідають вимогам закону. Зазначеними розпорядженнями Тарутинської РДА припинено право користування земельною ділянкою площею 23253,17га, яка була надана в користування військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради, а незаконно вилучена земельна ділянка в подальшому була надана в оренду фізичним та юридичним особам (в тому числі ФГ "Таврія-К"). Також прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району, тобто Тарутинська РДА, укладаючи спірний договір оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 450 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам ЗУ "Про оренду землі" та Земельного кодексу України. Будь-які дозволи щодо передачі земельних ділянок загальновійськового полігону суб'єктам господарювання, у тому числі і ФГ "Таврія-К", ані Міністерством оборони України, ані Білгород-Дністровською КЕЧ району не надавались. Крім того, прокурор послався на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. по справі № 916/876/13 (залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р), скасовано розпорядження Тарутинської РДА від 25.12.2007 року №398/А-2007, а отже підстава передачі земельної ділянки в оренду відпала.

Відтак, з посиланням на норми ст.ст. 203, 215, 387, 388, 391 ЦК України, ст.ст. 179, 208 ГК України прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Справа № 5017/3700/2012 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі № 5017/3700/2012 (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р., позов заступника прокурора задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі б/н від 28.12.2007 р., укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією та ФГ "Таврія-К", у задоволенні решти позовних вимог заступника прокурора відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. та рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. по справі № 5017/3700/2012 в частині витребування земельної ділянки скасовано та справу № 5017/3700/2012 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5017/3700/2012 передано на розгляд судді Погребній К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2014 р. справу № 5017/3700/2012 прийнято до провадження суддею Погребною К.Ф. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2014 р. (суддя Погребна К.Ф.) по справі № 5017/3700/2012 було призначено судову експертизу та її проведення доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

17.01.2015 р. до господарського суду надійшла заява Фермерського господарства „Таврія-К" (вх. № 2-197/15) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вказаної заяви ФГ „Таврія-К" зазначає, що підставою задоволення позовних вимог прокурора у даній справі стало скасування рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13 розпорядження райдержадміністрації № 398/А-2007 від 28.12.2007 р., яким Господарству затверджено проект землеустрою та надано в оренду спірна земельна ділянка та на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 року між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ „Таврія-К". Зокрема, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив: „Приймаючи до уваги, що рішенням суду визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007р., на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 року між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ „Таврія-К", вказаний договір підлягає визнанню недійсним". Суд апеляційної інстанції також в постанові від 03.06.2014 р. підтвердив правомірність висновку суду першої інстанції про те, що у зв'язку із визнанням недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. (на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007р. між Тарутинською РДА та ФГ „Таврія-К") згідно рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13, договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007 р. підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

19.12.2014 року заявником було отримано постанову Вищого господарського суду України від 10 грудня 2014 року, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 916/876/13. Таким чином, на думку заявника, розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Тиса", ВАТ „Ім. Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ „Мазур-Юг", ВАТ ім. Калініна, ПП „Фетица", ПП „Роман" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" є чинним. Як вказує заявник, виходячи з положень статей 116, 124 ЗК України та п. 2.24 роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", за умови чинності розпорядження райдержадміністрації від 28.12.2007 р. № 398/А-2007, правові підстави для визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі № б/н від 28.12.2007 р. відсутні. Таким чином, заявник просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року по справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами у частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Білгород-Дністровського прокурора у вказаній частині відмовити.

Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану заяву ФГ "Таврія-К" у справі № 5017/3700/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

В силу приписів ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно ст. 1131 Господарського процесуального кодексу України про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання.

Ст. 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 питання про прийняття до провадження заяви Фермерського господарства „Таврія-К" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у цій справі було відкладено у зв'язку з перебуванням справи у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз для проведення призначеної судом експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2015 р. по справі № 5017/3700/2012 заяву Фермерського господарства „Таврія-К" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у цій справі прийнято до провадження суддею Петровим В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суді на 16.02.2015 р.

В засіданнях суду 16.02.2015 р. оголошувалась перерва до 18.02.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор та позивачі письмовий відзив на подану ФГ "Таврія-К" заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у цій справі не надали, проте у судовому представники проти задоволення заяви заперечували, оскільки на час винесення судом рішення від 27.03.2014 року у цій справі розпорядження було скасовано, на підставі чого суд визнав недійсним спірний договір.

Наразі позивачем - Міністерством оборони України було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі з перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами до закінчення розгляду господарським судом справи № 916/876/13. У вказаному клопотанні позивач зазначив про неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом, що полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі, зокрема, по причині обмеженості предметом позову, та певної черговості розгляду вимог. Згідно роз'яснень, наданих в п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, тому без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними. Так, укладання оспорюваного договору оренди землі між Тарутинською РДА та ФГ „Таврія-К" було здійснено на виконання розпорядження голови Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 року і є похідним від вказаного розпорядження. Прокурор та третя особа вказане клопотання позивача підтримали.

За результатами розгляду вказаного клопотання суд, порадившись на місці, ухвалив відмовити в його задоволенні з огляду на те, що розгляд даної справи в порядку ст. 112-114 ГПК України не є неможливим до вирішення справи № 916/876/13 та господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи надати правову оцінку угоді, щодо якої заявлено цей позов. При цьому судом враховано приписи ч. 3 ст. 114 ГПК України, якими встановлено місячний строк на розгляд поданої ФГ „Таврія-К" заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, перевищення якого може бути порушенням прав заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

До того ж з огляду на положення ч. 7 ст. 114 ГПК України, за якими рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах, суд зазначає, що прокурор та позивачі не позбавлені права звернення до господарського суду з відповідною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви ФГ „Таврія-К", у разі отримання позитивного для себе рішення по справі про визнання недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 р.

Відповідач - Тарутинська райдержадміністрація відзив на заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року за нововиявленими обставинами не надала, проте представник адміністрації у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Заслухавши пояснення заявника та представників прокуратури і сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи і заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. про часткове задоволення позову Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р., укладеного між Тарутинською райдержадміністрацією Одеської області та ФГ "Таврія-К", яке набрало законної чинності у вказаній частині вмотивовано наступним.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р., визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА №398/А-2007 від 28.12.2007 р. про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради, у тому числі стосовно ФГ "Таврія-К". Оскільки розпорядження № 398/А-2007 від 28.12.2007р. Тарутинської райдержадміністрації Одеської області визнано недійсним, суд дійшов висновку, що не існує рішення органу виконавчої влади про передачу в оренду спірної земельної ділянки, а отже, оспорюваний договір оренди укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України, а також з порушенням повноважень Тарутинської РДА Одеської області на розпорядження землями оборони, які є державною власністю, що є обставиною, встановленою у рішенні господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі №916/876/13. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв'язку із визнанням рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р.у справі №916/876/13 недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. (на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450га від 28.12.2007р. між Тарутинської РДА та ФГ "Таврія-К"), договір оренди земельної ділянки від 28.12.2007р. підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як з'ясовано судом, постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 р. у справі № 916/876/13 рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р. у вказаній справі скасовано, а справу № 916/876/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. На теперішній час господарським судом Одеської області справу № 916/876/13 не вирішено по суті, розгляд справи триває.

Відтак, розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Тиса", ВАТ „Ім. Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ „Мазур-Юг", ВАТ ім. Калініна, ПП „Фетіца", ПП „Роман" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" є чинним.

Отже, враховуючи те, рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 р. у справі № 916/876/13, на підставі якого господарським судом було прийнято рішення у даній справі № 5017/3700/2012 про часткове задоволення позову прокурора в частині вимог про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 р. недійсним, було скасовано, суд доходить до висновку про наявність нововиявлених обставин, що зазначені в п. 4 ст. 112 ГПК України, на які посилається ФГ „Таврія-К" у своїй заяві.

Відповідно до п. 8.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України N 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 8.7 Постанови пленуму ВГСУ № 17).

З огляду на вищенаведене, факт чинності розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 398/А-2007 від 27.12.2007 р., що не підлягає доказуванню, спростовує ті факти, що були покладено в основу рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012, яким було задоволено позовні вимоги прокурора про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 р. недійсним. Відтак, суд доходить висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі № 5017/3700/2012 не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відтак, даний спір в частині вимог прокурора про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 28.12.2007 р. підлягає вирішенню по суті.

Між тим, як було встановлено судом, розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" затверджено подані ТОВ "Тіса", ВАТ "ім.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Так, згідно вказаного розпорядження Тарутинської райдержадміністрації ФГ "Таврія-К було передано земельну ділянку площею 450 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; зобов'язано керівників вищезазначених юридичних осіб укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.

На підставі цього розпорядження 28.12.2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Тарутинська райдержадміністрація (орендодавець) надала, а ФГ "Таврія-К" (орендар) прийняло у строкове (строком на 49 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Проаналізувавши зміст спірного договору оренди землі від 28.12.2007 р. слід зазначити, що відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірного договору частини другої вказано статті Закону щодо визнання договору оренди землі недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 28.12.2007р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції станом на 28.12.2007 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

В п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповн.) зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 677. Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори (п. 2.26 Постанови Пленуму ВГСУ № 6).

Оскільки розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 398/А-2007 від 28.12.2007 р. є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку на теперішній час, що свідчить про існування рішення органу виконавчої влади про передачу в оренду спірної земельної ділянки, суд вважає, що оспорюваний договір оренди було укладено в порядку, передбаченому ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, та з дотриманням вимог Закону України „Про оренду землі", тим більш вказаний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку в Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру 12.01.2008 р. Відтак, з огляду на вказане господарський суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами спірного договору оренди землі за наявності чинного розпорядження Тарутинської райдержадміністрації, на підставі якого було укладено такий договір.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р. є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фермерського господарства „Таврія-К" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі 5017/3700/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 р. у справі 5017/3700/2012 скасувати в частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 р.

3. У задоволенні позовних вимог Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія-К", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України, про визнання недійсним договору оренди землі відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2015 р.

Суддя В.С. Петров